Рішення № 17904908, 11.08.2011, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 2-304/11

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2011 року м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючого, судді Беламут П.М., при секретарі Мелай В.Ю. за участю представника позивача, він же відповідач ОСОБА_1 представника відповідача він же позивач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ про визнання кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач він же відповідач ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ звернувся 03.02.2011 року до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22.02.2007 року між ОСОБА_3. та позивачем було укладено кредитний договір №2007/840 ЕК/21, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,0 доларів США та зобовязався повернути кредит та сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24 % річних строком до 19.08.2008 року. В забезпечення виконання ОСОБА_3. зобовязань згідно даного кредитного договору 22.02.2007 року між ОСОБА_4. та позивачем було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4. взяла на себе обовязок відповідати за виконання зобовязань ОСОБА_3. за кредитним договором №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 22.11.2010 року заборгованість ОСОБА_3. за кредитним договором №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року складає 4428,52 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 35152,26 грн. з розрахунку 7,9377 грн. на 1 долар США, в тому числі 2394,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 19008,25 грн. - прострочений кредит; 1422,02 , що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 11287,57 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 23,38 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 185,58 грн. - нараховані відсотки; 588,44 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 4670,86 грн. пеня, просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4. заборгованість та судові витрати по справі в сумі 351,52 грн. судовий збір та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3. 24.02.2011 року звернувся до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що кредитний договір №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року з відповідачем укладено з порушення норм законодавства, так як на момент його укладення індивідуальної ліцензії НБУ України у відповідача на використання іноземної валюти не було, просить визнати даний кредитний договір недійсним.

Ухвалою Іршавського районного суду від 25 лютого 2011 року вказані позови обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача він же представник відповідача ОСОБА_1 позов ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу 35152,26 гривень підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд стягнути солідарно з відповідачів вони ж позивачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. заборгованість в сумі 35152,26 гривень та судові витрати по справі, стосовно поданих представником відповідача він же представник позивача ОСОБА_2 квитанцій, то дані платежі включені при здійсненні розрахунку заборгованості, зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року не визнав, суду пояснив, що ВАТ КБ «Надра» має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, зокрема банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, тому просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача він же представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3., ОСОБА_4. про стягнення боргу в сумі 35152,26 гривень за кредитним договором визнав частково, не згідний з розрахунком процентів, зустрічний позов ОСОБА_3. про визнання недійсним кредитного договору підтримав, з мотивів, що вказані в позовній заяві, просить суд такий задоволити.

Судове засідання проведено у відсутність відповідачів, вони ж позивачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. відповідно до ст. 169 ЦПК України, які будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши пояснення представника позивача він же представник відповідача ОСОБА_1, представника відповідача він же представник позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу слід задоволити частково, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3. 22.02.2007 року уклав кредитний договір №2007/840ЕК/21 з ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, згідно якого він отримав кредит у сумі 5000,0 (пять тисяч) доларів США та зобовязався повернути кредит та сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 19.08.2008 року. В забезпечення виконання ОСОБА_3. зобовязань згідно даного кредитного договору 22.02.2007 року між ОСОБА_4. та позивачем було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4. взяла на себе обовязок відповідати за виконання зобовязань ОСОБА_3. за кредитним договором №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_3. зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що стверджується належними доказами по справі : копією кредитного договору №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року, додатком № 1 до кредитного договору №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, копією договору поруки від 22.02.2007 року, копією заяви на видачу готівки № NL-2 від 22.02.2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ч. 1 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ст. 623 ч. 1 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно розрахунків заборгованості за кредитним договором №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року, то представник ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4. суму заборгованості 35152,26 гривень, яка включає в себе 19008,25 грн. суму простроченого кредиту; 11287,57 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 185,58 грн. - нараховані відсотки; 4670,86 грн. пеня. Розрахунок заборгованості банком здійснений станом на 22 листопада 2010 року. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року кредит надавався позичальнику строком по 19.08.2008 року. Розрахунок боргу прострочених відсотків та пені позивачем він же відповідач зроблено станом на 22 листопада 2010 року, до того часу позивач він же відповідач не був позбавлений права та можливості стягнення з відповідачів збитків у звязку з невиконанням договору, але не зробив цього, чим сприяв збільшенню розміру нарахуванню прострочених відсотків та пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Після закінчення терміну дії кредитного договору позивач він же відповідач своєчасно не ставив питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, здійснив нарахування такої станом 22.11.2010 року, чим сприяв збільшенню розміру збитків (нарахування відсотків та пені). Крім того, в матеріалах справи є ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 28 травня 2009 року про залишення без розгляду позовної заяви ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, з якої вбачається, що позов до суду було подано в лютому 2009 року /а.с. 80/. Судом встановлено, що розмір збитків та неустойки які стягуються з відповідачів, були збільшені з вини самого позивача, який не вжив заходів щодо їх зменшення.

Тому суд приходить до висновку про зменшення розміру заборгованості в частині стягнення відсотків за користування кредитом і стягує такі за час дії договору та до лютого 2009 року в розмірі 739,20 доларів США / згідно розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитом а.с. 11-12/, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 5867,55 грн. з розрахунку 7,9377 грн. на 1 долар США, та виключення з нарахованого позивачем розрахунку боргу нарахованих відсотків в сумі 185,58 гривень за період з 01.11.2010 по 21.11.2010 року, та пені в сумі 4670,86 грн. за період з 22.11.2009 року по 21.11.2010 року. Тобто сума заборгованості за кредитним договором, яку суд присуджує до стягнення солідарно з відповідачів вони ж позивачі ОСОБА_5., ОСОБА_4. становить 24875,80 гривень та складається з : 2394,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 19008,25 гривень сума простроченого кредиту; 739,20 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.11.2010 року становить 5867,55 гривень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Посилання відповідача він же позивач ОСОБА_3. в зустрічній позовній заяві про визнання недійсним кредитного договору №2007/840ЕК/21 від 22.02.2007 року з тієї підстави, що на момент його укладення індивідуальної ліцензії НБУ України у відповідача на використання іноземної валюти не було, спростовано показами представника позивача він ж представник відповідача ОСОБА_1 та наданими належними доказами по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Коштами ж згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» визнаються гроші у національній та іноземній валюті чи їх еквівалент.

Із змісту ст. 5 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» випливає, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Вимога щодо необхідності отримання індивідуальних ліцензій на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена ч. 4 ст. 5 вказаного законодавчого акту лише тоді, коли терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Проте на сьогоднішній день такі терміни та суми кредитів в іноземній валюті у законодавстві не визначені.

Згідно з п. 1.5 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого Постановою Правління НБ України від 14.10.2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, якому у встановленому порядку видано ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті відповідно до ст. 5 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Відповідно до дослідженої у судовому засіданні банківської ліцензії № 21 виданої 26.10.1993 р. ВАТ КБ «Надра», позивачу він же відповідач, надано право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську» діяльність, до яких належить приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, здійснення операцій за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобовязаннями.

Дозволом № 21-1 від 23.08.2002 р., додатком до нього, виданим Національним банком України відповідачу, визначено перелік операцій згідно п. 1-4 ч.2 та ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які має право здійснювати ВАТ КБ «Надра». До них, зокрема, відносяться операції з валютними цінностями .

Оскільки при розгляді справи встановлено, що відповідачу видана відповідна ліцензія на здійснення банківських операцій з валютними цінностями, в судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження перевищення терміну та сум надання та одержання кредиту в іноземній валюті, для чого потрібне отримання індивідуальної ліцензії, тому в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 131, 212, 215 ЦПК України, ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533, ст. 526, ст. 554, ч. 1 ст. 610, ч. 2 ст. 616, ч. 1 ст. 623, ч. 1 ст. 1049, ст. 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», п. 1.5 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» від 14.10.2004 № 483, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93, суд,-

РІШИВ:

Позов ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ заборгованість за кредитним договором № 2007\840-ЕК\21 від 22.02.2007 року в сумі 24875,80 грн. \двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п»ять грн. 80 коп. \ та в повернення витрат по оплаті судового збору в сумі 248 грн. 76 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,0 грн. на рахунок №29092800047009 у філії ВАТ КБ Надра Ужгородське РУ, МФО 312538, код 25998672.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ про визнання кредитного договору недійсним відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П. М. Беламут