Рішення № 17887858, 22.08.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" серпня 2011 р. Справа № 5019/1686/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”

про стягнення в сумі 40 032 грн. 66 коп.

суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність № 63 від 22.08.2011р.);

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна” - звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс” про стягнення 38 485 грн. 79 коп. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору№22-02/11 про надання прав дистриб'ютора від 22.02.2011р., а також 396 грн. 51 коп. 3% річних та 1150 грн. 36 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції..

22.08.2011р. представник позивача подав заяву (а.с. 29-30), в якій уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 37345 грн. 95 коп. основного боргу, 385 грн. 55 коп. 3% річних та 1121 грн. 87 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає обставинам справи та вимогам законодавства суд прийняв її до розгляду.

В судовому засіданні 22.08.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 22.08.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 08.08.2011р. відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22 було направлено ухвалу від 08.08.2011р., з довідкою відділення підприємства звязку: “По закінченню терміну зберігання”.

Проте, з поданого на вимогу суду витягу з ЄДРПОУ від 15.08.2011р. вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”: м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 року між сторонами було укладено договір про надання прав Дистрибютора № 22-02/11 (надалі Договір, а.с. 9-11), відповідно до якого Постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна” призначає Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий комплекс “Люкс” Дистрибютором мастильних матеріалів торгової марки “FANFARO” і наділяє Дистрибютора правом на закупівлю, маркетинг і збут Продукції на території Рівненської області. Відповідач відповідно до умов даного Договору зобовязується закуповувати продукцію прямо у позивача і не використовувати будь-яких інших джерел поставки даної продукції для реалізації її на території Рівненської області.

У відповідності до пункту 3.1. Договору постачальник відвантажує продукцію Дистрибюторові на умовах відстрочки платежу, яка становить 14 (чотирнадцять) календарних днів.

На виконання умов Договору, у період з 23.02.2011р. по 21.03.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 37 345 грн. 95 коп. згідно накладних: № 1542 від 23.02.2011 р. 7722 грн. 68 коп.; № 1544 від 24.02.2011р. 4824 грн. 96 коп.; № 1602 від 21.03.2011р. -7375 грн. 28 коп.; № 1604 від 21.03.2011р. 17423 грн. 03 коп., за який останній не розрахувався.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобовязання нарахував відповідачу 385 грн. 55 коп. 3% річних за період з 11.03.2011р. по 01.08.2011р. та 1121 грн. 87 коп. збитків від інфляції за період березень 2011р. - червень 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене в сукупності, - вбачається, що вимоги позивача в частині стягнення 37 345 грн. 95 коп. основного боргу, 385 грн. 55 коп. річних та 1121 грн. 87 коп. збитків від інфляції, стверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 38 853 грн. 37 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”, яке знаходиться: 33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22 (код ЄДРПОУ 33616165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна”, яке знаходиться: 50051 м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 3/3 (код ЄДРПОУ 36418046) 37 345 грн. 95 коп. заборгованості по розрахунках, 385 грн. 55 коп. 3% річних, 1121 грн. 87 коп. збитків від інфляції, 388 грн. 53 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "22" серпня 2011 р.