Рішення № 17907849, 04.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/18904.08.11 За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві До Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації

Про стягнення 6470,36 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 24/14-960/Ан від 01.03.2011

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві про стягнення з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 6470,36 грн. основного боргу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору № 140-Доб/2010/К на надання послуг охорони майна від 22.02.2010 та договору № 141-Доб/2010/К на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 22.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 було порушено провадження у справі № 3/189 та призначено її до розгляду на 04.08.2011.

Позивач в судовому засіданні 04.08.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 04.08.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.07.2011 не виконав.

Однак, відповідачем 04.08.2011 до відділу діловодства суду подано клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, звязку з перебуванням представника у відпустці, враховуючи літній відпускний період а також те, що інший представник буде перебувати в іншому судовому процесі.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що відпускний період та зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 04.08.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.02.2010 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (виконавець) та Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (споживач) було укладено договір № 140-Доб/2010/К на надання послуг охорони майна (далі договір № 1).

Відповідно до п. 2.1. договору № 1 за цим договором замовник доручив, а виконавець зобовязався здійснювати охорону майна замовника на обєкті та обслуговування сигналізації на цьому обєкті.

22.02.2010 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (виконавець) та Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (споживач) було укладено договір № 141-Доб/2010/К на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони (далі договір № 2).

Згідно п. 2.1. договору № 2 за цим договором замовник доручив, в виконавець зобовязався здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на обєкті замовника, забезпечити негайне прибуття НО на обєкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності припинення правопорушення або злочину на обєкті.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 4458,22 грн. по договору № 1 та в розмірі 2012,14 грн. по договору № 2, загалом 6 4 70,36 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.1. договорів встановлено, що розрахунок вартості послуг виконавця за цими договорами здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договорів). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договорів).

Згідно додатку 4 до договору 1 (протокол погодження договірної ціни) вартість однієї години охорони майна на обєктах замовника за допомогою ПЦО становить 0,97 грн., ПДВ 0,19 грн., всього 1,16 грн. Вартість технічного обслуговування і умовної установки технічних засобів сигналізації в рік становить 252,97 грн., ПДВ 50,59 грн., всього 303,56 грн.

Відповідно додатку № 2 до договору 1 (розрахунок) вартість спостереження за сигналізацією в приміщенні замовника за 2010 рік становить 26749,44 грн., в тому числі ПДВ - 4458,24 грн.

Згідно додатку 4 до договору 2 вартість однієї години спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони на обєктах замовника за допомогою ПЦО становить 1,11 грн., ПДВ 0,22 грн., всього 1,33 грн. Вартість технічного обслуговування і умовної установки технічних засобів сигналізації в рік становить 252,97 грн., ПДВ 50,59 грн., всього 303,56 грн.

Відповідно додатку № 2 до договору 2 (розрахунок) вартість спостереження за тривожною сигналізацією в приміщенні замовника за 2010 рік становить 12072,75 грн., в тому числі ПДВ - 2012,12 грн.

Пунктом 3.5. договорів передбачено, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобовязаний протягом 5 перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобовязаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п.3.5 даного договорів, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень (пункт 3.6. договорів).

Як свідчать матеріали справи позивач у відповідності до п. 3.5. договорів листом № 24/14-2556/Ан від 14.06.2011 надіслав відповідачу : два примірника акту виконаних робіт за листопад 2010 року по договору № 1; два примірника акту виконаних робіт за грудень 2010 року по договору № 1; два примірника акту виконаних робіт за листопад 2010 року по договору № 2; два примірника акту виконаних робіт за грудень 2010 року по договору № 2.

Зазначений лист позивач надіслав на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією 16.06.2011, що підтверджується описом вкладення кореспонденції та квитанцією поштової установи № 1639 від 16.06.2011.

Відповідач у визначений договорами строк підписані акти виконаних робіт позивачу не повернув, як і не надав письмових заперечень з приводу наданих послуг за договорами, а отже в силу умов п. 3.6. договорів послуги за вищезазначеними актами виконаних робіт, надісланих відповідачу 16.06.2011, надані у повному обсязі і прийнятті замовником.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обовязковою підставою для здійснення замовником свого обовязку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Як зазначалось вище, в силу умов п. 3.6. договорів послуги за актами виконаних робіт за листопад та грудень 2010 року по договорах 1 та 2, надані у повному обсязі і прийнятті замовником.

Згідно п. 3.2. договорів оплата за цими договорами здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2.7. договорів замовник зобовязався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цими договорами.

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобовязань за договорами 1 та 2 вартість наданих послуг у визначений договором строк не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем, в загальному розмірі 6 470,36 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 26077537) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 6 470 (шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 36 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 09.08.2011.