Рішення № 17888214, 29.08.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р. Справа № 16/5027/705/2011. За позовом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Про стягнення заборгованості в розмірі 9046,27 грн. Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 пров. спеціаліст (дов.№ 01/2506 від 19.07.2011 року)

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 9046,27 грн., в тому числі: 7100,25 грн. основного боргу, 1946,02 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір № 209 від 08.01.2008 року про тимчасове користування місцями розташування рекламоносіїв, згідно якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування місця для встановлення 3 односторонніх широкоформатних телевізорів розміром 2х3м., а останній в свою чергу взяв на себе зобовязання проводити оплату не пізніше останнього числа поточного місяця. Позивач умови договору виконав, а відповідач порушив свої зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7100,25 грн. За невиконання умов договору позивач також нарахував відповідачу пеню за період з січня 2008 року по грудень 2010 року в сумі 1946,02 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.07.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.07.2011 року (суддя Гурин М.О.).

Ухвалами господарського суду Чернівецької області від 19.07.2011 року та 10.80.2011 року розгляд справи було відкладено та зобовязано сторони надати ряд доказів.

29.08.2011 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Чернівецької області призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу розподілу справи між суддями, справу передано для розгляду судді Гушилик С.М.

В судовому засіданні, яке відбулося 29.08.2011 року представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши представника позивача та розглянувши подані ним документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 (відповідач) звернулось із заявою до Чернівецького міського голови із заявою про надання дозволу на встановлення 4 односторонніх широкоформатних телевізорів за адресами: АДРЕСА_4, на перехресті АДРЕСА_2, на перехресті АДРЕСА_3, на перехресті АДРЕСА_5.

На підставі рішення виконавчого комітету від 25.12.2007 року № 1006/24 було надано дозвіл приватному підприємця ОСОБА_1 на встановлення 3 широкоформатних телевізорів розміром 2х3м. за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_4.

Рішенням від 10.06.2008 року № 429/11 було внесено зміни в рішення виконавчого комітету від 25.12.2007р. № 1006/24, а саме виключено словосполучення «АДРЕСА_3, АДРЕСА_2.»

На підставі зазначених рішень приватному підприємця ОСОБА_1 було надано дозволи від 03.01.2008р. № 1217, від 03.01.2008р. №1216, від 03.01.2008р. № 1215.

08.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про тимчасове користування місцями розташування рекламоносіїв № 209 (далі договір).

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що розмір місячної плати за надане місце складає 360 грн. Оплата платежів здійснюється з моменту укладення договору не пізніше останнього числа поточного місяця (пункт 2.2).

Додатковим договором від 18.06.2008 року сторони погодили, що розмір місячної плати за надане місце складає 240 грн.

Позивач умови договору виконав, надав відповідачу місця для встановлення 3 широкоформатних телевізорів розміром 2х3м., відповідач в порушення умов договору за період з січня 2008 року по грудень 2010 року не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, що призвело до виникнення бору в сумі 7100,25 грн.

Згідно пункту 5.1 договору, за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання розділу 2 договору Рекламоросповсюджувач (відповідач) сплачує Департаменту (позивачу) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, що відповідно поданого позивачем розрахунку складає 1946,02 грн. за період з січня 2008 року по грудень 2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач завищив суму пені, а тому в частині стягнення пені в сумі 1463,67 грн. за період з січня 2008 року по червень 2010 року йому слід відмовити та стягнути лише пеню з розрахунку по подвійній обліковій ставці за шість місяців, що складає 482,35 грн. за період з липня по грудень 2010 року (включно).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо розрахунку за отримані послуги, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 7582,60 грн., в тому числі 7100,25 грн. основного боргу та 482,35 грн. пені.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково на суму 7582,60 грн.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст. 625,526, Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради вул. Б.Хмельницького, 64-А, м. Чернівці (р/р 25416001000661 в УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, код 23245721) 7100,25 грн. основного боргу, 482,35 грн. пені.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) у дохід державного бюджету 85,49 грн. державного мита та 197,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Відмовити позивачу в частині стягнення пені в сумі 1463,67 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М.Гушилик