Рішення № 17894484, 11.03.2011, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Справа 2-97/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Свіягіній О. Е.,

Фоменко Ю. В.,

Крот Є. Л.

за участю

позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7

представника третьої особи - ВДВСОСОБА_8

третьої особи ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА”, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ, ОСОБА_9 та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА „УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОВИЙ КОНСАЛТІНГ”, - „Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння”, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2008 р. ОСОБА_3 звернувся із позовом до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Філії ВАТ КБ „Надра” м. Макіївки та ОСОБА_9, - «Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння», в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, та витребувати його з відповідача.

У квітні 2009 року ОСОБА_3 вточнив свої позовні вимоги, звернувшись із позовом до ВАТ КБ „Надра”, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області та ОСОБА_9, - «Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння», в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, витребувати його з Філії ВАТ КБ „НАДРА” «ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», а також витребувати ключі та свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля.

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 доповнив свої позовні вимоги до ВАТ КБ „Надра”, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області та ОСОБА_9, - «Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння», в якому просив визнати дії керівництва ВАТ КБ „Надра”, направлені на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4 незаконними, стягнути з відповідача на його користь 59400 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної, а також судові витрати.

В червні 2010 року ОСОБА_3 доповнив свої позовні вимоги до ВАТ КБ „Надра”, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області, ОСОБА_9 та ПП «Український правовий консалтинг», - «Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння»в якому просив стягнути з відповідача на його користь 89100 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної, а також судові витрати.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої доповнені та уточнені вимоги підтримав у повному обсязі й пояснив, що 27.09.2007 р. постановою державного виконавця Центрально-Міського ВДВС Макіївського МУЮ № АА 843999 та № АА 54571 був арештований та описаний автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, який належав ОСОБА_9 31.03.2008 р. Донецькою регіональною філією ПП «Український правовий консалтинг», що Мінюстом України визнано спеціалізованою організацією по продажу арештованого майна, згідно із ЗУ «Про виконавче провадження»були проведені прилюдні торги за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 88, офіс 625, - на яких під лотом № 1 на продажу майна був виставлений автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, із стартовою ціною 19025,66 грн. Згідно із протоколом № 05/800014-1 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_9, він був визнаний переможцем із пропозицією у 25323,16 грн. 31.03.2008 р. за квитанцією № 19 він перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Український правовий консалтинг»1902,57 грн., а 01.04.2008 р. за квитанцією № ПН 45362 на розрахунковий рахунок ПП «Український правовий консалтинг»він перерахував ще 23420,59 грн. із призначенням платежу «Сплата за придбане майно на аукціоні за договором 05/800014»на виконання вимог п. 5.1 Наказу Мінюсту України № 68/5 від 27.10.1999 р. зазначивши, що він виконав усі вимоги, що предявляються до договору купівлі-продажу автомобіля, у звязку із чим в нього виникло право власності на нього. Однак 27.09.2007 р. цей автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було передано на відповідне зберігання представнику філії ВАТ КБ «Надра»Донецького РУ ОСОБА_10, де він утримується й зараз. Крім того, звернув увагу на те, що 01.01.2008 року він уклав письмовий договір оренди автомобіля RENAULT 11, державний номер НОМЕР_2, з його власником ОСОБА_11, відповідно до умов якого він використовує його для пасажирських перевезень під „Таксі”. Згідно п. 2 договору від 01 січня 2008 року він сплачує орендну плату за експлуатацію автомобіля у розмірі 3300 грн. на перше число кожного місяця. Коли у березні 2008 року він дізнався про те, що на торги виставлений автомобіль, який належав ОСОБА_9, він вирішив його придбати задля того, щоб повернути орендований автомобіль його власникові, так як розмір орендної плати, що він сплачує, суттєво впливає на сімейний бюджет. Оскільки відповідач не передає йому придбаний ним на законних підставах автомобіль, він продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на орендованому автомобілі, у звязка із чим зазнає матеріальної шкоди в розмірі 3300 грн. щомісяця та моральної в розмірі 2000 грн. за весь період утримання автомобіля відповідачем. За 27 місяців протиправних дій відповідача, йому завдано 89100 грн. матеріальної шкоди. Завдана моральна шкода полягає у тому, що він вимушений був працювати по 16 18 годин щодня задля того, щоб повернути гроші за придбаний на торгах автомобіль, так як він їх займав. Крім того, завдають душевного болю йому й думки про те, що він міг би займатись підприємницькою діяльністю вже на своєму власному автомобілі, а не використовувати орендований. Просив його позов задовольнити у повному обсязі. Визнати дії керівництва ВАТ КБ „НАДРА”, направлені на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, незаконними, визнати за ним право власності на цей автомобіль, зобовязавши відповідача в особі Філії ВАТ КБ „НАДРА” «ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», передати йому його із ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також стягнути з відповідача на його користь 89100,00 гривень завданої матеріальної шкоди, 2000,00 гривень моральної шкоди та судові витрати.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4, що діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та угоди про надання адвокатських послуг, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі шляхом визнання дій керівництва ВАТ КБ „НАДРА”, направлених на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, незаконними, визнання за ОСОБА_3 права власності на цей автомобіль, зобовязавши відповідача в особі Філії ВАТ КБ „НАДРА” «ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», передати цей автомобіль із ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також стягнути з відповідача на користь позивача 89100,00 гривень завданої матеріальної шкоди, 2000,00 гривень моральної шкоди й судові витрати.

Представник відповідача ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_6, що діяла на підставі довіреності, виданої заступником тимчасового адміністратора ОСОБА_26., у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та пояснила, що згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 03.07.2007 року з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на користь ВАТ КБ «Надра»було стягнуто заборгованість за кредитним договором та судові витрати у загальній сумі 57801,30 грн. Це рішення набрало законної сили 14.07.2007 року та виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_9 вказаної суми боргу було предявлено до виконання до Центрально-Міського відділу ДВС Макіївського МУЮ 05.09.2007 року. Згідно акту опису та арешту майна від 27.09.2007 року, складеного державним виконавцем ОСОБА_8., було описано та арештоване автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9 Державним виконавцем проведена робота щодо продажу арештованого майна для виконання вищевказаного рішення суду та стягнення заборгованості на користь ВАТ КБ «Надра». Як вбачається з аукціонної відомості від 01.04.2008 року ПП «Український правовий консалтинг», якому було доручено провести прилюдні торги з реалізації арештованого майна ОСОБА_9, на аукціон було виставлено автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до протоколу проведення аукціону по реалізації рухомого майна № 05/800014-1 від 31.03.2008 року переможцем аукціону став ОСОБА_3 Однак кошти за куплений ним автомобіль, як на рахунок ДВС, так і на рахунок стягувача - ВАТ КБ «Надра»- до теперішнього часу не надійшли. А тому, вони вважають, що повний розрахунок позивач із відповідачем не провів, чим грубо порушив права ВАТ КБ «Надра»у виконавчому провадженні, а також аукціон не відбувся, так як переможець аукціону ОСОБА_3 належної суми за придбане майно не перерахував й спірний автомобіль перед аукціоном не було знято з обліку МРЕВ. Просила у позові відмовити повністю. В наступному вона до суду не зявлялась, про місце та час розгляду справи сповіщалась своєчасно та належним чином, неодноразово надавала суду заяву факсовим повідомленням 17.12.2010 та 27.12.2010, в яких зазначила, що ВАТ КБ «Надра»позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила справу розглянути за відсутністю їх представника.

Представник відповідача ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності, виданої тимчасового адміністратором ОСОБА_25., у судовому засіданні підтримав пояснення представника ОСОБА_6 та просив відмовити у позові в повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ КБ „Надра” ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, виданої заступником тимчасового адміністратора ОСОБА_26., неодноразово 05.01.2011 й 21.01.2011 надала суду заяву, в якому зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просила справу розглянути за їх відсутністю.

Представник третьої особи - Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області, ОСОБА_8, що діяв на підставі довіреності, виданої заступником начальника ММУЮ - начальником Центрально-Міського ВДВС Чубар Р. М., не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3, пояснивши у судовому засіданні, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 03.07.2007 року по цивільній справі № 2-1130 за позовом ВАТ КБ «Надра»до ОСОБА_9, яке набрало законної сили 14.07.007 року, з останнього стягнуто 57801,30 грн. й 16.07.2007 року видано виконавчий лист, який 06.09.2007 року із заявою стягувача надійшов на примусове виконання до їх відділу. 07.09.2007 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Оскільки рішення суду в добровільному порядку виконано не було, 27.09.2007 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також складено акт опису й арешту майна боржника, а саме спірного автомобілю, який передано на відповідальне зберігання представнику стягувача. 19.10.2007 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а 24.10.2007 року зроблено звіт про експертну оцінку транспортного засобу на суму 19025,66 грн. без ПДВ. 19.12.2007 року з експертною оцінкою було ознайомлено сторони виконавчого провадження. Прилюдні торги по реалізації зазначеного автотранспорту було призначено на 31.03.2008 року. Згідно протоколу № 05/800014-1 від 31.03.2008 року проведено аукціон по реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_9 Згідно з цим протоколом переможцем аукціону визнано ОСОБА_3, який придбав реалізоване майно за 25323,16 грн. та 01.04.2008 року перерахував кошти на рахунок ПП «Український правовий консалтинг»у сумі 23420,59 грн. з урахуванням гарантійного внеску у сумі 1902,57 грн., що було сплачено 31.03.2008 року. Цей факт підтверджується відповідними квитанціями. Однак до часу розгляду справи у суді кошти від реалізації майна ОСОБА_9 на рахунок Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області не надійшли. У звязку із цим вони звернулись до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення боргу за договором про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, та подали заяву прокуророві Соломянського району м. Києва щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб торгівельної організації, у разі наявності ознак злочину у їх діях. Тому Центрально-Міським відділом Державної виконавчої служби м. Макіївки Донецької області виконано всі необхідні дії задля захисту сторін виконавчого провадження та позивача ОСОБА_3 Просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Третя особа, ОСОБА_9, у судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечував та пояснив, що дійсно за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки з нього було стягнуто заборгованість перед ВАТ КБ «Надра»в сумі 57801,30 грн. На підставі виконавчого листа та заяви банку було відкрито виконавчого провадження й йому встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Оскільки грошей в нього не було, він добровільно рішення не виконав, а тому автомобіль було арештовано та оголошено заборону на його відчуження, а також складено акт опису й арешту майна боржника, після чого автомобіль передали на відповідальне зберігання представнику банка. Наприкінці 2007 року його ознайомили з експертною оцінкою й було призначено прилюдні торги по реалізації належного йому на праві власності автотранспорту, які відбулись та їх переможцем став ОСОБА_3 Зазначив, що більше йому нема чого додати й просив закінчити розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи ПП „Український правовий консалтинг” у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщався своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи у їх відсутність не надавав.

Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити та закінчити розгляд справи у відсутність представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача, ОСОБА_9, які не зявились.

Крім того, суд вважає за можливе розгляд справи провести й без представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача, ПП „Український правовий консалтинг”, керуючись положеннями ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 169 ЦПК України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що між ним та позивачем ОСОБА_3 01.01.2008 року спочатку в усній, а потім вже у письмовій формі, укладено договір оренди автомобіля RENAULT 11, державний номер НОМЕР_2, відповідно до умов якого позивач використовує його для пасажирських перевезень під „Таксі”. Згідно п. 2 договору він сплачує йому орендну плату за експлуатацію автомобіля у розмірі 3300 грн. на перше число кожного місяця. При цьому передачу грошей вони оформлюють під розписку, яку складають у одному примірнику для ОСОБА_3 Весь час оренди автомобіля позивач своєчасно, у повному обсязі та в строк сплачує орендні платежі. Зазначив, що йому відомо про те, що ОСОБА_3 придбав з торгів автомобіль, але фактично його не отримав, а тому продовжує користуватись його автомобілем на умовах, визначених договором. Вказав, що більше додати йому нічого.

Повно та всебічно зясувавши всі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог та відповідач, при їх визнанні, та перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, третьої особи ОСОБА_9, представника третьої особи ВДВС, свідка та дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази по справі, на які позивач та представники відповідача посилались як на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 03.07.2007 року по цивільній справі № 2-1130/07 за позовом ВАТ КБ «Надра»до ОСОБА_9 та ОСОБА_12 «Про стягнення суми заборгованості за кредитним договором»з останніх на користь ВАТ КБ «Надра»стягнуто 57801,30 грн. (а. с. 236 237).

На підставі зазначеного рішення суду, що набрало чинності 14.07.2007 року, 16.07.2007 року видано виконавчий лист, який згідно із листом ВАТ КБ «Надра», підписаним Головним юрисконсультом юридичного відділу філії ВАТ КБ «Надра»Донецького регіонального управління ОСОБА_10 (вихідний № 2951 від 04.09.2007 року), було передано до виконання у Центрально-Міський відділ ДВС ММУЮ (а. с. 238 240).

Таким чином, зазначене рішення суду було передано до примусового виконання, а умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями) та розробленої відповідно до нього Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 (із змінами та доповненнями).

Стаття 2 та 3 цього Закону передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та здійснюється на підставі виконавчих документів, в тому числі й виконавчих листів, що видаються судами.

Згідно із положеннями статей 18 та 21 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, поданих протягом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який стосовно виконавчих листів та інших судових документів становить три роки.

У відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення цього строку, яке відповідно до ст. 4 цього ж Закону може бути здійснено шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Ч. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному ст. 55 цього Закону.

Згідно підп. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. При цьому як передбачає ч. 3 цієї ж статті копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику.

Крім цього, ч. 4 ст. 55 зазначеного Закону передбачає, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. При цьому виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися таким майном, а у разі потреби - обмежити права користування ним або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. У будь якому випадку такий акт на вимогу п. 1.7.2. Інструкції про проведення виконавчих дій складається з використанням бланку (додаток 21 до Інструкції), а невиконання цього припису тягне за собою його недійсність (п. 1.7.4.).

Як розяснює підп. 1 ч. 6 та 7 цієї ж статті Закону арешт застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації та вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації, яка провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Аналогічні норми права містяться й в п. 1, 3 - 5 Інструкції про проведення виконавчих дій.

На виконання зазначених вимог закону державним виконавцем було описано та арештовано спірний автомобіль.

Так, відповідно змісту Акту опису й арешту майна від 27.09.2007 року, підписаного державним виконавцем, стягувачем та понятими, на території філії ДРУ ВАТ КБ «Надра», що розташована за адресою: м. Донецьк-86, вул. Артема, 43, - державним виконавцем Центрально-Міського ВДВС ММУЮ ОСОБА_8 при примусовому виконанні рішення суду № 2-1130, виданого 03.07.2007 року Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області «Про стягнення з ОСОБА_9 на користь ВАТ КБ «Надра»57801,30 грн.»в присутності двох понятих: ОСОБА_14 та ОСОБА_15, - та представника стягувача ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_10, - проведено опис майна, що належить боржнику, а саме автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4. При цьому в акті зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 12.10.2007 року. Й на нього накладено арешт і встановлено обмеження права користуватися ним, а саме: розтрачувати, відчужувати, приховувати, підміняти, користуватись (а. с. 25 26, 241 - 242).

Ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»зазначає, що реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

В той же час п. 5.12. зазначеної Інструкції більш детально, ніж Закон України «Про виконавче провадження», зазначає порядок реалізації арештованого майна.

Так, продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюють спеціалізовані організації, якими є суб'єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі, які здійснюють реалізацію майна шляхом проведення аукціонів у відповідності до приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07. 1999 року за № 480/3773 (із змінами та доповненнями). З такими організаціями Міністерство юстиції України укладає генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється після його вилучення у боржника та проведення його оцінки, яка повинна бути доведена до відома сторін виконавчого провадження, та у разі закінчення строку її оскарження або відсутності повідомлення про таке протягом п'яти робочих днів готує документи для проведення реалізації майна, перелік яких передбачений абз. 14 19 п. 5.11 Інструкції, а також абз. 6 п. 5.12, де зазначено (підп. 4), що в разі реалізації транспортного засобу необхідно додати копії документів про реєстрацію такого транспортного засобу, а не зняття його з обліку, як зазначав у судовому засіданні представник відповідача. Підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою передає для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу.

У відповідності до положень підп. 1.1 п. 1 та п. 11 Генерального договору № 2 «Про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень», укладеного 10.07.2007 р. в м. Києві між Міністерством юстиції та Спеціалізованою організацією приватним підприємством «Український правовий консалтинг»(далі Організація), - Міністерство юстиції доручає, а організація особисто за місцем її реєстрації (м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А) або через свої філії у відповідних адміністративно-територіальних одиницях за дорученнями Організації зобовязується приймати від органів ДВС та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень (арештоване майно) шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах, а також забезпечувати належне зберігання арештованого майна та його перевезення. При цьому згідно підп. 10.1 п. 10 цього договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до наступного визначення спеціалізованих організацій з реалізацій арештованого державними виконавцями майна. Крім того, згідно із підп. 3.1 та 3.11 п. 3 Генерального договору № 2, Організація зобовязана при реалізації своїх прав та виконанні своїх обовязків, що випливають з цього договору, дотримуватись вимог чинного законодавства України та цього договору й відшкодовувати органу ДВС та власнику арештованого майна збитки, повязані з неналежним виконанням своїх обовязків у порядку, встановленому чинним законодавством України. Положення підп. 6.2 п. 6 Генерального договору № 2 зазначають, що кошти, одержані від реалізації майна, за вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації майна, перераховуються Організацією на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум органу ДВС не пізніше 7 банківських днів з моменту проведення переможцем прилюдних торгів розрахунку за придбане майно. В той же час підп. 7.5 та 7.6 п. 7 Генерального договору № 2 розяснює, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків Організацією за укладеним договором про реалізацію арештованого майна нараховується пеня, розмір якої становить 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому заподіяні збитки відшкодовуються у порядку, визначеному чинним законодавством України. Також у підп. 8.1 та 8.2 п. 8 Генерального договору № 2 вказано, що усі відносини, повязані із реалізацією цього договору, здійснюються шляхом укладення органами ДВС та Організацією окремих договорів про реалізацію арештованого майна з обовязковим урахуванням положень цього договору. При передаванні майна за договором про реалізацію арештованого майна органом ДВС та Організацією складається акт приймання передавання, який є невідємною частиною цього договору. (а. с. 7 9, 175 - 180).

Факт того, що ПП «Український правовий консалтинг»визнано переможцем за результатами тендера (конкурсу) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна свідчить й лист Міністерства юстиції України № 25-50-2472 від 02.07.2007 р. (а. с. 15).

Крім того, відповідно до положень ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»Міністерством юстиції України згідно Наказу № 42/5 від 15.07.1999 року затверджено Порядок реалізації арештованого майна, що регулює реалізацію арештованого майна державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні (п. 1.1 та 1.2 цього Порядку).

При цьому п. 2.3. та 2.6. Порядку реалізації арештованого майна зазначає, що аукціон це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, а організатор аукціону - спеціалізована організація незалежно від форм власності, з якою укладений договір на реалізацію майна.

Зазначений Порядок реалізації арештованого майна також передбачає, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота (п. 3.1.).

Крім того, відповідно до припису п. 4.8., 4.9. та 6.1. цього Порядку під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна, сума сплаченого гарантійного внеску, пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону), розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону. Після закінчення торгів за даним лотом ліцитатор оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й аукціонний номер переможця. Потім на підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку, а саме: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, а сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, та сплачена покупцем відповідно до п. 3.8 цього Порядку, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на аукціоні майна і згідно п. 6.2 зараховується покупцю до купівельної ціни шляхом залишення його спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна, при цьому різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації. Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно протоколу № 05/800014-1 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_9, підписаного ліцитатором ОСОБА_16 та переможцем ОСОБА_3 й затвердженого 31.03.2008 року Директором Донецької регіональної філії ПП «Український правовий консалтинг»Зелюк С. І. та Генеральним директором Товарної біржі «Товарно-сировинна біржа «Інновація»Дербуш О. О., учасниками аукціону по продажі лота № 1 «автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, Т13110, державний номерний знак НОМЕР_1»за стартовою ціною 19025,66 грн. були ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_3, який із пропозицією 25323,16 грн. став переможцем. Ці кошти переможець повинен внести до 14.04.2008 року включно за винятком раніше внесеного гарантійного внеску у сумі 1902,57 грн., тобто в розмірі 23420,59 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 26003101109128 в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райфазен Банк Аваль»(03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 9/1), МФО 322904, ЄДРПОУ 33311418, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 100030264, ІПН 333114115538 (а. с. 11).

Відомості про номер лота, його назву, характеристики, стартову й продажну ціну, розмір комісійної винагороди й кошти, що перераховуються, підтверджуються Аукціонною відомістю № 05/800014 від 01.04.2008 року, складеною Донецькою регіональною філією ПП «Український правовий консалтинг»в особі керівника організатора аукціону Зелюк С. І. та головного бухгалтера ОСОБА_22 (а. с. 12, 243).

На підставі протоколу № 05/800014-1 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_9 від 31.03.2008 року головним державним виконавцем Центрально-Міського відділу ДВС ММУЮ ОСОБА_8 11.04.2008 року було складено Акт проведення публічних торгів по реалізації майна, що затвердив Заступник начальника ММУЮ Начальник Центрально-Міського ВДВС Чубар Р. М., із змісту якого вбачається, що 31.03.2008 року за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 88, офіс 625, - було проведено прилюдні торги ПП ДРФ «Український правовий консалтинг», на якому продано автотранспортний засіб марки ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться за адресою території філії ВАТ КБ «Надра»та який належав ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, й був описаний та арештований постановою державного виконавця серії АА № 843999 від 27.09.2007 року та актом опису й арешту майна серії АА № 545571 від 27.09.2007 року. При цьому переможцем прилюдних торгів, що проводились ліцитатором ОСОБА_16, став ОСОБА_3, який вніс суму, що дорівнює 25323,16 грн. (а. с. 10, 244).

Згідно квитанції № 19 від 31.03.2008 року ОСОБА_3 сплатив гарантійний внесок за участь на аукціоні (договір № 05/800014 Б) 1902,57 грн. (а. с. 14).

Згідно квитанції № ПН 45362 від 01.04.2008 року ОСОБА_3 сплатив за придбане майно на аукціоні (договір № 05/800014) 23420,59 грн. на користь ПП «Український правовий консалтинг»за реквізитами: розрахунковий рахунок 26003101109128 в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райфазен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ 33311418 (а. с. 13).

Таким чином, з урахуванням вимог розділу 8 Порядку реалізації арештованого майна підстав для припинення та визнання аукціону таким, що не відбувся, не має, оскільки аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності покупців, наявності тільки одного покупця, несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно (п. 8.2.).

На підставі зазначеного, суд робить висновок про те, що арешт та реалізацію майна, що належало боржнику, ОСОБА_9, у вигляді автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, - було проведено у повній відповідності до вимог діючого на час реалізації цивільного законодавства України.

Згідно до положень ч. 1 ст. 316 та ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Ст. 325 ЦК України зазначає, що субєктами права приватної власності можуть бути фізичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім виключень, передбачених законом. При цьому п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначає, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

У ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

П. 7.1. Порядку реалізації арештованого майна визначає, що право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

В той же час ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, незважаючи на те, що Організація, тобто ПП «Український правовий консалтинг», порушила положення підп. 6.2 п. 6 Генерального договору № 2 «Про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень», укладеного 10.07.2007 р. в м. Києві між Міністерством юстиції та нею, і не перерахувала отримані від ОСОБА_3 кошти, одержані від реалізації майна, за вирахуванням винагороди за надані послуги з реалізації майна, на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум органу ДВС не пізніше 7 банківських днів з моменту проведення переможцем прилюдних торгів розрахунку за придбане майно, й утримання відповідачем з цього приводу проданого майна у вигляді автомобілю марки ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, - суд вважає, що у позивача, який не є стороною в правовідносинах, що склалися між ВДВС, ПП «Український правовий консалтинг»та ВАТ КБ «Надра», все ж таки виникло право власності на зазначений автомобіль.

Факт невиконання своїх договірних зобовязань з боку Організації безпосередньо торкається органу ДВС, що здійснював примусове виконання рішення, й не може бути підставою для відмови у визнанні за переможцем права власності на придбаний ним лот.

Цей висновок також підтверджують й правовідносини між Центрально-Міським ВДВС Макіївського міського управління юстиції, ПП «Український правовий консалтинг»та ВАТ КБ «Надра». А саме те, що із рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2009 року за господарською справою № 6/189 за позовом Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції до Приватного підприємства «Український правовий консалтинг», із залученням до розгляду у справі на стороні позивача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»та наказу господарського суду м. Києва за цією справою вбачається, що позовні вимоги Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції задоволені повністю та з ПП «Український правовий консалтинг»стягнуто на їх користь борг у сумі 21524,69 грн. й цей наказ № 6/189, виданий 25.05.2009 року, предявлений до виконання, що підтверджується змістом листа на імя Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, Постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 року та супровідним листом до неї (а. с. 181 184, 185 187).

Про вірність висновків суду щодо виникнення у позивача права власності на спірний автомобіль також свідчить й те, що як вже було зазначено, у відповідності до п. 2.3. Порядку реалізації арештованого майна, аукціон це продаж майна, за яким його власником стає покупцем, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відтак, під час проведення аукціону укладається угода про передачу майна у власність покупцю, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Сторонами цієї угоди є покупець учасник аукціону, у цьому випадку фізична особа, і продавець відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить його за договором.

Таким чином, за своєю правовою природою аукціон є правочином з купівлі-продажу арештованого майна.

Недійсність такого правочину встановлюється судом з підстав, передбачених законом.

У ході розгляду справи таких підстав судом не встановлено й вимог, про визнання правочину недійсним жодною стороною не заявлялось. В якості доказів рішення суду з цього приводу також не долучалось, не оглядалось й про його можливе існування сторонами та особами, які беруть участь у справі, у судовому засіданні не заявлялось.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (цивільного права) у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому на підставі приписів ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Також ст. 387 ЦК України розяснює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки відповідач тривалий час не визнавав право власності позивача на спірний автомобіль й утримував його у себе без законних на те підстав, суд вважає, що ВАТ КБ «Надра»у цьому спорі є належним відповідачем, а позивачу, ОСОБА_3, належить матеріальне право на предявлення до нього цих вимог, а тому суд вважає за можливе визнати незаконними дії керівництва ВАТ КБ „НАДРА”, направлені на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, визнавши право власності на нього за ОСОБА_3 й зобовязавши відповідача в особі філії ВАТ КБ «Надра»«ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», передати спірний автомобіль із ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу його власникові.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України розяснює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із аналізу зазначених норм права впливає, що для покладання відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обовязкових умов, як: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача й шкодою, а також вина в заподіянні шкоди.

При цьому за загальним правилом делікту відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обовязковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала обєктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Здійснюючи свої права та виконуючи обовязки власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

ОСОБА_3, маючи титул власника майна, придбаного на законних підставах, тривалий час був безпідставно позбавлений тріади повноважень власника, а саме правом користування, володіння та розпорядження своїм майном, внаслідок протиправних дій відповідача, що є неправомірними.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому у відповідності до припису ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, із зазначених приписів закону та обставин справи вбачається, що відповідач повинен був довести, що в його діях відсутній склад деліктних правовідносин внаслідок відсутності такого складного елементу як вина, але не довів цього, а тому суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати й завдану позивачеві майнову та моральну шкоду, оскільки відповідачу було достовірно відомо, що ОСОБА_3 є переможцем аукціону, що відбувся, він, як переможець, виконав усі покладені на нього законодавством грошові зобовязання й немає законодавчо обґрунтованих перешкод у виникненні у нього повноважень власника, що надавали б ВАТ КБ «Надра»змогу утримувати спірний автомобіль у себе.

Завдання позивачеві матеріальної і моральної шкоди останній повязує із тим, що не отримавши придбаний на торгах автомобіль, він вимушений був продовжувати орендувати інший у ОСОБА_11, щомісяця сплачуючи орендні платежі, які завбільшки ніж ті витрати, які б він зазнавав у звязку із утриманням власного, що суттєво впливало на його сімейний бюджет. На обґрунтування завданої йому моральної шкода додатково зазначив й те, що вимушений був працювати по 16 18 годин щодня задля того, щоб повернути гроші, сплачені ним за придбаний на торгах автомобіль, так як він їх займав та, якби після придбання автомобіля займався підприємницькою діяльністю на своєму власному автомобілі, не використовуючи орендований, скоріш повернув би борги.

Оскільки на підставі ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом, суд вважає, що такі висновки позивача мають сенс та право на існування.

Крім того, відповідно до умов договору оренди легкового автомобіля у приватної особи, укладеного 01.01.2008 року у м. Макіївці між Орендодавцем ОСОБА_11 та Орендарем ОСОБА_3, Орендодавець надає орендарю в строкове платне користування легковий автомобіль RENAULT 11, державний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, для використання для пасажирських перевезень як автомобіль «Таксі». При цьому розмір орендної плати визначено в сумі 3300 грн. за кожний місяць, що сплачується готівкою на перше число авансовими платежами. Ця сума не підлягає індексації та перегляду Сторонами (п. 1.1, 2.1, 4.1, 4.2, 4.4 та 4.5). Також п. 5.2 визначає, що автомобіль передається за актом здачі-приймання, а на підставі п. 9.2 умови цього договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою Сторін із обовязковим складанням письмового документу (а. с. 127 128).

Зі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ЯНВ № 224781, його дублікату, вбачається, що власником легкового автомобілю RENAULT 11, державний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_11, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 126).

Згідно акту приймання-передачі автомобіля від 02.01.2008 року Сторонами договору оренди легкового автомобіля у приватної особи виконано вимоги п. 5.2 щодо передання орендованого транспортного засобу та складання про це відповідного акту (а. с. 129).

Згідно Довіреності, посвідченої 21.10.2006 року приватним нотаріусом макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_23, ОСОБА_11 на підставі усного договору доручення доручив ОСОБА_3 та ОСОБА_24 керувати автомобілем RENAULT 11, державний номер НОМЕР_2, що належить довірителю на праві власності (а. с.130).

Дійсність договору оренди легкового автомобіля у приватної особи, укладеного 01.01.2008 року у м. Макіївці між Орендодавцем ОСОБА_11 та Орендарем ОСОБА_3, підтверджена Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 05.10.2009 року, що набрало законної сили 16.10.2009 року (а. с. 199 200).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем з 19.01.2005 року (номер запису про державну реєстрацію 22730000000001495), згідно свідоцтва про сплату єдиного податку є платником податку як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, яка надає транспортні послуги легковим автомобілем й на підставі договору № А-283 від 16.02.2009 року є абонентом сети УКВ радіозвязку якому надається інформація для можливого обслуговування населення автотранспортом (а. с. 131, 132 та 133).

Із звітів субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку вбачається, що ОСОБА_3 дійсно сплачував єдиний податок за здійснення підприємницької діяльності у виді діяльності таксі за І ІV квартал 2008 року, І - ІV квартал 2009 року та І - ІІІ квартал 2010 року.

Із розписок, складаних ОСОБА_11 на виконання умов договору оренди легкового автомобіля у приватної особи, укладеного 01.01.2008 року у м. Макіївці між ним та ОСОБА_3, вбачається, що останній за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року сплатив 118800,00 грн.

Таким чином, на підставі зазначеного, суд вважає, що позивач повністю довів факт законності користування ним у період утримання його майна відповідачем орендованого автомобілю для здійснення підприємницької діяльності у вигляді пасажирських перевезень «Таксі»та понесення ним витрат по сплаті орендованих платежів за весь цей час.

Крім того, ретельно вивчивши обставини справи, суд вважає, що дійсно ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, що обєктивно підтверджується зібраними в ході розгляду справи доказами, а тому відповідно до вимог Методичних рекомендацій Міністерства юстиції № 35 13/797 від 13.05.2004 р. щодо відшкодування моральної шкоди вважає, що сума у 2000 (дві тисячі) гривень у цьому випадку є адекватним розміром, внаслідок цього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У звязку із зазначеним з ВАТ КБ „НАДРА” на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 89100,00 грн. завданої матеріальної шкоди й 2000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Також, відповідно до вимог ч. 1 та 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На виконання вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви ОСОБА_3 додав документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Так, позивач при зверненні до суду з позовом надав платіжний документ про сплату судового збору в розмірі 140,00 грн., 51,00 грн., 411,50 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (а. с. 1, 2, 3, 123).

Таким чином, з ВАТ КБ на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 602,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 632,50 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі й з відповідача на користь позивача слід стягнути 89100,00 грн. завданої матеріальної шкоди й 2000,00 грн. завданої моральної шкоди, а фактично ним сплачено судових витрат у вигляді судового збору в сумі 602,50 грн., то з ВАТ КБ „НАДРА” на користь держави слід стягнути недоплачений позивачем судовий збір у розмірі 550,23 грн.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову шляхом визнання незаконними дій керівництва ВАТ КБ „НАДРА”, направлених на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, визнання за ОСОБА_3 права власності на цей автомобіль, зобовязання ВАТ КБ „НАДРА” в особі його філії «ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», передати цей автомобіль ОСОБА_3 із ключами від нього та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, стягнення з ВАТ КБ „НАДРА” на користь ОСОБА_3 89100,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 2000,00 грн. завданої моральної шкоди, а також судові витрати, понесені ОСОБА_3 та документально підтверджені в розмірі 632,50 грн. а також стягнення з ВАТ КБ „НАДРА” на користь держави судовий збір у сумі 550,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 316, ст. 317, ч. 1 та 2 ст. 319, ст. 320, ч. 1 та 2 ст. 321, ст. 325, 328, ч. 1 ст. 334, п. 8 ч. 1 ст. 346, ч. 1 та 3 ст. 386, ст. 387, ч. 1 ст. 392, ч. 1 та 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями), Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 (із змінами та доповненнями), Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року (із змінами та доповненнями), Методичними рекомендаціями Міністерства юстиції № 35 13/797 від 13.05.2004 р., Декретом Кабінету Міністрів України № 7 - 93 від 21.01.1993 р. (із змінами та доповненнями), Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.05 р. «Про затвердження Порядку оплати витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», ст. ст. 4, 8, 10, 11, 58, 60, 76, 88, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА”, с залученням до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ, ОСОБА_9 та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА „УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОВИЙ КОНСАЛТІНГ”, - „Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння” задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії керівництва ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА”, направлені на утримання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4.

Зобовязати ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „НАДРА”, в особі Філії ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА” «ДОНЕЦЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ», передати ОСОБА_3 автомобіль ЗАЗ-DAEWOO T 13110, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, а також ключі від цього автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на нього.

Стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА” на користь ОСОБА_3 89100,00 гривень (вісімдесят девять тисяч сто гривень 00 копійок) завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА” на користь ОСОБА_3 2000,00 гривень (дві тисячі гривень 00 копійок) завданої моральної шкоди.

Стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА” на користь ОСОБА_3 понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 602,50 гривень (шістсот дві гривні 50 копійок) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень (тридцять гривень 00 копійок), а всього 632,50 гривень (шістсот тридцять дві гривні 50 копійок).

Стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ „НАДРА” на користь держави судовий збір у сумі 550,23 гривень (пятсот пятдесят гривень 23 копійки).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частина рішення було ухвалено, складено шляхом компютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті 21.01.2011 р.

Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 26.01.2011 р.

Суддя: С. В. Мащенко