Постанова № 1791019, 17.06.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 р.

№ 15/69-17/387-18/173-13/227

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін А. Углак (дов. від 16.04.07), Р. Мицька (дов. від 29.12.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Тисменицягаз” на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2008 року у справі № 15/69-17/387-18/173-13/227 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до відкритого акціонерного товариства “Тисменицягаз” про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2005 року дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Тисменицягаз” про стягнення суми боргу за переданий у 2002 році природний газ у розмірі 706 597 грн.; з урахуванням збитків від інфляції - 417 289 грн. 98 коп.; річних - 100 104 грн. 46 коп.; пені -116 339 грн. 39 коп.; штрафу - 52 584 грн. 72 коп. з мотивів неналежного виконання умов договору від 28 грудня 2001 року на постачання природного газу для потреб населення.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про відсутність боргу.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року (суддя П. Шкіндер) позов задоволено в частині стягнення 706 597 грн. основного боргу; збитків від інфляції 417 289 грн. 98 коп.; річних - 100 104 грн. 46 коп.; в частині стягнення пені у розмірі 116 339 коп. 39 коп. позов залишено без розгляду; у решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2008 року рішення скасовано в частині залишення позову без розгляду щодо стягнення суми пені; в іншій частині рішення залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання, що виникло з договору.

Відкрите акціонерне товариство “Тисменицягаз” просить рішення і постанову скасувати в частині стягнення збитків від інфляції та річних з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 214 Цивільного кодексу Української РСР та статті 625 Цивільного кодексу України.

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 28 грудня 2001 року сторони уклали договір за № 06/01-816-00000001 на постачання природного газу для потреб населення (далі - договір).

Виконання зобов’язання в частині оплати спожитого газу сторони забезпечили пенею (пункт 6.2. договору)

На умовах договору у січні-грудні 2002 року позивач поставив відповідачеві 45 525 859 м3 природного газу на загальну суму 5 405 761 грн. 47 коп. Відповідач за поставлений газ розрахувався лише частково у розмірі 44 613 грн. 26 коп. і його борг дорівнює 706 597 грн.

За обставин неналежного виконання зобов’язання господарські суди правомірно задовольнили позов в частині стягнення суми боргу - 706 597 грн. та пені - 116 339 грн. 39 коп.

Водночас господарські суди неправильно застосували до спірних правовідносин правила статті 214 Цивільного кодексу Української РСР та пункту 4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство “Тисменицягаз” стверджує, що є виробником житлово-комунальної послуги з газопостачання, яку на підставі угод безпосередньо надає населенню і розрахунки з дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” пов’язані з оплатою населенням комунальних послуг. Ці твердження позивачем не спростовані.

Зазначені обставини не були з’ясована судами при вирішенні спору.

З розрахунку сум інфляційної складової боргу та річних вбачається, що позивачем заявлені вимоги про їх стягнення за період відповідно з січня 2003 року по червень 2007 року в сумі 417 289 грн. 98 коп. та з січня по серпень 2007 року в сумі 100 104 грн. 46 коп.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР” зазначений Закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Положення статті 625 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, застосовуються до спірних правовідносин з урахуванням вимог статті 5 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, при цьому акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Неправильне застосування цивільного законодавства в силу вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування рішення та постанови в частині стягнення річних і збитків від інфляції та передачу справи в цій частині на новий розгляд, при якому господарському суду належить врахувати викладене, вжити заходів щодо повного, об’єктивного, всебічного з’ясування обставин справи і, залежно від установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Тисменицягаз” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2008 року у справі № 15/69-17/387-18/173-13/227 в частині стягнення річних і збитків від інфляції скасувати.

В цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

У решті рішення і постанову залишити в силі.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій