Рішення № 17886341, 25.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа № 7/5009/3281/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мідасс”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 01/167 від 23.05.2011р., посвідчення НОМЕР_1 від 01.06.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс»про стягнення 1549,53 грн. заборгованості по орендній платі та 61,61 грн. 875 грн. завдатку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору оренди № 2560/д від 12.03.2010р.

Ухвалою суду від 14.06.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 27.07.2011 р. В звязку з неявкою представника відповідача , судове засідання відкладалось до 18.08.2011р., до 25.08.2011р.

Ухвали суду були направлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач зареєстрований за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 А, кімната 408, тобто за адресою, яка вказана у позовній заяві та за якою надсилалися ухвали суду.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, продовженому 25.08.2011р., за клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обємі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 25.08.2011р., не зявився повторно. Про причини неявки представника відповідач суд не повідомив. Відповідач без поважних причин повторно не виконав вимоги суду, витребуванні судом документи не надав.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 25.08.2011р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивачів та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ:

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець за договором, позивач за позовною заявою) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідасс»(орендар за договором, відповідач за позовною заявою) був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 2560/д від 12.03.2010р. (далі - договір).

За умовами договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Запорізької філії державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", а саме: - нежитлові приміщення №№ 129, 130 загальною площею 31,4 кв. м, вбудовані в четвертий поверх чотирьохповерхової адміністративної будівлі, літ. А-4 (реєстраційний номер 046531299.10.АААДЕБ671), розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А (п. 1.1 договору).

Пунктом 10.1. договору встановлено строк його дії - з 12;03.2010р. по 12.02.2013р. включно.

Рішенням господарського суду від 17.01.2011р. по справі № 28/286/10 позовні вимоги Фонду державного майна України по Запорізькій області задоволено, розірвано договір оренди державного нерухомого майна № 2560/д від 12.03.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

11.01.2011р. сторонами підписано акт прийому-передачі державного нерухомого майна, за яким ТОВ „Мідасс" передало балансоутримувачу - Запорізькій філії державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" орендоване майно за договором оренди № 2560/д від 12.03.2010р.

Пунктом 3.12. договору визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно в межах терміну встановленого п. 10.10. цього договору. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Однак, підписавши 11.01.2011р. акт прийому-передачі державного нерухомого майна, відповідач не сплатив заборгованість з орендної плати за листопад 2010р. - січень 2011р. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 1549,53 грн.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначена згідно з протоколом від 25.02.2010р. засідання конкурсної комісії регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з розгляду конкурсних пропозицій щодо розміру орендної плати та визначення переможця конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2009 року 1250,0 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).

Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2010 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року та становить без ПДВ 1308,35 грн. (одна тисяча триста вісім грн. 35 коп.), збільшена на індекс інфляції за березень 2010 року.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта з незалежних від сторін причин та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п.3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства.

- 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.

Відповідно до п.3.7. договору, сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісячно до 10 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, що передбачено і п. 5.3. договору оренди № 2560/д від 12.03.2010р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1549,53 грн. заборгованості по орендній платі.

У відповідності ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що, на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, вимога позивача про стягнення з відповідача 1549,53 грн. заборгованості по орендній платі є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 875,00 грн. завдатку.

Згідно з п. 3.11 договору, зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, яка вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 5.2 договору, протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений у пункті 3.11. цього договору. Завдаток сплачується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п.3.6. цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з врахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо у разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 875,00 грн. завдатку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 61,61 грн. пені.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 3.8 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 61,61 грн. пені, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс» слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 43, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, кв. 408, код ЄДРПОУ 22141801) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300, банк отримувача: УДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31110094700007, стягував Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 1549 грн. 53 грн. боргу, 875 грн. 00 коп. завдатку, 61 грн. 61 коп. пені.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, кв. 408, код ЄДРПОУ 22141801) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 102 грн. 00 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідасс»(69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, кв. 408, код ЄДРПОУ 22141801) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет