Постанова № 17890097, 30.08.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/3050/11

Сумський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.,

представника позивача Іванова Т.С.

представника відповідача Скубира О.М.

прокурора Передерій І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Прокуратура Сумської області в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш»(далі відповідач, ВАТ «Насосенергомаш») , в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 522174,30 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4072,90 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон), відповідач повинен за невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 15 осіб сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві в сумі 34811,62 грн., що становить 522174,30 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій за 26 днів була нарахована пеня в сумі 4072,90 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримували в повному обсязі, зазначали що сума адміністративно-господарських санкцій, а також пені відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до підприємств, організацій громадських організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю можуть застосовуватись адміністративно-господарські санкції. Стаття 238 Господарського кодексу України визначає адміністративно-господарські санкції як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Тобто юридичним фактом застосування адміністративно-господарської санкції є правопорушення. У сфері забезпечення прав інвалідів на працевлаштування правопорушення роботодавця виражається у невиконанні підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю покладених на них обовязків.

Протягом 2010 року на підприємстві працевлаштовані 76 інвалідів, із яких 18 осіб працевлаштовано самостійно підприємством. Про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів підприємство повідомляло Сумський міський центр зайнятості, Фонд соціального захисту інвалідів, Сумську міську громадську організацію інвалідів «Доля», Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, але жодного інваліда, який би мав можливість по результатам медичного обстеження для працевлаштування не підприємство не було направлено.

Таким чином, на думку відповідача, ВАТ «Насосенергомаш»були створені робочі місця для інвалідів відповідно до встановленого нормативу, протягом року інформувалися органи працевлаштування про наявність вакантних місць, всі інваліди, які самостійно зверталися до товариства були працевлаштовані, відсутні випадки відмови інвалідам у працевлаштуванні, вжиті всі залежні від ВАТ «Насосенергомаш»заходи для недопущення господарського правопорушення, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно із ч. 9 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21 березня 1991 року із змінами та доповненнями підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи і організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцем знаходження як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814 для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців використовується форма звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”.

У графі 15 цієї форми наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці. у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України “Про зайнятість населення”, із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

З наведених норм вбачається, що працевлаштування інвалідів відповідними органами можливе лише за умови виконання підприємствами вимог нормативних актів, а саме за наявності інформації про всі вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Згідно звіту відповідача за 2010 рік про зайнятість і працевлаштування інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала у 2010 році 34811,60 грн., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила в 2010 році - 2263 особи, тобто відповідач повинен був створити в 2010 році 91 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Згідно даних, поданих відповідачем у звіті, середньооблікова кількість штатних працівників - інвалідів, яка працювала на підприємстві становила 76 осіб, таким чином, відповідачем не було працевлаштовано 15 інвалідів у 2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у вересні, жовтні та грудні 2010 р. подавав до Сумського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми 3-ПН (а.с. 21, 38,39), що підтверджується листом Сумського міського центру зайнятості №04-16/984 від 24.06.2011р. (а.с. 67).

Протягом січня-серпня, листопада 2010 року звіти взагалі не подавалися до Сумського міського центру зайнятості, а протягом вересня та жовтня 2010 року відповідач частково інформував Сумський міський центр зайнятості про наявність вакантних місць для інвалідів у вересні 2010 року щодо 5 місць (замість 15), а у жовтні щодо 3 місць (замість 15), чим порушив вищезазначені вимоги Закону та не перерахував встановлені Законом адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів (вересні 2010 року за 10 нестворених місць і у жовтні 2010 року за 12 нестворених місць).

Лише у грудні 2010 року відповідачем повністю виконано обовязок інформування Сумський міський центр зайнятості щодо наявності на підприємстві 15 вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач не належним чином інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування за зазначені місяця, а саме січень-серпень,листопад 2010р., вересень 2010 р. в частині 10 робочих місць, у жовтні 2010р. в частині 12 робочих місць.

Враховуючи те, що згідно розрахунку Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.8), сума адміністративно-господарських санкцій за 12 місяців 2010 року становить 522174,30 грн., тому сума адміністративно-господарських санкцій за 1 місяць становить 43514,53 грн. (522174,30 грн./12), а за одне нестворене місце для працевлаштування інвалідів в місяці становить суму 2900,97 грн. (43514,53 грн./15 місць для інвалідів).

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача за 9 місяців 2010 р. становить 391630,77 грн. (43514,53 грн.х9), за нестворені 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів у вересні 2010 року становить суму 29009,70 грн. (2900,97х10), а за нестворені 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів у жовтні 2010 року становить суму 34811,64 грн. (2900,97х12).

Таким чином загальна сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у 2010 році становить суму 455452,11 грн. (391630,77 грн.+29009,70 грн.+34811,64 грн.), яка на час розгляду справи в суді залишається несплаченою і підлягає стягненню в судовому порядку.

В частині стягнення з відповідача суми адміністративно господарських санкцій за 5 місць у вересні 2010 р., 3 місяця у жовтні 2010р. , та за грудень 2010 р. в загальній сумі 66722,19 грн. суд відмовляє в задоволенні вимог, оскільки на підприємство не покладається обовязок працевлаштування інвалідів, а обовязок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та належним чином інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, зокрема центри зайнятості, що в даному випадку і було зроблено відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Виходячи із розміру стягнутих в судовому порядку суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 455452,11 грн. та розрахунку суми пені станом на 11.05.2011р. (а.с.8) пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (455452,11х0,03%) х26 днів становить 3552,53 грн., яка на час розгляду справи в суді залишається несплаченою та підлягає стягненню в судовому порядку, в решті суми пені в розмірі 520,37 грн. задоволенню не підлягають..

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш»(м.Суми, вул. Привокзальна,1,і.к. 05785448) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Суми, вул. Горького,2,і.к.23636315) 455452,11 грн. адміністративно-господарських санкцій та 3552,53 грн. пені.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 01.09.2011р.