Рішення № 17909663, 03.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/24103.08.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до 1. Київської міської ради, 2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3. Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"про визнання недійсними рішення та договорів оренди земельних ділянок, за участю представників прокуратури Василюк О.Г., посвідчення № 210 від 08.07.2011р., позивача не зявився, відповідача1 ОСОБА_1, довіреність № 225-КР-616 від 23.05.2011р., відповідача2 ОСОБА_2, довіреність № 06-34/30442 від 21.10.2010р., відповідача3 ОСОБА_3, довіреність № б/н від 15.07.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року заступник прокурора м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"про визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок та зобовязання відповідача2 внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на спірні земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.07.2011р.

У судовому засіданні 13.07.2011 року представником відповідача1 було надано суду клопотання про залишення позову без розгляду, яке у судовому засіданні 21.07.2011 року було ним відкликано.

13.07.2011 року через канцелярію суду від відповідача2 надійшов відзив на позовну заяву.

13.07.2011 року через канцелярію суду від відповідача3 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено перерву на 21.07.2011р.

У судовому засіданні представником відповідача1 було надано суду клопотання про залишення без розгляду позову в частині визнання недійсними рішень Київської міської ради, а провадження у справі в частині визнання недійсними договорів оренди зупинити до набрання законної сили остаточними рішеннями у адміністративних справах, яке судом відхилене як необґрунтоване.

У судовому засіданні 21.07.2011 р. оголошено перерву на 03.08.2011р.

У судовому засіданні 03.08.2011 року представник відповідача1 надала суду клопотання про витребування доказів, яке судом відхилене як необґрунтоване.

У судовому засіданні 03.08.2011 року представником відповідача1 було надано суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.08.2011 року прокуратурою м. Києва надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просить суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 28.12.04 № 1140/2550, визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 03.07.06 №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432, визнати недійсними з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 №1323/4156, від 29.11.07 №1321/4154, 29.11.07 №1325/4158, від 29.11.07 №1322/4155, від 29.11.07 №1324/4157, визнати відсутність у відповідача3 права користування спірними земельними ділянками та зобовязати відповідача3 повернути відповідачу1 спірні земельні ділянки.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1140/2550 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 2 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 59, 06 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд за рахунок частини земель, право користування якими оформлено відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.08.97 N 1282 "Про оформлення Інституту садівництва Української академії аграрних наук права користування земельними ділянками в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Московському районі" та посвідчено державними актами на право постійного користування землею від 08.09.97 N 79-4-00010, від 08.09.97 N 79-4-00009, від 08.09.97 N 79-4-00007, від 08.09.97 N 79-4-00008, у тому числі: ділянки загальною площею 26,43 га (ділянка N 1 - площею 4,82 га, ділянка N 3 - площею 21,61 га) - в урочищі Китаєво; ділянку N 2 площею 9,50 га - в урочищі Болгарське; ділянку N 4 площею 23,13 га - в урочищі Самбурки.

Відповідно до п. 4 рішення Київської міської ради № 1140/2550 від 28.12.2004 року припинено Інституту садівництва Української академії аграрних наук право користування земельними ділянками загальною площею 71, 45 га, право користування якими оформлено відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.08.97 N 1282 "Про оформлення Інституту садівництва Української академії аграрних наук права користування земельними ділянками в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Московському районі" (лист-згода від 01.12.2004 N 671), та повернуто до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) державні акти на право постійного користування землею від 08.09.97 N 79-4-00010, від 08.09.97 N 79-4-00009, від 08.09.97 N 79-4-00007, від 08.09.97 N 79-4-00008, земельні ділянки загальною площею 12,39 га віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1282 від 21.08.1997 року "Про оформлення Інституту садівництва Української академії аграрних наук права користування земельними ділянками в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Московському районі" оформлено Інституту садівництва Української академії аграрних наук право постійного користування земельними ділянками в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське загальною площею 71, 53 га.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.10.1997 року № 1628 оголошено природні території та обєкти згідно з додатком, територіями і обєктами природно-заповідного фонду місцевого значення. Відповідно до даного додатку територію Інституту садівництва Української академії аграрних наук у Московському районі, Китаєво оголошено територією і обєктом природно-заповідного фонду (на території Інституту садівництва Української академії аграрних наук знаходиться обєкт віднесений до природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: 5 унікальних дерев софори японської віком 150 років, які є памятками природи, що підтверджується також охоронним зобовязанням № 50 від 01.06.1999р.).

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Тобто, відповідно до вищезазначеної норми Закону пам'ятки природи є обєктами природно-заповідного фонду України.

Згідно статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 1 статті 150 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) до особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідно до ч. 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного фонду та землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Таким чином, до земель Інституту садівництва Української академії аграрних наук належали землі природно-заповідного фонду, які в розумінні ст. 150 Земельного кодексу України є особливо цінними землями.

Перелік особливо цінних земель визначено у статті 150 Земельного кодексу України, а перелік особливо цінних груп ґрунтів затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 року № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів».

Віднесення земель до особливо цінних відбувається не тільки на підставі їх природних якостей та властивостей (особливо цінні групи ґрунтів з точки зору якості ґрунту), а й з урахуванням їх використання для певних соціально-значимих потреб. Так, особливо цінними є землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення, які не завжди є цінними з точки зору якості ґрунту.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними твердження відповідача3 про те, що земельні ділянки в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі не є особливо цінними, оскільки не містять у своєму складі особливо цінних ґрунтів з посиланням на лист ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»№ 55-1-525 від 19.10.2007р.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 150 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Тобто, відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду та землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів є особливо цінними землями, вилучення яких можливе лише за погодженням Верховної Ради України.

Вказана норма права спрямована на збереження особливо цінних земель та недопущення порушень при їх вилученні і застосовується до всіх правовідносин, пов'язаних з вилученням таких земель.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В порушення зазначених правових норм оскаржуване рішення Київської міської ради прийняте без будь-яких погоджень з Верховною Радою України.

Тобто, відповідач1 перевищив свої повноваження при вилученні у Інституту садівництва Української академії аграрних наук земельних ділянок площею 71, 45 га в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі міста Києва, передачі їх відповідачу3 і віднесенні до земель запасу житлової та громадської забудови особливо цінних земель.

Крім того, у відповідності до статті 150 Земельного кодексу України земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) виключно для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією.

Оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1140/2550 особливо цінні землі передані комерційній структурі - Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" у довгострокову оренду на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд, а не для соціальних потреб, що суперечить вимогам статті 150 Земельного кодексу України.

До того ж, Земельним кодексом України не передбачено право вилучення особливо цінних земель з метою передачі іншому суб'єкту господарювання.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Оскаржуваним рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1140/2550 припинено Інституту садівництва Української академії аграрних наук право користування земельними ділянками загальною площею 71, 45 га на підставі листа-згоди від 01.12.2004 року № 671, проте лист - згода відповідно до вимог статті 141 Земельного кодексу України не є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Отже, при вилученні особливо цінних земельних ділянок мало місце порушення вимог ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України.

Згідно із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Київської міської ради не відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте Київською міською радою з перевищенням своїх повноважень, а тому рішення Київської міської ради № 1140/2550 від 28.12.2004 року слід визнати недійсним.

Крім того, рішеннями Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1323/4156, № 1321/4154, № 1325/4158, № 1322/4155, № 1324/4157 Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»передано у довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки в урочищах Китаєво, Самбурки, Болгарське загальною площею 58,29 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офіційних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київради від 28.12.04р. №1 140/2550, а саме:

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1323/4156 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 7,73 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1140/2550 "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва", право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 03.07.2006 N 79-6-00428.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1321/4154 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 21,55 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1140/2550 "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва", право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 03.07.2006 N 79-6-00429.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1325/4158 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 4,76 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1140/2550 "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва", право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 03.07.2006 N 79-6-00430.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1322/4155 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 14,92 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1140/2550 "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва", право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 03.07.2006 N 79-6-00431.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 року № 1324/4157 передано Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика", за умови виконання пункту 6 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 9,33 га для будівництва та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Болгарське у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1140/2550 "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва", право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 03.07.2006 N 79-6-00432.

З огляду на встановлення судом того факту, що рішення Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1140/2550 прийняте з порушенням вимог ст. 149 та ст. 150 Земельного кодексу України та визнання його недійсним, визнанню недійсними підлягають також рішення Київської міської ради від 29.11.2007 року 1323/4156, 1321/4154, 1325/4158, 1322/4155, 1324/4157, на підставі яких в оренду відповідачу3 передані земельні ділянки за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київради від 28.12.04р. №1140/2550.

На підставі рішення Київської міської ради № 1140/2550 від 28.12.2004 року, 03.07.2006 року між Київською міською радою та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика»були укладені договори оренди земельних ділянок строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд, а саме: договір №79-6-00428 оренди земельної ділянки в урочище Самбурки у Голосіївському районі м. Києва площею 77350 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:091:001 1); договір №, №79-6-00429 оренди земельної ділянки в урочище Китаєво у Голосіївському районі м. Києва площею 215472 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:090:0001); договір №79-6-00430 оренди земельної ділянки в урочище Китаєво в Голосіївському районі м. Києва площею 47647 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:089:0003); договір №79-6-00431 оренди земельної ділянки в урочище Самбурки у Голосіївському районі м. Києва площею 149 195 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:091:0001); договір .№79-6-00432 оренди земельної ділянки в урочище Болгарське у Голосіївському районі м. Києва площею 93284 кв.м.(кадастровий номер 8000000000:79:091:0002).

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове, платне, володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької або іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Статтею 9 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

В силу ст. 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про оренду землі” сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Згідно частини 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Таким чином, зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, а рішення Київської міської ради від № 1140/2550 від 28.12.2004 року визнане недійсним, договори оренди земельних ділянок від 03.07.2006 року №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432, укладені між Київською міською радою та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика», підлягають визнанню недійсними.

Оскільки зобов'язання за договорами оренди земельних ділянок, що укладені між Київською міською радою та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика», виконуються сторонами з моменту укладення договорів (земельні ділянки передані в оренду орендодавцем, а орендарем вони використовуються, за що сплачується орендна плата), зобов'язання сторін за договорами оренди земельних ділянок від 03.07.2006 року №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432 підлягають припиненню на майбутнє.

У звязку з визнанням недійсними рішення Київської міської ради № 1140/2550 від 28.12.2004 року та договорів оренди земельних ділянок від 03.07.2006 року №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432, у Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика»відсутнє право користування земельними ділянками, що розташовані в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 58, 29 га, вартістю 122 570 586,33 грн., а саме: площею 77 350 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0011; площею 215 472 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:090:0001; площею 47 647 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:089:0003; площею 149 195 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0001; площею 93 284 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0002.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладену правову норму та зважаючи на визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 03.07.2006 року №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432, позовні вимоги про зобов'язання відповідача3 повернути Київській міській раді земельні ділянки, що розташовані в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради та Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню, а в позові до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід відмовити, оскільки відповідачем2 не порушено прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів1 та 3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог і підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 28.12.04 № 1140/2550 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 03.07.06 №№ 79-6-00428, 79-6-00429, 79-6-00430, 79-6-00431, 79-6-00432, укладені між Київською міською радою та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика».

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 № 1323/4156 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 №1321/4154 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 № 1325/4158 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочище Китаєво у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 № 1322/4155 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 29.11.07 №1324/4157 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика»земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Болгарське у Голосіївському районі м. Києва».

Визнати відсутність у Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12, код 00849304) права користування земельними ділянками, що розташовані в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва, загальною площею 58, 29 га, вартістю 122 570 586, 33 грн., а саме: площею 77 350 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0011; площею 215 472 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:090:0001; площею 47 647 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:089:0003; площею 149 195 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0001; площею 93 284 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0002.

Зобов'язати Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Київська овочева фабрика»(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12, код 00849304) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) земельні ділянки, що розташовані в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське у Голосіївському районі м. Києва: площею 77 350 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0011; площею 215 472 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:090:0001; площею 47 647 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:089:0003; площею 149 195 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0001; площею 93 284 кв.м. кадастровий номер 8000000000:79:091:0002.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"(03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12, код 00849304) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О.Чебикіна