Рішення № 17910314, 23.08.2011, Красногвардійський районний суд

Справа № 2-1087/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Проскурні С.М.,

при секретарі Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів», Петрівської сільської ради про визнання в порядку успадкування права власності на гараж та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 липня 2011 року звернулись до суду з вищезазначеним позовом про визнання за ними в рівних частках у порядку успадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права власності на гараж під номером АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0032 га в межах згідно з планом, розташовану за вказаною адресою, передану для будівництва та обслуговування автомобільного гаражу.

Вимоги мотивовані належністю зазначеного майна на праві власності спадкодавцю ОСОБА_4, однак через відсутність правовстановлювальних документів: договору з купівлі-продажу гаражу, який втрачено, та державного акту на право приватної власності на землю, який за життя не встиг отримати спадкодавець, позивачі не можуть оформити свої права на спадщину в нотаріальній конторі.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтримали свої позовні вимоги та доводи в їх обґрунтування, викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити та визнати за ними в рівних частках право власності на гараж та земельну ділянку як спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У судове засідання представник відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів»(далі СТОВ «Дружба народів») не зявився, надіславши до суду письмову заяву про визнання позову з проханням розглядати справу за його відсутністю.

У судове засідання представник відповідача Петрівської сільської ради, якого належним чином було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, не зявився, про причини неявки не повідомлялось. До суду було надіслано письмові пояснення про відсутність заперечень щодо заявлених позовних вимог про визнання права власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на гараж та земельну ділянку для його обслуговування, розташованих в АДРЕСА_1.

Згідно з ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК України неявка представника відповідача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ч.1 ст.128 ЦК УРСР, який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним з моменту досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов. Договір купівлі-продажу, як одна з угод, може укладатися згідно зі ст.61 ЦК УРСР під умовою відкладальною чи скасувальною.

Судом встановлено, що Агрофірмою ордена Леніна колгоспу «Дружба народів» на підставі заяви ОСОБА_4 від 02.12.1994 р. останньому було продано автогараж під номером АДРЕСА_1.

Сторони домовились щодо усіх істотних умов договору та відбулось його повне виконання, про що зазначено в письмових поясненнях представника СТОВ «Дружба народів».

Автомобільний гараж АДРЕСА_1 було придбано ОСОБА_4 за 22 млн. крб. у 1995 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового ордеру № 9753 від 08 грудня 1994 року на суму 8 млн. крб., № 1988 від 04 березня 1995 року на суму 10 млн. крб. та № 4078 від 16 травня 1995 року на суму 4 млн. крб.

Договору з купівлі-продажу автогаражу не збереглося.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Позивачі ОСОБА_1 як син, та ОСОБА_2 як дружина померлого ОСОБА_4, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та одруження, є спадкоємцями за законом після смерті свого батька та чоловіка.

Після смерті ОСОБА_4 Красногвардійською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 142 за 2010 рік за заявами про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_1, яка надійшла до нотаріальної контори 16.03.2010 р., за заявою про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_5, яка надійшла до нотаріальної контори 22.04.2011р. та за заявою про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_4, яка надійшла до нотаріальної контори 16.06.2010 р.

24 червня 2011 року державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Петрівської сільської ради Красногвардійського району.

Рішенням Петрівської сільської ради № 128 від 28 серпня 1998 року було вирішено передати земельну ділянку, розташовану під гаражем АДРЕСА_1, у приватну власність ОСОБА_4

Рішенням XXXVI сесії V скликання Петрівської сільської ради № 13/694-XXXVI від 11 листопада 2008 року було дозволено виконання робіт з відведення земельної ділянки розміром 0,0032 га для будівництва та обслуговування автогаража ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням XLII сесії V скликання Петрівської сільської ради № 17/787-XLII від 23 січня 2009 року було затверджено технічну документацію з землеустрою по оформленню правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування індивідуального гаража загальною площею 0,0033 га з земель Петрівської сільської ради в АДРЕСА_1.

На нерухоме майно гараж, розташований за вищевказаною адресою, 04 грудня 2008 року Джанкойським БРТІ оформлено інвентаризаційну справу.

На балансі СТОВ «Дружба народів», як правонаступника Агрофірми ордена Леніна колгоспу «Дружба народів», та Петрівської сільської ради гараж АДРЕСА_1, не перебуває, що підтверджується відповідними довідками.

Право власності на зазначений гараж виникло з моменту виплати за нього повної суми його вартості 22 млн. крб.

Згідно зі статтями 22, 28 Кодексу про шлюб та сімю України 1969р., який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, частки подружжя визнаються рівними.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Отже, приймаючи до уваги, що гараж було придбано ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_2, він є їх спільною сумісною власністю, відтак частка майна спадкодавця, на яку відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4, складає 1/2 частку.

Відповідно до положень ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 як спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, не заявляла про свою відмову від неї, за позивачем ОСОБА_1 слід визнати в порядку успадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ј частку гаража під номером АДРЕСА_1. За позивачкою ОСОБА_2 слід визнати право власності на ѕ частки гаража, з урахуванням частки, успадкованої нею після смерті чоловіка (1/2 + 1/4).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0033 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража, яка розташована на території Петрівської сільської ради по АДРЕСА_1 за життя ОСОБА_4 виготовлено, а відтак і отримано не було.

За інформацією, наданою 20 червня 2011 року начальником відділу Держкомзему в Красногвардійському районі АР Крим ОСОБА_6 за запитом державного нотаріуса Красногвардійської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, у відділі знаходиться заповнений, однак не зареєстрований бланк державного акту на право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_4, який не може бути видано внаслідок смерті останнього.

Відповідно до положень ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Згідно з положеннями ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Оскільки на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 спадкового майна у вигляді земельної ділянки не існувало, відтак воно не може бути успадковане спадкоємцями.

Посилання позивача ОСОБА_1 у суді на те, що його померлий батько ще за своє життя звертався з заявою про виділення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража, а затримка виготовлення державного акту від нього не залежала суд відкидає, оскільки це не може бути визнано підставою для визнання за ним та його матірю ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачами вимог про визнання за ними права власності на земельну ділянку, в позові яким в цій частині слід відмовити.

Згідно зі ст.3 п.1 п.п. “а” Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993р. із змінами та доповненнями, із позовних заяв, що подаються до суду, встановлено ставку державного мита в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статей 80, 88 ЦПК України з позивача ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню недоплачена сума судового збору в розмірі 15 грн. 32 коп., яка складається з різниці між ціною позову (вартістю майна, щодо якого визнано право власності) та оплаченою сумою судового збору (26526,00 грн. х 1/4 х 1% 51,00 грн.).

З позивачки ОСОБА_2 підлягає стягненню в доход держави недоплачена сума судового збору в розмірі 198 грн. 95 коп. (26526,00 грн. х 3/4 х 1%).

Керуючись статтями 128 ЦК УРСР, 22, 28 КпШС, 392, 1216, 1218, 1223, 1225 ЦК України, 125, 126 ЗК України, статтями 10, 11, 60, 80, 88, 158, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку успадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на 1/4 (одна четверта) частку гаража під номером АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 (три четвертих) частки гаража під номером АДРЕСА_1, з урахуванням частки, успадкованої нею після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 15 грн. 32 коп. (Пятнадцять грн. 32 коп.) на рахунок місцевого бюджету Красногвардійської селищної ради № 31414537700131, код 22090100, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026, банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 198 грн. 95 коп. (Сто девяносто вісім грн. 95 коп.) на рахунок місцевого бюджету Красногвардійської селищної ради № 31414537700131, код 22090100, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026, банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя