Рішення № 17907519, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/27228.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», м.Київ

до Відповідача: Малого приватного підприємства «ГЕТЬМАН», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 32 253,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №26/01/11-11 від 26.01.2011р.;

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Малого приватного підприємства «ГЕТЬМАН», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 30 717,15 грн. та штраф у розмірі 1535,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

В судовому засіданні 13.07.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Довідка Головного міжрегіонального управління статистики щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.06.2011р. підписаний з боку Позивача із супровідним листом та доказами направлення Відповідачу, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2010р. підписаний з боку обох сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 28.07.2011р.

В судовому засіданні 28.07.2011р. від Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: лист з доказами направлення Відповідачу щодо проведення звірки розрахунків від 15.06.2011р., Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.06.2011р. підписаний з боку Позивача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 22.07.2011р. підписаний з боку Позивача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2011р. підписаний з боку обох сторін, копії платіжних доручень, копію свідоцтва платника ПДВ Відповідача, податкові накладні, копії видаткових накладних.

Крім того, Позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 10954,99 грн. та штраф у розмірі 1535,85 грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.07.2011р. Позивач надав для залучення до матеріалів справи платіжне доручення № 0000921 від 26.07.2011р. на суму 10954,99 грн. у якості доказу сплати Відповідачем суми основного боргу.

Позивач клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, та за Довідкою з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Крім того, доказами належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітки про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат»(Постачальник) та Малим приватним підприємством «Гетьман»,м.Київ (Покупець) був укладений Договір поставки №78ф від 25.11.2009р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Згідно п.1.3 Договору, загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до п.5.2. Договору розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Відповідно до п. 6.3.Договору Покупець зобовязаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного Договору.

Як вбачається з п.7.2.Договору, за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Покупця від сплати основної суми заборгованості.

Згідно п.7.3.Договору, крім пені, передбачені, п.7.2 у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець зобовязаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.12.2010р. (п.8.1.Договору). Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від виконання своїх обовязків. (п.8.3.Договору).

На виконання умов Договору Позивач поставляв Відповідачу товар на загальну суму 159 173,72 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних наданих Позивачем для залучення до матеріалів справи.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з пояснень Позивача, у останнього відсутня видаткова накладна № ф-0001295 від 28.12.2009р. на суму 915,36 грн., проте, факт постачання товару на підставі вказаної накладної підтверджується податковою накладною на вказану суму, яка надана Позивачем до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково у сумі 147 966,14 грн. та повернув товар на суму 252,59грн. внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 10 954,99грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача в частині стягнення основного боргу у розмірі 10954,99 грн. такими, що підлягають припиненню, а частині стягнення штрафу у розмірі 1535,85 грн. такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №78-ф від 25.11.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач поставляв Відповідачу товар на загальну суму 159 173,72 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних наданих Позивачем для залучення до матеріалів справи.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з пояснень Позивача, у останнього відсутня видаткова накладна № ф-0001295 від 28.12.2009р. на суму 915,36 грн., проте, факт постачання товару на підставі вказаної накладної підтверджується податковою накладною на вказану суму, яка надана Позивачем до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково у сумі 147 966,14 грн. та повернув товар на суму 252,59грн. внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 10 954,99грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 0000921 від 26.07.2011р. Відповідач сплатив заборгованість у розмірі 10954,99 грн., припинивши у такий спосіб відповідне грошове зобовязання, та, відповідно і існування предмету спору.

Оскільки сплата грошових коштів відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.7.3 Договору крім пені, передбачені, п.7.2 у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець зобовязаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати поставленого товару, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 535,85 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», м.Київ до Малого приватного підприємства «Гетьман», м.Київ в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 954,99грн., у звязку із відсутністю предмету спору (п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Гетьман», м.Київ, ідентифікаційний код 21635903 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», ідентифікаційний код 36100206, штраф у розмірі 1 535,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Гетьман», м.Київ, ідентифікаційний код 21635903 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», ідентифікаційний код 36100206 державне мито в розмірі 15,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 11,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 29.07.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева