Рішення № 17908036, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/23227.07.11 За позовомКомунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 55733,67 грн. Суддя Бойко Р.В

Представники сторін:

від позивача:Митченко Н.М.

від відповідача:не зявився Обставини справи:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (надалі КП «ДУОНФ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 55733,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №408 від 01.09.2008 р. передав відповідачу у платне користування нежитлове приміщення, проте відповідач свого зобовязання по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, в звязку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 18270,33грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 36540,66грн., 3% річних у розмірі 181,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 741,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 10.06.2011 р., розгляд справи відкладено до 27.07.2011 р.

В судове засідання 27.07.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 27.07.2011 р. не зявився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду від 10.06.2011 р. та 29.06.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_1 від 21.06.2011 р.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 29.06.2011 р. на адресу відповідача - АДРЕСА_1

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 р. між КП «ДУОНФ»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_1. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №408 (надалі «Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 05.08.2008 р. №958 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району для надання адвокатських послуг, за адресою: вул. Ахматової, 4.

В пункті 2.1 Договору визначено, що обєктом оренди є нежиле приміщення на першому поверсі, загальною площею 26,8 кв.м.

Згідно п. 4.1 Договору орендодавець зобовязаний протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі обєкт оренди.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради від 19.12.2007 р. №13, та на дату підписання договору становить 68,04 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1823,47 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору). Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 Договору).

Орендар зобовязаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 Договору).

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.09.2008 р. до 01.09.2009 р.

На виконання умов договору сторонами 01.09.2008 р. було підписано акт прийому-передачі орендованого приміщення, відповідно до якого КП «ДУОНФ» передало, а ФОП ОСОБА_1. прийняла в користування нежиле приміщення загальною площею 26,8 кв.м

Пунктом 9.3 Договору визначено, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

01.09.2009 р. сторонами на підставі п.п. 2, 2.2 розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації №570 від 28.09.2009 р. було укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди №408 від 01.09.2008 р. згідно п. 1 якої п. 9.1 Договору викладено в наступній редакції: «Цей договір діє з 01.09.2008 р. до 01.09.2010 р.».

Згідно п. 4.15 Договору орендар після припинення дії договору оренди зобовязаний передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

Приміщення відповідачем було повернуто позивачу 01.04.2011 р. згідно акту прийому-передачі приміщення.

Позивачем у відповідності з п. 3.5 Договору за період з вересня 2010 р. по березень 2011 р. було нараховано орендну плату та виставлено відповідні рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура №3997 від 03.09.2010 р., №4325 від 04.10.2010 р., №4651 від 04.11.2010 р., №5357 від 03.12.2010 р., №229 від 27.12.2010 р., №746 від 04.02.2011 р. та №1278 від 04.03.2011 р. на загальну суму 18270,33 грн.

Відповідач свого обовязку зі сплати орендної плати у розмірі 18270,33 грн. на момент звернення позивача до суду належним чином не виконав.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобовязання по сплаті орендної плати.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами п. 9.1 Договору оренди №408 від 01.09.2008 р. останній діє до 01.09.2010 р., доказів існування розпорядження Дарницької райдержадміністрації щодо продовження строку його дії з 01.09.2010 р. матеріали справи не містять, а тому Договір припинив свою дію 01.09.2010 р.

За системним аналізом ст. ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата за договором найму сплачується за час дії відповідного договору, проте сторони не позбавлені можливості відступити від цього правила.

В той же час, п. 3.5 Договору сторони відступили від загального правила та передбачили обовязок її сплати за весь час фактичного користування майном (до його повернення незалежно від закінчення строку дії договору).

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем у період з вересня 2010р. по березень 2011 р. нежитловим приміщенням та наявність у нього заборгованості у розмірі 18270,33 грн. по сплаті орендних платежів у вказаний період.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обовязку у встановлений Договором строк не виконав у звязку із чим позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилались претензії, а саме №485 від 29.09.2010 р., №113 від 31.01.2011 р. та №441 від 24.05.2011 р. з проханням погасити існуючу заборгованість.

Відповідач відповіді на вказані претензії не надав свого грошового зобовязання по Договору на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі 18270,33 грн. відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті орендних платежів у розмірі 18270,33 грн. за період з вересня 2010 р. по березень 2011 р. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобовязання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП ОСОБА_1. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Напис відповідача на акті прийому-передачі від 01.04.2011 р. про невикористання ним приміщення з вересня 2010 р. не звільняє його від обовязку сплатити орендні платежі, оскільки відповідачем доказів повернення (ініціювання повернення) майна з оренди до 01.04.2011р. не надано, а за змістом ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата орендарем сплачується незалежно від наслідків його господарської діяльності.

За таких обставин, позовні вимоги КП «ДУОНФ»про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 18270,33 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 181,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 741,61 грн., нараховані у період з 01.09.2010 р. по 01.04.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем 3% річних та інфляційні втрати нараховано з 1-го числа поточного місяця по 01.04.2011 р., що є неправомірним, адже як встановлено судом та визначено в п. 3.6 Договору відповідачем зобовязання мало виконуватись не пізніше 15 числа поточного місяця, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання з 16-го числа кожного місяця.

За таких обставин, суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з 16-го числа кожного місяця по 01.04.2011 р. з урахуванням місяців в яких 15-те число припадає на вихідний день (відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання у визначений судом період складає 158,11 грн., а інфляційних втрат 534,25 грн. В іншій частині 3% річних (22,96 грн.) та інфляційні втрати (207,36 грн.) нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом Договір припинив свою дію 01.09.2010 р., а тому у відповідача виник обовязок з повернення майна позивачу.

Згідно акту прийому-передачі відповідачем приміщення повернуто з оренди 01.04.2011 р., а тому з урахуванням ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України вимога про стягнення неустойки у розмірі 36540,66 грн. нарахованої за період затримки повернення майна з вересня 2010 р. по березень 2011 р. є правомірною.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

За системним аналізом ст. ст. 759, 762, 763 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата за договором найму сплачується за час дії відповідного договору, проте сторони не позбавлені можливості відступити від цього правила.

При цьому частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлює майнову відповідальність орендаря, який в порушення умов договору продовжує користування майном після закінчення строку дії договору, у вигляді неустойки в розмірі подвійного розміру орендної плати.

Тобто, положення цивільного законодавства визначають загальний розмір коштів, що сплачуються орендарем за користування майном після закінчення його дії, у розмірі подвійного розміру орендної плата.

В той же час, п. 3.5 Договору сторони відступили від загального правила та передбачили обовязок її сплати за весь час фактичного користування майном (до його повернення незалежно від закінчення строку дії договору), що зумовлює загальний розмір майнової відповідальності відповідача (орендна плата + неустойка) у трикратному розмірі орендної плата за користування майном після припинення дії договору найму.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. за N 15-рп/2004 у справі N 1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) зазначено, що "справедливість - одна із основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню".

Відступлення сторін від загального правила в частині обовязку сплати наймачем орендної плати після закінчення строку дії договору до фактичного повернення обєкту зумовлює загальний обсяг належних до сплати відповідачем виплат у розмірі трикратного розміру орендної плати, що значно перевищує обсяг відповідальності, встановлений законом, тому суд вважає, що заявлений до стягнення розмір неустойки є надмірно великим порівняно з збитками позивача, а її стягнення у такому розмірі не є справедливим.

Керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача вдвічі до 18 270,33 грн., що призведе до стягнення з відповідача орендної плати та неустойки за користування обєктом після закінчення строку оренди у сумі подвійного розмірі орендної плати, тобто не більшому, ніж передбаченому законом розмірі майнової відповідальності наймача за відповідне порушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1. на користь КП «ДУОНФ»заборгованості у розмірі 18 270,33 грн., інфляційних втрат у розмірі 534,25 грн., 3% річних у розмірі 158,11 грн. та неустойки у розмірі 18 270,33 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, ідентифікаційний код 35660296) заборгованість у розмірі 18 270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 534 (пятсот тридцять чотири) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 158 (сто пятдесят вісім) грн. 11 коп., неустойку у розмірі 18 270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 33 коп., державне мито у розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157 (сто пятдесят сім) грн. 66коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 01.08.2011 р.