Рішення № 17909620, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/28509.08.11 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення 116446,23 грн. Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.(довіреність від 17.06.2010р.)

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 09 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(надалі відповідач) про стягнення 116446,23 грн. заборгованості по договору доручення, в тому числі основний борг в сумі 68210,38 грн., пеня в сумі 14070,03 грн., 3% річних в сумі 5184,94 грн. та інфляційні втрати в сумі 28980,88 грн. В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 32556,12 грн., в тому числі 16310,38 грн. основного боргу, 5628,65 грн. пені, 1669,14 грн. відсотків річних та 8947,95 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором не виконав, у встановлений Договором термін перерахування грошових коштів позивачу по Акту виконаних робіт № 11-1 від 30.11.2007р. не здійснив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що у нього відсутній Акт виконаних робіт № 11-1 від 30.11.2007р., що ставить під сумнів його існування.

Ухвалою від 19.07.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 03.08.2010. В судовому засіданні 03.08.2010 оголошено перерву до 17.08.2010. Ухвалою від 17.08.2010 у справі призначено судово-технічну експертизу, у звязку з чим зупинено провадження по справі. Ухвалою від 14.04.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначений на 12.05.2011. Ухвалою від 12.05.2011 зупинено провадження у справі та надіслано повідомлення до Прокуратури м. Києва. Ухвалою від 20.07.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.08.2011. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 02.08.2011 справа передана до розгляду судді Коткову О.В. Ухвалою від 02.08.2011 справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 09.08.2011. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 08.08.2011 справа передана до розгляду судді Морозову С.М. Ухвалою від 08.08.2011 справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 09.08.2011. В судове засідання 09.08.2011 представник відповідача не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. В задоволенні даного клопотання судом відмовлено, оскільки відповідачем не вказано поважних причин пропуску судового засідання та не надано доказів, що їх би підтверджували та зважаючи на тривалий термін розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2007 року між позивачем (Повірений) та відповідачем (Довіритель) було укладено Договір доручення № 10/08 (надалі - Договір), предметом якого є здійснення Повіреним від імені та в інтересах Довірителя передбачених цим Договором посередницьких функцій зі страхової діяльності з тих видів страхування, на які Довіритель має ліцензію.

Згідно з п.п. 2.1.6, 2.1.7 Договору Повірений зобовязався оформлювати договори страхування у встановлений термін та сприяти своєчасному надходженню страхового платежу від страхувальника чи обумовленої його частини на поточний рахунок чи в касу Довірителя.

У відповідності до п. 2.3.2 Договору Повірений має право отримувати комісійну винагороду. А згідно із п. 3.1 Договору за договорами страхування, укладеними за участю Повіреного, виходячи із розміру фактично отриманого страхового платежу, Довіритель нараховує Повіреному комісійну винагороду у розмірі до 50% за домовленістю сторін.

В матеріалах справи міститься Акт виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007, у відповідності до якого встановлено, що позивачем у період з 08.11.2007 по 30.11.2007 були реалізовані поліси (укладені за його сприяння договори страхування) та до відповідача надійшло страхових платежів за цими договорами на загальну суму 42241,82 грн. В пункті 1.4 цього Акту зазначено, що загальна сума комісійної винагороди, що підлягає перерахуванню на користь позивача складає 16310,38 грн.

Заперечення відповідача щодо справжності вказаного акту не приймаються судом до уваги зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт підробки Акту виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007. Посилання відповідача на Висновок судово-технічної експертизи документів по цій справі від 28.03.2011 є безпідставним, оскільки у вказаному документі судовим експертом не зроблено висновку про підроблення цього документу, печатки відповідача чи підписів сторін. Експертом зазначено про те, що відтиск печатки від імені відповідача на Акті нанесений не в той період часу, яким він датований, тобто не 30.11.2007, а в інший в першій декаді листопада 2007 року. Однак зважаючи на те, що період надання позивачем послуг, що охоплюється Актом виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007 є саме листопад 2007 року, в обставині нанесення печатки відповідачем у листопаді 2007 року суд не вбачає ознак підробки цього документу.

Крім того, у відповідності до змісту ст. 35 ГПК України наявність певних фактів та подій може встановлюватися рішенням (вироком) суду в цивільній, кримінальній справі або рішенням господарського суду, які мають для господарського суду приюдиційний характер. Відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні відповідні рішення судів, що встановлювали б факт недійсності Акту виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007, або вирок суду у кримінальній справі, яким би встановлювався факт вчинення певними особами дій по підробці цього Акту.

За таких обставин господарський суд виходить з того, що Акт виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007 є дійсним та підтверджує факт виконання позивачем доручень відповідача за умовами Договору у листопаді 2007 року та обовязок відповідача щодо сплати позивачу комісійної винагороди за це в сумі 16310,38 грн.

У відповідності до п. 3.2 Договору виплата комісійної винагороди здійснюється Довірителем (відповідачем) шляхом видачі готівкою через касу або перерахування грошових коштів на рахунок Повіреного (позивача) на підставі Акту виконаних робіт не пізніше 5 робочих днів з дня його підписання сторонами.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, що не спростовано відповідачем, останній у встановлений строк не сплатив позивачу суму комісійної винагороди в розмірі 16310,38 грн. по Акту виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно із ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за Договором щодо виплати позивачу комісійної винагороди не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором згідно із Актом виконаних робіт № 11-1/11 від 30.11.2007 складає 16310,38 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.8 Договору визначено, при порушенні термінів та порядку розрахунків сторони сплачують пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Зважаючи на те, що пунктом 3.2 Договору передбачено, що зобовязання по оплаті комісійної винагороди має бути виконане відповідачем не пізніше 5 робочих днів з дня підписання сторонами Акту виконаних робіт, відповідач мав сплатити позивачу 16310,38 грн. комісійної винагороди за Актом № 11-1/11 від 30.11.2007 до 07.12.2007 включно. Таким чином прострочення відповідача почалося з 08.12.2007 та у відповідності до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється 07.06.2008 (через 6 місяців). А тому позовні вимоги в частині нарахування пені за період з 24.06.2009 по 12.05.2009 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення пені не охоплюють обґрунтованого до нарахування пені періоду з 08.12.2007 по 07.06.2008, зважаючи на те, що господарський суд не має права виходити за їх межі, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 5628,65 грн. не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо перерахування позивачу комісійної винагороди, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 8947,95 грн. та 3% річних в розмірі 1669,14 грн. за період з 10.12.2007 по 12.05.2011 за розрахунком позивача, який перевірений судом та визнаний обґрунтованим.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 26927,47 грн., в тому числі 16310,38 грн. основного боргу, 8947,95 грн. інфляційних та 1669,14 грн. 3% річних.

Стаття 44 ГПК України відносить до судових витрат оплату послуг адвоката.

У відповідності до п. 10 розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України»відшкодування цих витрат проводиться господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові, за наявності документально підтверджених витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові його інтересів у суді і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В матеріалах справи наявні Договір про надання правової допомоги від 23.06.2010, укладений між позивачем і адвокатом ОСОБА_3 в якому зазначено доручення позивача на представництво його інтересів у суді у цій справі, Прибутковий касовий ордер про сплату позивачем на користь ОСОБА_3 9000,00 грн. за надання правової допомоги по Договору від 23.06.2010, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2057 ОСОБА_3 Довіреність від позивача від 17.06.2010 на його імя. З матеріалів справи вбачається надання адвокатом ОСОБА_3 послуг щодо здійснення представництва позивача в судових засіданнях. Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання адвокатських послуг адвокатом ОСОБА_3 та сплату позивачем за вказані послуги 9000,00 грн.

Однак суд не вважає сплачену позивачем суму в розмірі 9000,00 грн. розумно співрозмірною з розміром визнаних господарським судом обґрунтованими позовних вимог (в сумі 26927,47 грн.). Однак зважаючи на тривалий термін несплати відповідачем боргу та значний обсяг здійсненої адвокатом правової роботи в межах цієї справи, господарський суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розумному розмірі 5000,000 грн. в складі судових витрат.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5465,16 грн. (269,28 грн. державного мита, 195,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(ідентифікаційний код 14229456, адреса: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, р/р 26507010031815 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПуАТ «Себ Банк», МФО 300175, код НОМЕР_1) 16310,38 грн. (шістнадцять тисяч триста десять гривень 38 копійок) основного боргу, 8947,95 грн. (вісім тисяч девятсот сорок сім гривень 95 копійок) інфляційних втрат, 1669,14 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят девять гривень 14 копійок) 3% річних та судові витрати в розмірі 5465,16 (пять тисяч чотириста шістдесят пять гривень 16 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 11.08.2011р.