Постанова № 17889873, 25.08.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/5130/11

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Шевченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція (далі по тексту позивач, ДПІ в м Суми) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 1839грн. 49коп. заборгованості по сплаті єдиного податку. Свої вимоги мотивує, тим, що ФОП ОСОБА_1, який знаходиться на обліку у ДПІ в м Суми як платник податків, самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, однак, всупереч вимог Закону України «Про систему оподаткування», Податкового кодексу України порушив строки сплати єдиного податку, в результаті чого за ним починаючи з серпня 2010р. та закінчуючи жовтнем 2010р. утворилася заборгованість в загальному розмірі 1786грн.67коп. та нархована пеня в розмірі 52грн.82коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.23).

Відповідач в судове засідання не зявився, повістка про виклик в судове засідання, надіслана за останнім відомим місцем реєстрації відповідача була повернута з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.10,21,22), та зважаючи на норми ст. ст. 35, 40 КАС України вважається врученою.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець, та знаходиться на обліку в ДПІ в м. Суми, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10).

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" установлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень може бути запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Згідно п. 2 вказаного Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Як вбачається з копії заяви від 15.12.2009р., що знаходиться в матеріалах справи (а.с.7), відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, звернувшись з заявою до ДПІ в м.Суми про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (вид діяльності вантажні перевезення, пасажирські перевезення).

Згідно п.2. п.4. абз.2 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Як вбачається зі змісту позовної заяви, ставка єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю за вказаним видом діяльності (вантажні перевезення, пасажирські перевезення) з урахуванням наявних найманих працівників, становить 600 грн. на місяць.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) до обовязків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно п. 2 Указу Президента від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" субєкт підприємницької діяльностіфізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Беручи до уваги, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, в якій він повідомляється про строки та розмір сплати єдиного податку, а тому, в такий спосіб він погоджується на сплату даного податку на відповідний вид діяльності, у встановленій сумі та строки, суд вважає, сума єдиного податку, яка підлягала сплаті відповідачем є узгодженою, і ФОП ОСОБА_1 зобовязаний був сплатити її у передбачені строки.

Однак, як встановлено судом, відповідач, всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" порушив строки сплати єдиного податку у звязку з чим за ним з урахуванням наявної переплати утворилась заборгованість за серпень-жовтень 2010 року в сумі 1786грн.67коп., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.3), карткою особового рахунку ( а.с.4-6).

Згідно п.п.16.1.1. п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(чинної на час виникнення спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи та позову (а.с.3,3а-6), за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання відповідачу було нараховано пеню в загальному розмірі 52грн. 82коп., яка станом на момент розгляду справи також залишилася не сплаченою (а.с.3).

У звязку з тим, що узгоджена сума податкового зобовязання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), 29.01.2010р. за №1/75 (а.с.9) відповідачу було виставлено першу податкову вимогу, та 10.09.2010р. за №2/3690 (а.с.8) другу податкову вимогу, які з огляду на приписи ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважаються врученими з дня розміщення їх на дошці податкових оголошень (а.с.8,9). Однак, як вбачається з матеріалів справи (а.с.3,23) та після вручення податкових вимог податковий борг залишився відповідачем не сплаченим.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобовязання, всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин ), Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва", своєчасно та в повному обсязі відповідачем не погашена, та складає в загальному розмірі 1839грн.49коп. (а.с.3,23), відповідачем не надано доказів погашення суми боргу, суд, приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкової заборгованості є обґрунтованими та вважає за необхідне, їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь держави (місцевий бюджет м.Суми, р/р 34219379700004, код одержувача 23636315, ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 1786грн. 67коп. заборгованість зі сплати єдиного податку за серпень-жовтень 2010р., 52грн.82коп.-нарахованої пені, разом стягнути - 1839грн.49коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

<Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко