Рішення № 17907587, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/267

28.07.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Хмельницькнафтопродукт»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-Капітал»

Про

стягнення 19 957 400 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Утулов В.В.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-Капітал»19 957 400 грн. заборгованості за договором комісії № 224-8/К від 20.10.2008р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Виробничо-комерційна фірма «Хмельницькнафтопродукт»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прима-Капітал" було укладено договір комісії №224-8/К.

Відповідно до п.1.1. договору, Комісіонер зобов'язується придбати по дорученню комітента 3520 тон бензину А-92 по ціні не вище, ніж 4740 грн. за тону, без ПДВ. на загальну суму 20 021 760 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 8.1, комісіонер зобов'язаний був виконати доручення із придбання Товару і період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р.

В свою чергу, для виконання комісіонером вказаного доручення, Комітент зобов'язувався перерахувати Комісіонеру протягом 15 днів, з моменту укладення договору комісії, 50% ціни товару.

На виконання взятих зобов'язань, 20.10.2008р. Комітент перерахував 20000000 грн. на рахунок комісіонера. Факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку № Хм-0000079.

У встановлений договором комісії строк, а саме до 31 січня 2009 p., Комісіонер не виконав взяті зобов'язання щодо придбання товару.

Пунктом 8.3 Договору комісії встановлено обов'язок повернення грошових коштів Комітент; протягом 3-х банківських днів після припинення договору комісії.

Відповідно до п. 8.5 Договору комісії, строк його дії завершується 31.01.2009р.

Після закінчення договору, Відповідач окремими платежами повернув Позивачеві частину боргу в розмірі 42600,00 грн., зокрема 27.04.2009р. —39400,00 грн., а 12.05.2009р. —3200,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить 19 957 400,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст..ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором комісії від 20.10.2008р. за № 224-8/К у сумі 19 957 400,00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-Капітал»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 34979918) на користь Публічного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Хмельницкнафтопродукт»(29000, м. Хмельницький, пров. Зенітний, 21, код ЄДРПОУ 03362643) 19 957 400 (дев’ятнадцять мільйонів дев’ятсот п’ятдесят сім тисяч чотириста) грн. заборгованості, 25 500 (двадцять п’ять п’ятсот) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 08.08.2011р.