Постанова № 17890223, 11.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 р. Справа № 2а- 371/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участі сторін:

представника позивача - Єршової О.І.,

представника відповідача - Тарадай О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Контрольно - ревізійного управління в Харківській області до Державної бюджетної установи "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку" про зобов'язання виконати вимогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної бюджетної установи "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку", в якому просить суд виконати вимогу від 22.07.2010 року №06-21/6363 а саме: відшкодувати зайво втрачені бюджетні кошти в сумі 11620,77 грн.; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4056,05 грн. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, зазначивши, що висновки ревізії, на підставі яких було висунуто вимогу, не відповідають вимогам законодавства, тому вимога від 22.07.2010 року №06-21/6363 була оскаржена в судовому порядку та на теперішній час відповідна адміністративна справа знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 30.04.2010 року по 18.06.2010 року КРУ в Харківської області проводило планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державної бюджетної установи "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку". Ревізія зупинялась з 11.06.2010 року по 16.06.2010 року.

За наслідками перевірки був акт від 25.06.2010 №06-12/71, згідно висновків якого були виявлені порушення фінансової дисципліни.

На підставі висновків ревізії позивачем було висунуто вимогу до відповідача про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань від 22.07.2010 року №06-21/6363, а саме:

-відшкодувати витрати на відрядження працівників Центру у сумі 2395,49 грн.;

-відшкодувати зайво втрачені бюджетні кошти в сумі 11620,77 грн.;

-провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4056,05 грн.

Не погодившись з вимогою від 22.07.2010 року №06-21/6363, відповідач оскаржив її до в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі №2а-9603/10/2070 частково задоволено позов Державної бюджетної установи "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку" до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання нечинною вимоги. Скасовано вимогу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області в частині відшкодування витрати на відрядження працівників Центру у сумі 2395,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі №2а-9603/10/2070 - залишено без змін.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є зобовязання виконати вимогу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язано можливість зобовязання виконати вимогу у судовому порядку, встановлення факту її виконання у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності предявленої вимоги не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі заходи застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Суд зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системно проаналізувавши норми КАС України, суд відзначає відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів суб'єктів владних повноважень, що створили обов'язок, з приводу невиконання якого виник спір.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Як вже зазначалось, на теперішній час дана вимога, в частині, що не скасована судовим рішенням, не виконана, що є порушенням вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Відповідно до вимог п.10 ст.10 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" органи державної контрольно-ревізійної служби мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином вимога Контрольно-ревізійного управління в Харківській області від 22.07.2010 року №06-21/6363 в частині відшкодування зайво втрачених бюджетних коштів в сумі 11620,77 грн.; проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 4056,05 грн. підлягає виконанню, оскільки її правомірність встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі №2а-9603/10/2070, яка залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 року.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про зобовязання виконати вимогу обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.94 КАС України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Контрольно - ревізійного управління в Харківській області до Державної бюджетної установи "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку" про зобов'язання виконати вимогу - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Державну бюджетну установу "Харківський регіональний центр з інвестиції та розвитку" виконати вимогу від 22.07.2010 року №06-21/6363 а саме:

- відшкодовувати зайво витрачені бюджетні кошти в сумі 11620.77 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять гривень сімдесят сім копійок);

- провести перерахунок та відповіді взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4056.05 грн. (чотири тисячі п'ятдесят шість гривень п'ять копійок). <Сума задоволення ><Текст >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18 серпня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.