Рішення № 17887007, 18.08.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2010 р.Справа №21/122

за позовом Приватного підприємства «Полагропром», адреса: м. Полтава, вул. Новий Базар, 2/37 36029

до 1. Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1

2. Споживче товариство «Ранок», адреса: Полтавська обл., Зінківський р-н, м. Зіньків, вул. Леніна,1

про стягнення 6408,83 гривень.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - за дорученням.

Від відповідача - 1 - не з»явився (повідомлений належним чином).

Від відповідача 2 - не з»явився (повідомлений належним чином).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення боргу з Відповідача - 14128,48 грн., штраф в розмірі 2064,24 грн., 3% річних 174,41 грн., інфляційні 41,70 грн., розмір позовних вимог до Відповідача-2 100,0 грн. за неналежне виконання умов Договору поставки №ЗП-0380/08.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач-1 вимог пункту 5 ухвали Господарського суду від 11.06.2010 року не виконав, відзиви на позовну заяву та витребуваних документів і матеріалів не подав, явку свого представника в судовий процес не забезпечив, поважності причин його неявки не повідомив.

Відповідач-1 проти позову не заперечував, у судове засідання не зявився, не скористався правом для захисту своїх інтересів за ст. 22 ГПК України, Ухвала по справі направлялась за адресою вказаною у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у разі незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянуто без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішення спору.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для їх розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив, що 01 квітня 2009 року між сторонами було укладено Договір поставки № 504/09.

Постачальник за цим Договором є Приватне підприємство Торговий дім «Аква Плюс», м. Полтава, Покупець Приватне підприємство Торговий дім «Калинка», м. Полтава. Постачальник поставляє і передає у власність Покупця товар, відповідно до накладних, які є невідємною частиною Договору, а Покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору, оплата за товар Покупець проводить Постачальнику протягом 7 календарних днів з дня отримання кожної партії товару.

Розрахунок проводиться у безготівковій або готівковій формі (з обовязковим оформленням прибутково-касових документів), в національній грошовій одиниці. Днем здійснення платежу вважається днем, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на рахунок Постачальника.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2008 року.

Сума заборгованості підтверджується видатковими накладними, ордерами.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утримати від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Між Позивачем та Відповідачем-2 укладено Договір поруки від 01.04.2008 р. на суму 3000,0 грн. до Договору поставки № ЗП-0380/08 від 01.04.2008 р.

Відповідно до умов Договору поставки від 22.08.08 р. поручитель (Відповідач-2) поручився солідарно відповідати перед кредитором (Позивачем) за виконання боржником (Відповідачем-1) зобовязань.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не прострочив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неодноразові звернення до Відповідачів з вимогами про сплату боргу залишилися без відповіді і на дату подачі позовної заяви борг не ліквідовано.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема статтями 525-526 ГК України передбачається, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні положення про договір визначені статтями 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статтями 638-647, 651-654 ЦК України.

Договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є обовязковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобовязання сторін припиняється. У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу Кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно п. 7.2. Договору поставки, за порушення п. 5.2. Договору Покупець сплачує штраф у розмірі 50% від залишку не сплаченої вартості товару.

Сума боргу з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та штрафу становить: 22277,28 грн. ( розрахунок боргу у матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 ст.20 ГК України, кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Після звернення до суду, Відповідач 2 сплатив повністю заявлені Позивачем до нього вимоги ( платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали необхідні для вирішення спору.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На вимогу суду Відповідачі не надали докази, які б спростовували вимоги Позивача, Відповідач 2 визнав бог і сплатив його, а Позивач у відповідності до положень статей 32-34,36 ГПК України у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів, що підтверджують позовні вимоги.

Згідно із п. 4 розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 року (із змінами і доповненнями) «Про судове рішення»у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно приймати у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесу4ального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Дослідивши в судовому засіданні подані сторонами докази, суд встановив, що Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази ( у матеріалах справи ) неоспорені Відповідачами, які дають підстави задовольнити позов.

За даних обставин позовні вимоги до Відповідача 1 на суму 6308,83 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач 2 перерахував борг і сплатив Позивачу 100,0грн.

Оскільки спір врегульовано між Позивачем та Відповідачем 2 шляхом перерахування боргу, то слід припинити провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи та керуючись ст. 22, 32-34, 36, 38, 43-45, 471, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суддя

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємця фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на користь Приватного підприємства «Полагропром», адреса: м. Полтава, вул. Новий Базар, 2/37 (р/р 26000710000226, МФО 351016 в ХОФ АКБ УСБ в м. Полтава, ЄДРПОУ 23810475) суму боргу 4128,48 грн., штраф в розмірі 2064,24 грн., 3% річних 174,41 грн., інфляційні 41,70 грн., державне мито - 102,0 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

3. Провадження у справі до Споживчого товариства «Ранок»припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимченко Б.П.