Рішення № 17909732, 05.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/35005.08.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»

доЗакритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід»

простягнення 478904,62 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 459/1 від 01.08.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід» про стягнення 150607,18 грн. основного боргу, 11405,19 грн. інфляційних втрат, 2276,35 грн. 3% річних, 300685,35 грн. оплати за користування товарним кредитом та 13930,55 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Генерального договору № 28/02-15 поставки нафтопродуктів від 17.02.2005 року не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 150607,18 грн.

Ухвалою від 28.07.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.08.2010 року.

В судовому засіданні 30.08.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2010 року не зявився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 30.08.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2010 року надав усні пояснення по справі та крім того, подав клопотання про витребування доказів, яке суд розглянув та задовольнив.

В судовому засіданні 17.09.2010 року представник позивача повідомив, що під час розгляду справи відповідач в повному обсязі погасив основну заборгованість, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11405,19 грн. інфляційних втрат, 2276,35 грн. 3% річних, 300685,35 грн. оплати за користування товарним кредитом, 13930,55 грн. пені та судові витрати.

Крім того, в судовому засіданні 17.09.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/351, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 17.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2010 року.

В судовому засіданні 08.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.11.2010 року представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву та подав клопотання про призначення експертизи, яке буде розглянуто судом в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 05.11.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 08.11.2010 року представники відповідача подали уточнення до клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року на підставі статті 41 та частини 2 ст. 79 ГПК України призначено судову технічну експертизу, провадження у справі № 41/350 зупинено.

06.07.2011 року матеріали справи № 41/350 разом з експертним висновком повернуто до Господарського суду м. Києва.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою від 25.07.2011 року розгляд справи було призначено на 05.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відмовився від стягнення 3% річних, а також просив суд стягнути з відповідача 300685,35 грн. товарного кредиту, 13930,55 грн. пені, 11405,19 грн. інфляційних втрат.

Крім того, представник позивача подав додаткові документи по справі та подав клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке судом розглянуто та задоволено.

В судове засідання 05.08.2011 року представник відповідача не зявився, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, так як представником відповідача не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання, крім того, закінчився строк розгляду даного спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 05.08.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»(далі продавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Київська виробнича компанія «Рапід»(далі покупець, відповідач) було укладено генеральний договір № 28/02-15 поставки нафтопродуктів (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що продавець зобовязується передати у встановлений строк (строки) нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка нафтопродуктів здійснюється у погоджені сторонами засобами поштового, факсимільного телефонного звязку.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата за передані партії нафтопродуктів здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту передачі нафтопродуктів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти, що засвідчується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей, в свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 150607,18 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

З наданих сторонами документів вбачається, що відповідач до подачі позову та під час розгляду справи сплатив заборгованість повністю, у звязку з чим позивач 17.09.2010 року в судовому засіданні подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 11405,19 грн. інфляційних втрат, 2276,35 грн. 3% річних, 300685,35 грн. оплати за користування товарним кредитом, 13930,55 грн. пені та судові витрати.

В судовому засіданні 05.08.2011 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої відмовився від стягнення 3% річних та крім того, просив суд стягнути з відповідача 300685,35 грн. товарного кредиту, 13930,55 грн. пені, 11405,19 грн. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти нарахування товарного кредиту заперечує стверджуючи те, що перша сторінка Генерального договору № 28/02-15 поставки нафтопродуктів від 17.02.2005 року не містить відображеного колонтитулу «Погоджено»та підпису директора підприємства, крім того, відповідач стверджує, що примірник Генерального договору, який був підписаний директором відповідача не містив пункт, який би передбачав стягнення товарного кредиту у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару.

Під час розгляду справи, судом ухвалою від 08.11.2010 року було призначено судову технічну експертизу та поставлено на вирішення експерта наступні питання:

-чи виготовлені в різний час (орієнтовний час виготовлення) перша та друга сторінка оригіналу Генерального договору № 28/02-15 поставки нафтопродуктів від 17.02.2005 року та Додатку № 1 до Генерального договору № 28/02-15 поставки нафтопродуктіва від 17 лютого 2005 року;

-чи належить аркуші паперу на яких виготовлено Генеральний договір № 28/02-15 поставки нафтопродуктів від 17.02.2005 року до різних партій випуску;

-чи відповідає дата нанесення печатки на другому аркуші Генерального договору (встановити дату нанесення) та на звороті третього аркушу Додатку № 1 (встановити дату нанесення) даті вчинення Договору.

06.07.2011 року до суду надійшли матеріали справи № 41/350 та висновок експертизи № 1312/11-13 від 02.06.2011 року, яким встановлено, що текст першої та другої сторінок наданого на дослідження Генерального договору поставки нафтопродуктів № 28/02-15 від 17.02.2005 року, текст Додатку № 1 до Генерального договору поставки нафтопродуктів № 28/02-15 від 17.02.2005 року надрукований на одному і тому ж лазерному принтері персонального компютера в період експлуатації барабану з забрудненнями або картриджа з дефектами, також встановлено, що аркуші паперу, на яких виготовлені надані на дослідження Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 28/02-15 від 17.02.2005 року і Додаток № 1 до генерального договору поставки нафтопродуктів № 28/02-15 від 17.02.2005 року, належать до однієї партії випуску крім того, відтиски печатки ТОВ «Фірма Октан»на лицьовому боці 2-го аркушу генерального договору поставки нафтопродуктів № 28/02-15 від 17.02.2005 року і на аркуші Додатку № 1 до генерального договору № 28/02-15 нанесені відповідно у той же період часу, коли були нанесені відтиски в документах, наданих як вільні зрази відтисків печатки (за період їх датування вересень грудень 2004 року, січень травень 2005 року).

Таким чином, заперечення відповідача щодо підробки першої сторінки оригіналу договору спростовані вищезазначеним висновком.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.2 Договору за невиконання покупцем грошового зобовязання, останній сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від вартості відпущених нафтопродуктів.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 4.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13930,55 грн. за період з 27.11.2009 року по 16.06.2011 року.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 4.2 та 3.2 Договору, здійснених поставок, проплат, порядку розрахунків погодженого сторонами, вимог статті 258 ЦК України, а також враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності та обмеживши нарахування пені шестимісячним строком з дня коли зобовязання мало бути виконано, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 7575,81 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11405,19 грн. інфляційних втрат та 2276,35 грн. 3% річних.

З урахуванням поданої заяви про відмову від позову в частині стягнення 3% річних, яка прийнята судом, господарський суд приходить до висновку, що провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок товару, проплат, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 6672,66 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що покупець погоджується, що у разі прострочення ним терміну розрахунку, передбаченого п. 3.2, отримана ним партія нафтопродуктів вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару, з урахуванням сплати 60% річних за користування товарним кредитом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 300685,35 грн. товарного кредиту.

Здійснивши перерахунок товарного кредиту з урахуванням пунктів 3.3 та 3.2 Договору, здійснених поставок, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення товарного кредиту підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 23000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 5000,00 грн. (Розяснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід» 3% річних в розмірі 2276,35 грн. на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р н, вул. Зрошувальна, буд. 7, код ЄДРПОУ 05475156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»(місцезнаходження: 03055, м. Київ, Соломянський р-н, вул. Політехнічна, буд. 31; фактична адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 21, код ЄДРПОУ 24718890) 300 685 (триста тисяч шістсот вісімдесят пять) грн. 35 коп. товарного кредиту, 7575 (сім тисяч пятсот сімдесят пять)грн. 81 коп. пені, 6672 (шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 5000 (пяти тисяч) грн. 00 коп. адвокатських витрат, 3 149 (три тисячі сто сорок девять) грн. 34 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»(місцезнаходження: 03055, м. Київ, Соломянський р-н, вул. Політехнічна, буд. 31; фактична адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 21, код ЄДРПОУ 24718890) на користь Закритого акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р н, вул. Зрошувальна, буд. 7, код ЄДРПОУ 05475156) 126 (сто двадцять шість) грн. 54 коп. витрат на експертизу.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

11.08.2011 року