Рішення № 17907593, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/29528.07.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмеляр»

Простягнення 372253,30 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Зайцев М.М.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмеляр»300553,54 грн. основного боргу, 8 223,58 грн. пені, 13 419,52 грн. 3% річних, 45 823,12 грн. індексу інфляції, 4233,54 грн. витрат на вчинення виконавчого напису, а всього 372253,30 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 80 від 24.03.2006р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.52006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмеляр»було укладено договір фінансового лізингу № 80.

Відповідно до п.2.1. договору, лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу, транспортний засіб у відповідно з замовленням на транспортний засіб.

Позивачем надано послуги згідно умов договору в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме позивачем на підставі замовлень на транспортні засоби №№ 80/001, 80/002 від 24.03.2006, № 80/003 від 06.05.2006п., № 80/004, 80/005 від 19.05.2006р. було надано транспорті засоби:

- Superb Classic 1.8 AG 2006 р.в., шасі TMBDL23U16B047408, реєстраційний № АА3236ВІ;

- Superb Classic 1.8 AG 2006 р.в., шасі TMBDL23U96B047382, реєстраційний № АА3237ВІ;

- Octavia Tour 1.6 + AС, шасі TMBDК41U96B062871, номерний знак № АА1810ВМ;

- Octavia Tour 1.6 5+, шасі TMBDК41U77B006235, номерний знак № АА8193АМ;

- Octavia Tour 1.6 5+, шасі TMBDК41U27B006269, номерний знак № АА0627ВС.

Позивачем та відповідачем було складено та підписано акти приймання-передачі транспортних засобів №№ 80/001 від 07.04.2006р., 80/002 від 10.04.2006, 80/003 від 23.05.2006р., 80/004 від 06.07.2006р., 80/005 від 14.07.2006р.

Згідно п.5.1. договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу та інших додатках.

Відповідно до п.5.2. договору лізингу лізингові платежі включають в себе суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ, технічне та сервісне обслуговування, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням цього договору.

Сторонами Договору лізингу було підписано Плани лізингу №№ 80/001, 80/002, 80/003 від 24.03.2006р., 80/004, 80/005 від 19.05.2006р. та Зміни до Планів Лізингу №№ 80/003 від 22.05.2006р., 80/005 від 14.07.2006р., що є невід'ємною частиною Договору, встановлено строки сплати Відповідачем (Лізингоодержувачем) лізингових платежів.

Крім того, 24.03.2006р. сторонами було укладено Додаток № 4 до договору лізингу - Технічне та сервісне обслуговування та підписано Графіки оплат №№ 80/001, 5: 002, 80/003, 80/004, 80/005.

Відповідно до п. 7.16 Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу місячних лізингових платежів.

У порушення Відповідачем зобов'язань за Договором лізингу він не здійснював оплату Лізингових платежів належним чином.

Пунктом 16.1 Договору лізингу передбачено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0.1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»до прав та обов'язків Лізингодавця відноситься, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з Лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

16.03.2009р., 26.04.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчі написи, згідно яких було запропоновано повернути від ТОВ «Хмеляр»на користь ТОВ «Євро Лізинг»чотири транспортні засоби, передані за договором фінансового лізингу № 80.

Вартість вчинення Виконавчих написів нотаріуса склала 4 233,54 грн., що вказано з самому виконавчому написі.

Відповідно п. 12.10 Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, Лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов'язані з несвоєчасним поверненням ТЗ.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмеляр»та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу № 80 від 24.03.2006 у сумі 300553,54 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.16.1 Договору лізингу, при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за прострочений платіж, передбачений п. 16.1 Договору фінансового лізингу № 80, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 8223,58 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 45823,12 грн. індекс інфляції та 13419,52 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Крім того суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача понесених витрат за послуги нотаріуса при оформленні виконавчого напису в розмірі 4233,54 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмеляр»(02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 30466597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) 300553 (триста тисяч пятсот пятдесят три) грн. 54 коп. основного боргу, 8223 (вісім тисяч двісті двадцять три) грн.. 58 коп. пені, 13419 (тринадцять тисяч чотириста девятнадцять) грн. 52 коп. 3% річних, 45823 (сорок пять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 12 коп. індексу інфляції, 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 54 коп. витрат на вчинення виконавчого напису, 3722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 53 коп. - грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 08.08.2011р.