Постанова № 17890613, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2011 року           13:10           № 2а-1556/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з о бмеженою відповідальністю "Ліфар"

простягнення заборгованості у сумі 12 425,65грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12425, 65 грн.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-1556/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

На підставі протоколу розподілу справи між суддями від 23 червня 2011 року автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 2а-1556/11/2670 передано на розгляд судді Шарпаковій В.В.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року прийнято справу № 2а-1556/11/2670 до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 липня 2011 року, яке відкладалось на 28 липня 2011 року, у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

          У судовому засіданні 28 липня 2011 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме зазначено, що заборгованість відповідача зменшалась та становить 12322, 65 грн., яку просить стягнути представник позивача.

          Представник відповідача у судові засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на момент розгляду справи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»є заборгованість у розмірі 12322, 65 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Представник позивача зазначав, що в результаті не сплати відповідачем суми вищевказаного зобов’язання у строк, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту –Закон № 2181- III), сума вказана в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності набула статусу податкового боргу.

Позивач стверджує, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було вжито всіх передбачених Законом № 2181-ІІІ заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(ідентифікаційний код 34189717) зареєстроване як юридична особа 27 лютого 2006 року за адресою: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 12 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі з 27 лютого 2006 року за № 10001370578 (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 18 липня 2011 року).

Представником позивача зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на прибуток у розмірі 4936, 32 грн., з податку на додану вартість у розмірі 6783, 52 грн., з комунального податку у розмірі 262, 85 грн. та за збори за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 339, 96 грн.

Судом встановлено, що заборгованість з податку на прибуток у розмірі 4936, 32 грн. виникла у зв’язку з самостійним поданням до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва податкових декларацій № 196784 від 01 серпня 2008 року, № 302894 від 26 жовтня 2008 року та № 458426 від 05 лютого 2008 року та у зв’язку з несвоєчасною та не повною сплатою самостійно визначеного податкового боргу (копії податкових декларацій містяться в матеріалах справи).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проводились перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»на предмет дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, платіжних доручень до установ банку, в результаті яких були встановлені порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту –Закон № 2181- III), а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфар» несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за травень та липень 2008 року, та порушення строків сплати зобов’язань по комунальному податку.

В результаті проведених перевірок складені акти № 215 від 15 вересня 2008 року та № 138/1511 від 10 липня 2008 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків та № 236/1507 від 20 січня 2009 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, на підставі яких позивачем винесені наступні податкові повідомлення –рішення:

- податкове повідомлення –рішення № 013528/1511/0 від 23 вересня 2008 року на суму 170, 00 грн. (копія рішення та доказ отримання відповідачем міститься в матеріалах справи);

- податкове повідомлення –рішення № 8971/1511/0 від 10 липня 2008 року на суму 170, 00 грн. (копія рішення та доказ отримання відповідачем міститься в матеріалах справи);

- податкове повідомлення –рішення № 639/1507 від 20 січня 2009 року на суму 11,90 грн. (копія рішення та доказ отримання відповідачем міститься в матеріалах справи);

- податкове повідомлення –рішення № 640/15-07 від 20 січня 2009 року на суму 89, 45 грн. (копія рішення та доказ отримання відповідачем міститься в матеріалах справи).

Представник позивача у судову засіданні зазначив, що вищезазначені податкові повідомлення –рішення в судовому або адміністративному порядку оскаржені та скасовані не були.

Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6783, 52 грн. виникла у зв’язку з самостійним поданням до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва податкових декларацій № 371713 від 05 грудня 2008 року, № 415429 від 14 січня 2009 року, № 59752 від 18 березня 2009 року, № 164102 від 26 квітня 2010 року та штрафної санкції згідно № 59752 від 18 березня 2009 року та у зв’язку з несвоєчасною та не повною сплатою самостійно визначеного податкового боргу (копії податкових декларацій містяться в матеріалах справи).

У зв’язку з самостійним поданням до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва розрахунків № 302879 від 22 жовтня 2009 року та № 423432 від 23 січня 2009 року та несвоєчасною та не повною сплатою самостійно визначеного податкового боргу, заборгованість зі сплати інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища становить 339, 96 грн.

У зв’язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.

Так, у відповідності до абз. «а»підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В матеріалах справи міститься копія корінця першої податкової вимоги № 1/3630 від 06 травня 2008 року та копія корінця другої податкової вимоги № 2/5900 від 11 серпня 2008 року, та відповідно докази отримання відповідачем поштового відправлення.

У зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, набула статусу податкового боргу.

Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З урахуванням того, що відповідачем не сплачено заборгованість у розмірі 12322, 65 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи обліковою карткою, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(ідентифікаційний код 34189717, адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 12) до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 3117009700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) заборгованість з податку на прибуток у розмірі 4936, 32 грн. (чотири тисячі дев’ятсот тридцять шість гривень тридцять дві копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(ідентифікаційний код 34189717, адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 12) до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 3111902970011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6783, 52 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят три гривні п’ятдесят дві копійки).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(ідентифікаційний код 34189717, адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 12) до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 33211828700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010200) заборгованість з комунального податку у розмірі 262, 85 грн. (двісті шістдесят дві гривни вісімдесят п’ять копійок).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфар»(ідентифікаційний код 34189717, адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 12) до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 33118329700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувач ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 50080200) заборгованість зі сплати інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища становить 339, 96 грн. (триста тридцять дев’ять гривень дев’яносто шість копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Шарпакова В.В.