Рішення № 17887797, 22.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 р.Справа № 18/1742/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста", 08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Леніна, 31

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2

про стягнення 64806,37 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 22.08.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 64806,37 грн. заборгованості за договором № 102 постачання товару від 29.04.2011 року, в т.ч. 64241,06 грн. основного боргу, 473,64 грн. пені та 91,67 грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 60).

Відповідач в судове засідання також не з'явився, ухвала від 04.08.2011 року, направлена на його адресу, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув". Разом з тим, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали від 21.06.2011 року (а.с. 25), яке свідчить про те, що відповідач отримує поштову кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву справа на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віста" (позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) був укладений договір постачання товару за № 102 від 29.04.2011 року (а.с. 8), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю продукцію, а покупець - прийняти продукцію та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору постачання товару № 102 від 29.04.2011 року (далі - договір), асортимент продукції, кількість, якість та місце конкретної поставки продукції визначається в замовленні покупця.

У відповідності до п. 2.1. договору, вартість продукції за кожною поставкою визначається у видаткових накладних.

Приписами п. 2.2. договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату вартості продукції або оплату по факту поставки продукції в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок постачальника протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки, що позначається у видаткових накладних.

На виконання умов укладеного договору позивач здійснив поставку продукції відповідачу по видаткових накладних № 1-03740 від 03.05.2011 року на суму 10837,72 грн. (а.с. 9) та № 1-04062 від 17.05.2011 року на суму 53403,34 грн. (а.с. 12). Продукція була отримана відповідачем на підставі довіреностей від 05.05.2011 року (а.с. 11) та від 17.05.2011 року (а.с. 14), про що свідчать скріплені печаткою підписи на вищевказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.2. договору, відповідач повинен був провести оплату поставленої продукції в сумі 10837,72 грн. - не пізніше 17.05.2011 року та в сумі 53403,34 грн. - не пізніше 31.05.2011 року, але в порушення умов укладеного договору оплата відповідачем проведена не була.

Між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 15), у відповідності до якого станом на 24.05.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 64241,06 грн.

12.07.2011 року позивачем було вручено відповідачеві лист № 539 від 08.07.2011 року (а.с. 44) з вимогою про погашення заборгованості в сумі 64241,06 грн.

Листом б/н від 12.07.2011 року (а.с. 45) відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 64241,06 грн. та зобов'язався погасити її у строк до 20.07.2011 року, але взятих на себе зобов'язань у вказаний строк не виконав.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 64241,06 грн. є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 91,67 грн. та пеню в сумі 473,64 грн. за період з 17.05.2011 року по 15.06.2011 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами п. 5.2. договору передбачено, що у випадку прострочення грошових зобов'язань, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню з простроченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми пені та 3% річних з урахуванням положень п. 2.2. договору, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Леніна, 31, р/р 2600388807001 в АКБ Київська Русь в м. Києві, МФО 319092, код ЄДРПОУ 13734034) - 64241,06 грн. основного боргу, 473,64 грн. пені, 91,67 грн. 3% річних, 648,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.08.2011 року.