Постанова № 17889315, 16.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року 15:46 Справа № 2а-0870/5957/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представників позивача ОСОБА_1 (довіреність від 15 серпня 2011 року), ОСОБА_2 (довіреність від30 листопада 2010 року), представників відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 19 жовтня 2010 року), ОСОБА_4 (довіреність від 05 січня 2011 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р» від 01 липня 2011 року №32 та від 01 липня 2011 року №33.

26 липня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі іменується позивач) до Запорізької митниці (далі іменується відповідач) про визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р» від 01.07.2011 №32 та №33.

Ухвалою суду від 27.07.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.07.2011.

15.07.2011 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти адміністративного позову та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

У звязку з необхідністю дослідження додаткових доказів, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.08.2011.

16.08.2011 в судове засідання прибули представники сторін та заявили про незмінність своїх правових позицій щодо предмета спору.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 липня 2011 року відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р» №32 та №33, що прийняті на підставі Акта про результати невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» №н/6/11/112000014/0000191218 від 26.05.2011.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, посадові особи підприємства 06.06.2011 на підставі пункту 8 Порядку перевірок підписали акт з застереженнями та надали відповідачу письмові заперечення.

21.06.2011 року відповідачем складена письмова відповідь № 07-01-18-24/4501, згідно якої він наполягає на класифікації самохідної гірничошахтної установки за кодом 8424 УКТЗЕД.

Відповідачем складена письмова відповідь №07-01-28-24/4501 від 21.06.2011 про результати розгляду заперечень, згідно якої він наполягає на класифікації самохідної гірничошахтної установки за кодом 8424 УКТЗЕД. Відповідь відповідача №07-01-28-24/4501 від 21.06.2011 отримано позивачем 23.06.2011.

Згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями та актом перевірки митницею встановлено порушення вимог Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-III (далі іменується Закон України №2371-III), нової редакції класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.11.2007 №1007 (далі іменується Класифікація №1007) та пояснень до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561 (далі іменується Класифікація №1561), у зв'язку з чим визначено суми податкового зобов'язання: за податковим повідомленням від 01 липня 2011 року №32 ввізне мито у сумі 98822, 84 (в т.ч. 98821,84 грн. за основним платежем, 1,00 грн. штрафу); нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України «Про єдиний митний тариф», чинного під час митного оформлення; та за податковим повідомленням від 01 липня 2011 року №33 податок на додану вартість у сумі 19 765,37 грн. (в т.ч. 19764,37 грн. за основним платежем, 1,00 грн. штрафу); нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі підпункту в) пункту 185.1 ст. 185 та п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, чинного під час митного оформлення.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення прийняті на підставі необґрунтованих висновків в акті перевірки та підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного відповідач вважає, що податкові повідомлення винесені з дотриманням норм законодавства та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 16.08.2011.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191218) зареєстровано Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області 05.12.1996 за юридичною адресою: 71672, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією «Normet Oy» lisalmi, Фінляндія укладено контракт №140610ВК від 14.06.2010, згідно якого останній зобовязався поставити, а позивач прийняти та оплатити гірничошахтну установку. До даного контракту позивачу надано додаток №2 «Технічні умови».

20 січня 2011 року для митного контролю та оформлення ввезення на територію України самохідної гірничошахтної установки Spraymec 6050 WPC для возведення набризгбетонного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд, яку позивач придбав згідно зовнішньоекономічного контракту від 14.06.2010 №140610, підрозділу митного органу надана заповнена в установленому порядку вантажна митна декларація №112020000/2011/000043 і всі інші необхідні документи.

При здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій позивач виконав вимоги, передбачені Митним кодексом України, наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005 «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», під час заповнення позивачем спірних ВМД в графі 33 «Код товару» зазначив код товару 8479100000; в графі 47 «Нарахування платежів» на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «про митний тариф» від 21.12.2010 вказана ставка оподаткування -0%. При цьому, працівниками Запорізької митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в вантажних митних деклараціях. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України №314 від 20.04.2005 перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, повязаних відповідно до пункту 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів, через митний кордон України, митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про єдиний митний тариф» ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до пункту 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, позивач вважає, що якщо митний орган сам визначив код товарної номенклатури, та приймаючи вантажну митну декларацію та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, зазначеним в вантажних митних деклараціях, то відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ відповідач не має правових підстав для висновків про заниження податкових зобов'язань у зв'язку з подальшим скасуванням рішення щодо класифікації товару.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати повідомлення форми «Р» від 01 липня 2011 року №32 та від 01 липня 2011 року №33.

Відповідач заперечив проти адміністративного позову та не погоджується з даними, викладеними в ньому, в зв'язку з наступним.

Відповідачем на підставі наказів Запорізької митниці від 21.03.2011 №194 «Про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на Підприємстві з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», від 06.04.2011 №239 «Про продовження терміну проведення перевірки» було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи на предмет правильності класифікації товару «Самохідна гірничошахтна установка Spraymec 6050WPC для возведення набризгбетоного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд», виробництва NORMET OY, Фінляндія, який був ввезений на митну територію України й оформлений в митному відношенні за вантажною митною декларацією №112020000/2011/000043 від 20.01.2011. В ході проведеної перевірки були встановлені порушення вимог Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2011 №2371-III (далі іменується Закон України №2371-III), Пояснень до Української класифікації товарів, зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561.

За результатами проведеної перевірки у відповідності до норм Податкового кодексу України Позивачу виставлені податкові повідомлення №32 та №33 від 01.07.2011.

Перевірка правильності класифікації товарів здійснювалася у момент проведення невиїзної документальної перевірки, яку митні органи мають право проводити згідно вимог підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, яким визначено, що митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно зі статтею 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Згідно вимог пункту 1 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №71 митними органами здійснюються невиїзні документальні перевірки, предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи.

За приписами статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКГЗЕД.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 №667 до компетенції відділів номенклатури та класифікації товарів і відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці згідно з напрямом діяльності та цим Порядком належить прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Пунктом 16 розділу III Порядку ВНКТ (ВКМВН) має право скасувати прийняте ним Рішення, якщо: рішення прийнято з порушенням вимог УКТЗЕД; рішення було прийнято на основі неповної або недостовірної інформації; внесено зміни до нормативно-правових актів, що регулюють питання класифікації товарів.

Таким чином, відповідач вважає, що Запорізька митниця під час здійснення невиїзної документальної перевірки діяла у відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів.

Також відповідач зазначає, що класифікація товару під час митного оформлення здійснена невірно, оскільки відповідно до наданої технічної інформації машина підземна гірничошахтна Spraymec 6050 WPC призначена для спорудження бетонного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд, шляхом механічного забризкування готової бетонної суміші на стіни та стелю вказаних підземних обєктів. Машина призначена для експлуатації безпосередньо у підземних умовах.

Конструктивно машина складається з шасі, до складу якого входить дві шарнірно-зєднані напіврами, дизельного двигуна, трансмісії з мостами і шинами, компресорів, приймального бункера, бетононасосу, електрообладнання. Рама шасі спеціально виготовлена для установки на неї зазначеного обладнання.

Для забезпечення руху машину обладнано дизельним двигуном внутрішнього згорання, багатошвидкісною коробкою передач: 3-передні швидкості та 3-задні (1-а передача 5,0 км/год, 2-а передача 10,0 км/год, 3-я передача 25,0 км/год), гальмівною системою, кермовим управлінням, фарами головного світла.

До товарної позиції УКТЗЕД 8424 включаються машини і пристрої для розкидання, розбризкування і розпилення пари, рідин або твердих матеріалів (наприклад, піску, порошків, гранул, щебеню чи металевих абразивів) у вигляді струменя, дисперсії (крапельної чи ні) чи бризок. До цієї товарної позиції також включаються самохідні апарати. Слід також зауважити, що тексти пояснень не можуть містити вичерпного переліку всіх видів товарів, які включаються до товарної позиції. Для юридичних цілей згідно Основного правила інтерпретації класифікації товарів №1 використовуються лише назви товарних позицій. Назва товарної позиції 8424 «Механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні, пароструминні та аналогічні метальні пристрої:» відповідає характеру та призначенню машини.

В обґрунтування такої позиції відповідач посилається на лист Державної митної служби України від 12.05.2011 №16/1-16.2/79-ЕП, який був надісланий за результатом звернення Запорізької митниці із запитом про надання методологічної допомоги у вирішенні спірного питання класифікації.

Даний лист Держмитслужби України відповідач вважає належним та достатнім доказом правомірності позиції митниці, оскільки відповідно до статті 312 Митного кодексу України Державна митна служба здійснює ведення УКТЗЕД, яке передбачає розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД та інше.

Окрім того, відповідно до статті 313 Митного кодексу України тільки митні органи класифікують товари.

Однак як зазначає позивач, він не згоден зі зміною відповідачем товарної позиції та коду УКТЗЕД самохідної гірничошахтної установки. Декларування підприємством товару «самохідна гірничошахтна установка Spraymec 6050 WPC» за кодом 8479100000 УКТЗЕД, а потім його митне оформлення є правильним. Саме товарна позиція 8479 застосовувалась при класифікації товару при митному оформлені гірничошахтної установки з аналогічними технічними характеристиками, яка ввозилась на територію України в 2006 році ( ВМД від 25.07.2011 №112020000/6/000584). З того часу на день митного оформлення 20.01.2011 технічні характеристики та функції товару не змінилися, змінився тільки митний тариф на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «про митний тариф» як для товару, що імпортується, використовується у виробництві і не виготовляється в Україні з 2% на 0%, в чому і полягає причина спірних правовідносин, які виникли.

До товарної позиції УКТЗЕД 8479 включаються машини та пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені. З врахуванням найменування товару, його характеристик, цілей використання здійснена деталізація товарної позиції віднесенням товару до підпозиції 8479100000 УКТЗЕД «Обладнання для громадських робіт, будівництва або аналогічних робіт».

Згідно технічного паспорту «машина подземная горношахтная Spraymec 6050 WPC» - це самохідна установка, функція якої полягає в механічному нанесенні готової бетонної суміші (торкретування) на борта та потолочини підземних виробіток при возведенні гірничої крепі, як штучної гірничотехнічної споруди, що забезпечує недопущення обрушення породи, збереження форми та необхідних розмірів виробки безпосередньо в шахті і т.п.

Торкретування це метод бетонних робіт, при якому бетонна суміш послойно наноситься на поверхню, що бетонується. Дизельний двигун забезпечує переміщення установки і не задіяний на виконання функції нанесення бетонної суміші. Безпосередньо функцію нанесення торкрету виконує гідравлічний телескопічний пристрій, який функціонує після того, як здійснене його підключення через електрокабель до найближчої електророзетки. Тобто дизельний двигун не виконує функцію забезпечення роботи гідравлічного пристрою, бетононасосу. Все це відповідає Поясненням до товарної позиції 8479 УКТЗЕД.

До товарної позиції УКТЗЕД 8424 включаються машини та пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин. Невзмозі чітко визначитись з функціями, призначенням, технічними характеристиками самохідної гірничошахтної установки в рамках цієї товарної позиції Відповідач включив її до коду 8424 89 00.00., тобто відніс її до позиції 2484 89 «інші», в яку входять пульвелізатори, мийні машини.

В Методичних рекомендаціях Державної митної служби від 19.02.2011 №11/1-10.16 з урахуванням правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Пояснень до товарної позиції 8424 вказано на те, що до цієї позиції включаються ж самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обмеженого руху апарата для робочих цілей тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є що двигун виконує основну функцію забезпечення роботи самого пристрою розпилювання. Функція руху в цьому випадку є допоміжною.

Листом від 03.06.2011 №01-18/035 питання визначення коду УКТЗЕД самохідної гірничошахтної установки Spraymec 6050 WPC для возведення набризгбетонного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд було поставлене на експертне дослідження Дніпропетровського Науково-дослідного інституту судових експертиз. Висновок експертного дослідження від 15.06.2011 №1854-11 року свідчить, що самохідна гірничошахтна установка є обладнанням для громадських робіт, будівництва або аналогічних робіт, а її код відповідно до УКТЗЕД - 8479 10 00 00. Це саме підтверджує і експортний висновок від 17.06 2011 року №Э -123 Запорізької Торгово-промислової палати.

В свої письмових запереченнях, відповідач вказує, що не згоден з позицією позивача, з огляду на наступне.

Позивач вважає, що класифікація данного товару повинна бути здійснена за кодом УКТЗЕД 8479 10 00 00, яка має назву «Обладнання для громадських робіт, будівництва або аналогічних робіт», оскільки в дану групу включаються машини та пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені.

Дану позицію позивача відповідач вважає необгрунтованною у звязку з тим, що товари можуть відноситись до товарної групи 8479 лише в тому випадку, якщо вони в іншому місці не зазначені.

Відповідач посилається на те, що в даному випадку товар «самохідна гірничошахтна установка» зазначена в товарній позиції 8424.

До адміністративної справи додані висновки експертизи ТПП та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судової експертизи, де ці експертні організації визначають код товару згідно УКТЗЕД.

Відповідач вважає, що дані висновки не мають приюдиційного значення для митного органу, оскільки тільки митний орган відповідно до статті 313 Митного кодексу України класифікує товар згідно УКТЗЕД.

Запорізька митниця вказує, що в своєму позові позивач посилається на Методичні рекомендації Державної митної служби від 19.02.2011 №11/1-10.16, де зазначає, що з урахуванням правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Пояснень до товарної позиції 8424 вказано на те, що до цієї товарної позиції включаються також самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обюмеженного руху апарата для робочих цілей тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію забезпечення роботи самого пристрою розпилювання. Функція руху в цьому випадку є допоміжною.

Запорізька митниця вважає, що даний висновок є необгрунтованим з наступних причин.

Листом Державної митної служби України від. 19.02.2011 передбачено, що до товарної позиції 8424 включаються також самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обюмеженного руху апарата для робочих цілей тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію забезпечення роботи самого пристрою розпилювання. Функція руху в цьому випадку є допоміжною.

По - перше, слово «також» не означає «тільки».

По - друге, класифікація даного товару повинна була здійснена відповідно до правила 1, де зазначено, що у товарній позиції 8479 повинні класифікуватися машини та механічні пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені.

В нашому випадку механічні пристрої зазначені у товарній позиції «8424». Відповідно до Пояснень до товарної позиції 8424 «До цієї товарної позиції включаються машини і пристрої для розкидання, розбризкування і розпилення пари, рідин або твердих матеріалів (наприклад, піску, порошків, гранул, щебеню чи металевих абразивів) у вигляді струменя, дисперсії (крапільної чи ні) чи бризок.

Позицію митниці щодо класифікації товарів підтвердила також Державна митна служба своїм листом від 12.05.2011 №16/1-16.2/79-ЕП.

При цьому, працівниками Запорізької митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в вантажних митних деклараціях. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України №314 від 20.04.2005 перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Судом встановлено, що згідно декларації №112020000/2011/0000 від 20.01.2011 розмитненню підлягала «Spraymec 6050 WPC 1 шт. Заводський (серійний) № 596. Країна виробництва FI.Виробник:NORMET OY. Самохідна гірничошахтна установка для возведення набризгбетоного кріплення підземних виробіток рудників, шахт та підземних споруд шляхом механічного забризкування готової бетонної суміші на борта та потолочину вказаних виробіток. Для самохідного пересування зі швидкістю 25км/г установка оснащена дизельним двигуном, гідродинамічною трансмісією, шасі з поворотним центральним шарніром та повним приводом на всі колеса. Торгівельна марка: NORMET».

Згідно наданої позивачем митному органу технічної документації, що являлась частиною укладеного контракту, всі складові частини та механізми являли собою єдиний комплект обладнання, що був одним технологічним комплексом.

За приписами п. 2.7. Порядку №1219 після завершення митного оформлення вантажної митної декларації на складові комплектного об'єкта в специфікації на комплектний об'єкт, що подавалася до митного органу разом із заявою та перебуває на контролі в підрозділі митного оформлення митного органу, проставляється відмітка про митне оформлення відповідної складової комплектного об'єкта шляхом зазначення навпроти цієї складової номера вантажної митної декларації та дати оформлення. Відмітка завіряється підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, яка здійснила митне оформлення складової комплектного об'єкта.

Митне оформлення складових комплектного об'єкта повинно здійснюватись виключно в підрозділі митного оформлення (де перебуває на контролі заява) митного органу, який прийняв позитивне Рішення.

Отже, відповідачем було підтверджено класифікацію товару, прийнято позитивне рішення щодо визначення коду обєкта, заперечень щодо наданих позивачем документів для оформлення обєкта не було.

За приписами ст. 3 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом. Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно ст. 4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання: 1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; 2) захист економічних інтересів України; 3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; 4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; 5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; 6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; 7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України; 8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; 9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; 10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; 11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; 12) ведення митної статистики; 13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; 14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України; 15) здійснення відповідно до закону контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Згідно ст. 15 Митного кодексу України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях (у тому числі штучних островах, установках або спорудах, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України) із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости. Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

За приписами ст. 159 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

За приписами Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-III, митний тариф це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Базовою категорією в системі митного оподаткування є митна вартість.

Відповідно до ст. 261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Митні органи зобов'язані забезпечити в установленому порядку доступ до інформації про закони, інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартості товарів.

Згідно ст. 262 Митного Кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Статтею 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості.

На виконання рішення Запорізької митниці про визначення коду обєкта, що підлягав митному оформленню, позивач здійснив його саме за цим кодом та сплатив в повному обємі митні тарифи.

Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766 визначено, що для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до МК України включаються до ціни товару, декларант зобовязаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, суд прийшов до висновку, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури та своїм рішення затверджували такий код, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товару.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Митного Кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Статтею 8 Конституції України визначено, що норми Конституції є нормами прямої дії. Положення ст. 67 Конституції України, за яким кожен зобовязаний сплачувати податки і збори і порядку і розмірах, встановлених законом слід розглядати у контексті з нормами ст. 19 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно листа Верховного суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, повязаних зі справлянням податків і зборів митними органами» від 01.01.2010 (опублікованого в періодиці Вісник Верховного суду України №4) при розгляді справ, пов'язаних зі сплатою ПДВ та митних зборів, судам необхідно враховувати, що згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

Узагальнюючи практику розгляду судами адміністративних справ, Верховний суд України встановив: якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України №168/97-ВР Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р» від 01 липня 2011 року №32 та від 01 липня 2011 року №33 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 01 липня 2011 року №32.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 01 липня 2011 року №33.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська