Рішення № 17894361, 05.03.2011, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Справа № 2-423/11

РІШЕННЯ іменем України м. Макіївка 28 лютого 2011 р.

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Єрьоміна Д.О.

при секретарі Хоменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про повернення депозитного вкладу та процентів за користування вкладом, суд

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк»про повернення депозитного вкладу та процентів за користування вкладом, в обґрунтування якого зазначив, що 10.11.2009 року між ним та ПАТ «Родовід Банк»було укладено договір № ДРД.582.А12-1428/11-2009 про строковий банківський вклад «Авансовий», відповідно до умов якого відповідач прийняв від нього на строковий депозитний рахунок № 26351582.840.001428 грошову суму у розмірі 5000 дол. США строком на 12 місяців та 2 дні із зобовязанням повернути йому суму вкладу 12 листопада 2010 року з нарахованими процентами на умовах та в порядку, встановлених Договором. 27 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+», відповідно до умов якого банк прийняв від нього на строковий депозитний рахунок №26351582.840.001489 грошову суму в розмірі 4000 дол. США строком на 12 місяців та 2 дні із зобовязанням повернути йому суму вкладу 29 листопада 2010 року з нарахованими процентами на умовах та в порядку, встановлених Договором. В порушення прийнятих на себе договірних зобовязань, відповідач не здійснив повернення відповідних сум вкладів у строки, передбачені договором № ДРД.582.А12-1428/11-2009 про строковий банківський вклад «Авансовий»та Договором № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+», а виплату процентів за вкладами припинив. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення банківського вкладу, однак відповідач відмовляється у добровільному порядку виконувати прийняті на себе зобовязання.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача на його користь банківський вклад в сумі 5000 дол. США з процентною ставкою по вкладу 13,5 відсотків річних від суми вкладу, пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми вкладу за кожен день прострочки повернення вкладу починаючи з 10.11.2009 року по день винесення рішення, банківський вклад в сумі 4000 дол. США, з процентною ставкою по вкладу 12 % річних від суми вкладу, пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми вкладу за кожен день прострочки повернення вкладу починаючи з 29.11.2009 року по день винесення рішення, моральну шкоду у розмірі 1.500 грн., витрати на правову допомогу у сумі 300 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 735 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача і просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, про що також надали суду свої письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобовязаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами та їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Кредитор банку юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобовязань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що 10 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем, в особі Макіївського відділення № 5 АТ «Родовід банк», було укладено строковий договір банківського вкладу «Авансовий»№ ДРД 582.А12-1428/11-2009, згідно якому позивач передав, а відповідач прийняв грошову суму 5000 тисяч доларів США, строком на 12 місяців та 2 дні, з процентною ставкою 13, 5 % річних, з кінцевим строком повернення 12 листопада 2010 року (а.с. 6-7).

27 листопада 2009 року між позивачем і відповідачем в особі відділення «Донецького регіонального відділення»АТ «Родовід банк», було укладено строковий договір банківського вкладу «Довіра+» № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв грошову суму 4000 тисячі доларів США, строком на 12 місяців та 2 дні, з процентною ставкою 12 % річних, з кінцевим терміном повернення 29 листопада 2010 року (а.с. 8-9).

31 травня 2010 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № ПРД.582.ПРР-124/05-2010 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичних осіб резидентів № НОМЕР_1 (а.с. 54-56).

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 13.03.2009 року № 138 у ВАТ «Родовід банк»було призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 16.03.2009 року до 15.03.2010 року і було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року. Постановою Правління Національного Банку України від 14.12.2010 року № 545 було продовжено тимчасову адміністрацію в ПАТ «Родовід банк» з 16.12.2010 року до 15.03.2011 року (а.с. 40-44).

12 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення банківського вкладу відповідно до строкового договору банківського вкладу «Авансовий»№ ДРД 582.А12-1428/11-2009 (а.с. 13), 29 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення банківського вкладу відповідно до строковий договір банківського вкладу «Довіра+»№ ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 (а.с. 14), але на вимогу позивача вклад не було повернуто. Вимога вкладника видати вклад є його правом, яким і скористався ОСОБА_1, звернувшись про це з письмовими заявами до відповідача від 15.11.2010 року та 29.11.2010 року.

Згідно довідки ПАТ «Родовід банк»від 28.02.2011 року № 09.2-11-б.б./1192, станом на 25.02.2011 року вихідний залишок коштів, згідно депозитної угоди № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 від 27.11.2009 року, склав 00.00 доларів США, оскільки були отриманні позивачем, через касу Макіївського відділення № 5 АТ «Родовід банк»та безготівковим перерахуванням, згідно платіжних доручень позивача на його поточний рахунок № НОМЕР_1. Вихідний залишок, згідно депозитної угоди № ДРД.582.А12-1428/11-2009 від 10.11.2009 року, станом на 25.02.2011 року складає 4875 доларів США та відсотків 1, 47 доларів США, а сума в розмірі 685, 98 доларів США була отримана позивачем безготівковим перерахуванням, згідно платіжних доручень позивача, на його поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 59-63).

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення банківського вкладу (депозиту) та процентів за строковим договором банківського вкладу «Авансовий»№ ДРД 582.А12-1428/11-2009 від 12.11.2010 року підлягають частковому задоволенню в сумі 4876, 47 доларів США, а в частині стягнення банківського вкладу (депозиту) та процентів за строковим договором банківського вкладу «Довіра+»№ ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 задоволенню не підлягає, оскільки кошти за даним договором були отриманні позивачем, через касу Макіївського відділення № 5 АТ «Родовід банк»та безготівковим перерахуванням, згідно платіжних доручень позивача на його поточний рахунок № НОМЕР_1. Крім того стягуючи з ПАТ «Родовід банк»суму несвоєчасно виплаченого банківського вкладу та процентів, суд враховує, що введення мораторію не може бути перешкодою для розгляду в суді вимог клієнтів вкладних (депозитних) рахунків щодо своєчасного або дострокового повернення їх грошових коштів.

Відповідно до п. 5.2. договорів № ДРД.582.А12-1428/11-2009 про строковий договір банківського вкладу «Авансовий»від 10.11.2009 року та № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»передбачено, що у разі порушення банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі вкладника, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо зобовязання визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за договором № ДРД.582.А12-1428/11-2009 про строковий договір банківського вкладу «Авансовий»підлягає стягненню сума пені у розмірі 396, 53 грн., за період з 13.11.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням обмеження, передбаченого п. 5.2. договору, а саме: 5000 доларів США х 0,1 % х 108 днів простроченого зобовязання = 540 доларів США, що більше ніж 5000 доларів США х 1% = 50 доларів США, тобто 396,53 грн. відповідно до курсу НБУ на 28.02.2011 року.

За договором № ДРД.582.ДВ+12-1489/11-2009 про строковий банківський вклад «Довіра+»підлягає стягненню сума пені у розмірі 317, 22 грн., за період з 30.11.2009 року по 10.01.2011 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 5.2. договору, а саме: 4000 доларів США х 0,1 % х 42 днів простроченого зобовязання = 168 доларів США, що більше ніж 4000 доларів США х 1% = 40 доларів США, тобто 317, 22 грн. відповідно до курсу НБУ на 28.02.2011 року.

Також суд вважає, за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1500 грн., оскільки стягнення моральної шкоди при правовідносинах, які виникли між сторонами по даній справі, не передбачено діючим законодавством України, а саме Законом України «Про захист прав споживачів»та умовами договору банківського вкладу.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи та правову допомогу. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., судовий збір в розмірі 735 грн. та витрати на правову допомогу за підготовку позовної заяви в розмірі 300 грн., а всього 1155 грн..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 89, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 533, 549, 1058, 1060 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про захист прав споживачів», суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»на користь ОСОБА_1 банківський вклад та проценти за строковим договором банківського вкладу «Авансовий»№ ДРД 582.А12-1428/11-2009 від 12.11.2010 року в розмірі 4876, 47 доларів США, а також пеню за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 713, 75 грн., судовий збір в розмірі 735 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення виготовлено суддею в 1-му примірнику.

Суддя: