Рішення № 17886292, 25.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа № 7/5009/4337/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, в інтересах держави, - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: (позивач) Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємства “Майстер і КО”, м. Запоріжжя

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від прокуратури: Кравець І.А., посвідчення НОМЕР_1 від 15.06.2009р.

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 11 від 18.04.2011р.

від відповідача: не зявився.

Від третьої особи: ОСОБА_1., дов. № 931/07 від 22.03.2011р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 5499 грн. 17 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди не житлового приміщення № 543/1 від 01.10.2003р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на договір оренди нежитловго приміщення № 543/1 від 01.10.2003р. з додатковими угодами до нього, як на нормативне обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 283 ГК України, ст.ст. 121, 124 Конституції України, п. 6 ст. 20 Закону “Про прокуратуру”, ст.ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”.

Ухвалою суду від 29.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 25.08.2011 р.

Ухвали суду на адреси сторін були відправлені в установленому законом порядку.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання, розпочате 25.08.2011р., представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.07.2011р.

Згідно з довідкою ЄДРС відповідач зареєстрований за адресою: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Центральний бульвар, б. 12-Б, кв. 12, тобто за тією ж адресою , що зазначена в позовній заяві.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004 ), учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК ( 1798-12 ) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 ( v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено: "Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У разі нез'явлення в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ) або статтею 90 ГПК" (1798-12 ).

Представник прокуратури та позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Спір розглядається, згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника прокуратури, позивача та третьої особи судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 25.08.2011 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

На органи прокуратури, згідно зі ст.121 Конституції України, покладений обов'язок представництва інтересів громадян і держави в суді у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № З-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Такий орган фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу є стороною в господарському процесі, вчиняє процесуальні дії згідно зі ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Згідно ст.4 зазначеного закону одним з основних принципів місцевого самоврядування є державна підтримка та гарантія місцевого самоврядування.

Неодержання в бюджет орендної плати за використання нерухомого майна у зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відповідачем спричиняє збитки державі.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 267/1 від 03.09.02р. орендодавцем у м.Запоріжжя визначено Управління житлового господарства Запорізької міської ради, яке уповноважене вирішувати питання про укладання, припинення та розірвання договорів оренди, нерухомого майна, що знаходиться в комунальній власності.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Управління житлового господарства Запорізької міської ради.

Наказом Управління житлового господарства №301 від 13.11.2002р. КП "ВРЕЖО №1" делеговано право здійснення контролю за надходженням орендної плати в бюджет міста.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №284/41 від 04.09.2003р., між Управлянням житлового господарства Запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО №1»та ПП «Майстер і КО»укладений договір №543/1 від 01.10.2003р. оренди не житлового приміщення площею 35,25 кв.м. за адресою м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд.32 строком до 01.10.2006р. приміщення передано орендарю за актом прийому-передачі від 01.10.2003р.

Додатковою угодою №3 від 25.10.2006р., строк дії договору оренди було продовжено до 30.09.2011р.

Додатковою угодою №5 від 31.09.2009р., договір оренди №543/1 від 01.10.2003р. було розірвано за згодою сторін, приміщення повернуто орендарем за актом прийому передачі від 31.07.2009р.

На час розірвання договору оренди, внаслідок неналежного виконання обов'язків, у відповідача залишилась заборгованість по орендній платі, за період з серпня 2008р. по липень 2009р., в розмірі 5499,17 грн.

Відповідно до п.2 додаткової угоди від 21.01.2009р., розмір орендної плати становив 272,24 грн, розмір орендної плати за кожний наступний місяць коригується орендарем самостійно на індекс інфляції.

П.3.4 договору в редакції додаткової угоди від 21.01.2009р. передбачено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно п.5.2. договору оренди та ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату до бюджету міста.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в строки визначені договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного і повного виконання договірних зобовязань суду не довів.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 5499 грн. 17 коп.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Позов слід задовольнити.

Судові витрати, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: (позивач) Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства “Майстер і КО” задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Майстер і КО”, 69000, м. Запоріжжя бул.Центральний, б. 12-б, кв. 12 (ЄДРПОУ 32573346) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району (п/р 33212871700007 в відділенні Державного казначейства Запорізької області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, код платежу 220804, стягувач Управління житлового господарства Запорізької міської ради, 69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, код ЄДРПОУ 03364961) 5499 грн. 17 коп. заборгованості по орендній платі.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Майстер і КО”, 69000, м. Запоріжжя бул.Центральний, б. 12-б, кв. 12 (ЄДРПОУ 32573346) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 102 грн. 00 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Майстер і КО”, 69000, м. Запоріжжя бул.Центральний, б. 12-б, кв. 12 (ЄДРПОУ 32573346) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет