Постанова № 17900244, 26.05.2011, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 2-а-3472/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2011 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого суддіЧернецький В. А. ,

при секретарі Купрєєнко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Слюсар М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа головне Управління державного казначейства у Донецькій області, про визнання дій протиправними та стягнення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача у частині недонарахування йому разової як інваліду-чорнобильцу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та стягнення недоотриманої суми. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом другої групи, і має право у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, Виплатив за 2010 рік тільки 120 грн.. У звязку з цим, просив дії відповідача визнати протиправними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році в розмірі 120 грн. здійснені у відповідності до вимог ст.ст. 48, 62, 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому враховувалось, що у відповідності до ст.62 вказаного закону розяснення порядку його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання всіма органами виконавчої влади та субєктами господарювання. Відповідно до ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», надається право Кабінету Міністрів у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Визначальною величиною для визначення розміру допомоги на оздоровлення є мінімальна заробітна плата, тому нарахування допомоги на оздоровлення позивачу за 2010 рік у сумі 120 грн. є правомірним.

Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області надав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність (проти чого сторони не заперечували).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які є в справі, судом встановлено наступне:

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має 1 категорію і 2 групу інвалідності з 2008 року, повязану з виконанням обовязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 3, 4) і у цьому статусі знаходиться на обліку у відповідача (а.с. 5).

Згідно довідки відповідача, позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2010 рік у сумі 120 грн. сплачена 18.01.2011 року (а.с. 7).

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача при нарахування щорічної допомоги на оздоровлення протиправними та про стягнення недоотриманих сум за 2010 рік підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Кечко проти України»).

Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як розяснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.

Відповідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави, а ст. 22 Конституції - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обєму існуючих прав та свобод.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991р. (надалі - Закон) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Діючим законодавством не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленого відповідними законами, з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач сплатив позивачу передбачену частиною 4 статті 48 Закону щорічну допомогу на оздоровлення, але не у визначеному Законом розмірі, а у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При виплаті позивачеві щорічних сум на оздоровлення, передбачених ст. 48 Закону, відповідачем не були враховані вказані положення Конституції України, та вимоги ст. 48 Закону, відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щорічна допомога у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати й будь-який інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення Законом не встановлювався.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» Кабінету Міністрів у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але, КМ України у виконання вказаної норми Закону про Державний бюджет у 2010 році таке своє право не реалізував та відповідної Постанови не прийняв. Таким чином, посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 є недоречним та незаконним на підставі принципу дії закону у часі.

У 2011 році Законодавством України обмежень щодо застосування розміру соціальних виплат на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС не впроваджувалося.

У розумінні частини 7 статті 48 спеціального Закону розмір виплат на оздоровлення визначається з розміру мінімальної заробітної плати, яка діє на момент виплати. Таким чином, виплачуючи позивачу допомогу на оздоровлення 18 січня 2011 року, відповідач повинен застосувати те законодавство, яке діє на час виплати, та визначити розмір допомоги у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 грудня складала 922 гривні, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, а з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, допомога на оздоровлення за 2010 рік на час виплати (18.01.2011р.) повинна була складатися с наступної суми: 941 грн. х 5 = 4705 грн., а з урахуванням отриманих позивачем коштів на оздоровлення стягненню підлягає сума 4585 грн. (4705 - 120).

Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік необхідно визнати неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 95, 116, 117 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області нарахувати у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4585 (чотири тисячі пятсот вісімдесят п'ять) гривень шляхом перерахування з розрахункового рахунку № 35214011001529, КПК 2501150, КЕКВ 1341 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя