Рішення № 17906026, 26.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.11р.Справа № 28/5005/10201/2011 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Дніпропетровської міської ради

про визнання права власності

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 08.06.11р.

Від відповідача ОСОБА_3 - дов. від 07.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд визнати за ним право власності без додаткового введення в експлуатацію на нежитлове приміщення № 44, що розташоване в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 112,7 кв.м., яке розташоване у житловому будинку літ. А-5 на першрму поверсі і складається з: 1- приміщення загальною площею 44,1 кв.м., 2 санбузел загальною площею 32 кв.м., 3 приміщення загальною площею 51,2 кв.м., 4-кабінет загальною площею 14,4 кв.м.

Представник позивача наполягав на задоволенні своїх позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у позові відмовити.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2006р. гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу двохкімнатної квартири № 26 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 44,9 кв.м. Продаж здійснено за 213725 грн.

02.03.2010р. гр. ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „Інтер Транс Поліс” було укладено договір купівлі продажу двохкімнатної квартири № 44 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м. Продаж здійснено за 335000 грн.

24.06.2010р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення виключити квартиру № 26 загальною площею 44,9 кв.м. АДРЕСА_1 з житлового фонду міста. Дозволити власнику реконструкцію квартири під магазин непродовольчих товарів згідно з проектною документацією, погодженою ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради.

Встановлено, що двохкімнатну квартиру № 44 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м. не було виключено з житлового фонду міста.

Згідно вимог ст.ст. 7,8 Житлового кодексу Української РСР непридатні для проживання жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях. Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень в нежилі, як правило, не допускається. Таким чином переведення жилих квартир до нежилого фонду є правом, а не обовязком Дніпропетровської міської ради.

Отже, рішення щодо виключення двохкімнатної квартири № 44 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м. Дніпропетровською міською радою не приймалось та відсутні докази непридатності вказаної квартири для проживання.

Спеціалістами КП „МБТІ” було зафіксовано самовільне обєднання та перепланування двох вищевказаних квартир в не житлове приміщення № 44.

Вимогами ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

Згідно вимог ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 18.02.2002р. державна реєстрація проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно територіальних одиниць. Обовязковій державній реєстрації підлягає право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам. Державній реєстрацій підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України лише власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Встановлено, що державна реєстрація права власності на спірний обєкт нерухомого майна нежитлове приміщення № 44, що розташоване в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 112,7 кв.м., яке розташоване у житловому будинку літ. А-5 на першрму поверсі і складається з: 1- приміщення загальною площею 44,1 кв.м., 2 санбузел загальною площею 32 кв.м., 3 приміщення загальною площею 51,2 кв.м., 4-кабінет загальною площею 14,4 кв.м. за позивачем відсутня.

Таким чином у відповідності до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, у позивача відсутні підстави звертатися з позовом про визнання права власності на спірний обєкт нерухомого майна оскільки він у відповідності до приписів ст. 331 Цивільного кодексу України не є власником вказаного нерухомого майна.

Згідно положень Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 18.02.2002р. позивач має право звернутися до реєстратора бюро технічної інвентаризації для реєстрації свого права власності на нерухоме майно.

Отже, позовні вимоги позивача необґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Крім того встановлено, що загальна вартість двох квартир, з яких позивачем було створено не житлове приміщення № 44, що розташоване в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 112,7 кв.м., згідно договорів купівлі продажу від 14.02.2006р. та 02.03.2010р. складає 568725 грн. Враховуючи, що спірне не житлове приміщення має комерційне призначення, його вартість не може бути менш ніж загальна вартість двохкімнатних квартир, тобто 568725 грн. Враховуючи суму, сплачену позивачем у якості державного мита, та в звязку з відмовою у задоволенні позову, з позивача додатково належить стягнути державне мито у сумі 5684 грн. 25 коп.

Керуючись 44, 49, 82 85, 116 Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 331, 376, 392, Цивільного кодексу України, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, ст.ст. 7,8 Житлового кодексу Української РСР, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005) державне мито 5684 грн. 25 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.В. Манько Повне рішення складено 29.08.11р.