Рішення № 17906780, 25.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа № 7/5009/4691/11

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, підприємець, свідоцтво № НОМЕР_2 від 16.02.2007р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 118850,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві. Як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 512, 525, 526, 1049 ЦК України, договір про відступлення права вимоги від 04.07.2011р., від 16.03.2010р., договір безвідсоткової позики № 9/1 від 16.03.2010р., договір безвідсоткової позики № 9 від 16.01.2010р., договір безвідсоткової позики № 7 від 16.12.2009р.

Ухвалою від 11.08.2011р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 25.08.2011р.

Ухвала суду на адресу сторін була направлена в установленому законом порядку і в строк.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні, продовженому 25.08.2011р., представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не попередив. Відповідач, без поважних причин не виконав вимоги суду, витребуванні матеріали не надав.

Відповідач по справі є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобовязаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвалу про порушення провадження по справі № 7/5009/4691/11 18.08.2011р. Таким чином, відповідач мав достатньо часу для підготовки до судового засідання, направлення компетентного, повноважного представника та виконання законних вимог суду.

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 25.08.2011 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Представником відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 33 від 05.05.2011р.) нарочно, через канцелярію господарського суду Запорізької області, здано клопотання про відкладення судового засідання, яке судом до уваги не приймається, як таке що подано через канцелярію господарського суду Запорізької області після закінчення судового засідання, та закінчення розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2009р. між гр. ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»було укладено договір безвідсоткової позики № 7 (далі договір від 16.12.2009р.).

Згідно п. 1.1 договору від 16.12.2009р., позикодавець зобовязується надати позичальнику у власність грошову позику, а останній зобовязується повернути таку ж саму суму грошей у встановлений договором строк.

Згідно п. 2.1. договору від 16.12.2009р., сума позики по даному договору складає 50000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору від 16.12.2009р., позичальник зобовязується повернути суму позики, вказану у п. 2.1 даного договору не пізніше 16.03.2010р.

16.01.2010р. між гр. ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»було укладено договір безвідсоткової позики № 9 від 16.01.2010р. (далі договір від 16.01.2010р.)

Згідно п. 1.1 договору від 16.01.2010р., позикодавець зобовязується надати позичальнику у власність грошову позику, а останній зобовязується повернути таку ж саму суму грошей у встановлений договором строк.

Згідно п. 2.1. договору від 16.01.2010р., сума позики по даному договору складає 6250,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору від 16.01.2010р., позичальник зобовязується повернути суму позики, вказану у п. 2.1 даного договору не пізніше 16.02.2010р.

16.03.2010р. між гр. ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»було укладено договір безвідсоткової позики № 9/1 (далі договір від 165.03.2010р. № 9/1).

Згідно п. 1.1 договору від 16.03.2010р. № 9/1, позикодавець зобовязується надати позичальнику у власність грошову позику, а останній зобовязується повернути таку ж саму суму грошей у встановлений договором строк.

Згідно п. 2.1. договору від 16.03.2010р. № 9/1, сума позики по даному договору складає 4800,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору від 16.03.2010р. № 9/1, позичальник зобовязується повернути суму позики, вказану у п. 2.1 даного договору не пізніше 16.04.2010р.

16.03.2010р. між гр. ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»було укладено договір безвідсоткової позики (далі договір від 16.03.2010р.).

Згідно п. 1.1 договору від 16.03.2010р., позикодавець зобовязується надати позичальнику у власність грошову позику, а останній зобовязується повернути таку ж саму суму грошей у встановлений договором строк.

Згідно п. 2.1. договору від 16.03.2010р., сума позики по даному договору складає 48000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору від 16.03.2010р., позичальник зобовязується повернути суму позики, вказану у п. 2.1 даного договору не пізніше 16.06.2010р.

04.07.2011р. між фізичною особою ОСОБА_3 та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоду про відступлення права вимоги (далі угода).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно п. 1 договору, кредитор передає, а набувач вимоги приймає право вимоги по договорам безвідсоткового займу, а саме:

-від 16.12.2009р. на суму 54800,00 грн.;

-від 16.01.2010р. на суму 6250,00 грн.;

-від 16.02.2010р. на суму 5000,00 грн.;

-від 16.03.2010р. на суму 4800,00 грн.;

-від 16.03.2010р. на суму 48000,00 грн.,

які укладено між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(далі за текстом боржник).

Згідно п. 4 угоди, розмір вимог кредитора по відношенню до боржника, на день укладання даної угоди, складає 118850,00 грн.

Відповідно до п. 5 угоди, з моменту підписання даної угоди набувач права вимоги набуває права витребувати у боржника суму боргу, що зазначена в п. 4 даної угоди, а кредитор втрачає право вимоги вказаної суми від боржника.

Згідно п. 6 угоди, до набувача переходять всі права, якими наділений кредитор у відповідності з умовами договорів, вказаних в п. 1 даної угоди.

23.07.2011р. позивачем було направлено відповідачу повідомлення про заміну кредитора з вимогою сплатити борг.

Згідно листа ТОВ «Гармонія» (вих. № 37 від 03.08.2011р.), відповідач не заперечив проти зміни кредитора, що слідує зі змісту тесту відповіді на вимогу, однак відмовив в задоволені вимоги, посилаючись на те, що позивач не надав йому документи первинної бухгалтерської звітності на її підтвердження. Але квитанції до прибуткових касових ордерів (тобто документи первинної бухгалтерської звітності) видані саме відповідачем і у відповідача повинні бути такі ж екземпляри квитанцій чи прибуткові касові ордери до даних квитанцій.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 118850,00 грн. боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано договори безвідсоткової позики:

-від 16.12.2009р. на суму 50000,00 грн.;

-від 16.01.2010р. на суму 6250,00 грн.;

-від 16.03.2010р. на суму 4800,00 грн.;

-від 16.03.2010р. на суму 48000,00 грн.

Також позивачем надано квитанції до прибуткових касових ордерів:

-від 16.12.2009р. на суму 50000,00 грн.;

-від 31.12.2009р. на суму 4800,00грн.;

-від 16.01.2010р. на суму 6250,00 грн. (копії вищевказаних документів долучено до матеріалів справи).

Позивачем також надано квитанції до прибуткових касових від 20.05.2009р. на суму 4800,00 грн., та від 16.02.2010р. на суму 5000,00 грн. однак не надано договорів, які б підтверджували право відступу вимоги на вказані суми. Крім того, позивачем не надано квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 48000,00 грн.

Таким чином, позивачем підтверджено право вимоги про сплату боргу від відповідача на загальну суму 61050,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість частково підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 118850,00 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в розмірі 61050,00 грн.

В решті предявленої до стягнення суми, в розмірі 57800,00 грн., слід відмовити як предявленій безпідставно та не підтвердженій належними документальними доказами.

На підставі вищезазначеного, позов субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 512, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(69071, АДРЕСА_1, р/р № 26007108927 в ЗОД «РайффайзенБанкАваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 31278950) на субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р № НОМЕР_3 в ЗРУ «Приватбанк», МФО НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 61050 грн. 00 коп. боргу, 610 грн. 50 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет