Постанова № 17884893, 16.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2011                                                                                           № 1/91

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача: Савенко М.М.,

від відповідача: Галаган М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна” на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 (суддя Мельник В.І.)

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка”

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна”

про                    стягнення 108025,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна” (відповідач) про стягнення 134126,19 грн. основного боргу, 6735,42 грн. – інфляційних втрат, 2499,89 грн. – 3% річних, 10000,00 грн. – витрат за надання адвокатських послуг, 1081,00 грн. – державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 у справі №1/91 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка” 81225,39 грн. – основного боргу, 4108,61 грн. – інфляційних втрат, 1524,93 грн. – 3% річних, 868,59 грн. – державного мита, 143,96 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000,00 грн. – витрат за надання адвокатських послуг. В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову про стягнення суми боргу, 3% річних та інфляційних витрат в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 № 1/91 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 прийнято до провадження апеляційні скарги ТОВ „Торговий дім „Наталка” та ТОВ „Метро Кеш Енд Кері Україна”, розгляд яких вирішено здійснити в одному апеляційному провадженні з призначенням на 07.07.2011.

Представником позивача через відділ документального забезпечення 07.07.2011 було подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Метро Кеш Енд Кері Україна”.

У зв’язку з витребуванням додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 07.07.2011 розгляд справи було відкладено на 16.08.2011.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ „Торговий дім „Наталка”, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги ТОВ „Торговий дім „Наталка”, апеляційну скаргу ТОВ „Метро Кеш Енд Кері Україна” просив задовольнити.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, відзиву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки товарів та надання послуг № 26193 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати партії товару на умовах договору. Покупець окремо надає замовлення постачальнику на підставі відповідної діючої специфікації/прайс-листа, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляється за цим договором, та їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.1 додатку 7 до договору відповідач зобов’язався проводити оплату за кожну отриману партію товару протягом 52 календарних дні з дня отримання товару у торговельному центрі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 140175,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарними накладними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався з позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 134126,19 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 81225,39 грн. основного боргу, оскільки як було встановлено судом згідно договору поставки товару № 26193 від 01.01.2009 позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 134126,19 грн., проте представником відповідача надано докази того, що частину поставленого позивачем товару на суму 52900,80 грн. було повернуто позивачу, на виконання п.2.18 договору, яким передбачено право відповідача повернути товар позивачу. Також, судом було стягнуто з відповідача 4108,61 грн. – інфляційних втрат, 1524,93 грн. – 3% річних, судові витрати та 10000,00 грн. – витрат за надання адвокатських послуг.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із розміром сум основного боргу і відповідно інфляційних втрат, 3% річних, беручи до уваги наступне.

Згідно зі ст. 628 та ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними... Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до умов даного договору відповідач скористався своїм правом на повернення товару позивачу (п.2.18 договору). Однак, в наявних матеріалах справи копіях накладних на повернення відсутні підпис уповноваженої особи позивача та печатка, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що такі накладні не можуть засвідчувати реалізацію відповідачем свого права за договором на повернення товару та підтверджувати факт отримання позивачем повернутого товару. Жодних інших документів, як то товаротранспортних накладних, актів прийому-передачі товарів, довіреностей на підтвердження факту отримання позивачем повернутих товарів, відповідачем суду надано не було.

Крім того, колегією суддів слід зазначити, що накладні, які містяться в матеріалах справи (а.с. 253-264), взагалі за датами та сумами не відповідають накладним, на які посилається відповідач.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що покупець надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору.

Аналізуючи зміст спірного договору поставки товарів та надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що сторони працювали не лише як постачальник (позивач) та покупець (відповідач), але як і замовник (позивач) та виконавець (відповідач), оскільки як було зазначено вище, згідно умов договору відповідач надавав позивачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги протягом дії даного договору.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що протягом дії даного договору відповідачем були надані позивачу маркетингові, логістичні послуги, послуги із просування товарів тощо і складено відповідну кількість актів приймання таких послуг на загальну суму 60808,71 грн.

Відповідно до положень ч. 1 п. 1.11 Додатку № 7 до договору № 26193 від 01.01.2009, покупець має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на вартість наданих начальникові послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим Додатком та Додатком №7А та\чи Додатком №7Б або за будь-якими іншими додатками, які складають невід'ємну частину договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

В ч. 2. п. 1.11 Додатку 7 договору зазначено, що по факту надання послуги щомісячно покупець буде готувати акти приймання наданих послуг та направляти їх постачальникові. В свою чергу, постачальник повинен направити покупцю підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в акті.

Відповідно до умов даного пункту, відповідач скористався наданим йому правом та самостійно зробив зарахування заборгованості постачальника по сплаті вартості наданих послуг проти сум, які належать до сплати на користь постачальника за поставлені товари.

Проте, як стверджує відповідач, станом на сьогоднішній день, непідписаними, неповернутими та неоплаченими позивачем залишилися акти приймання наданих послуг на загальну суму 60 808,71 грн. Докази протилежного позивачем не надано.

Водночас правомірність зарахування ТОВ “МЕТРО Кеш Енд Кері Україна” заборгованості позивача по сплаті вартості наданих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам діючого законодавства.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що послуги останнього, акти по яких позивач не підписав та самостійно не оплатив, вважаються наданими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які письмові зауваження чи заперечення щодо цих послуг, а відповідно до умов укладеного між сторонами договору, послуги вважаються прийнятими позивачем навіть за умови відсутності підпису уповноваженої особи та печатки позивача.

За наведених обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача основна сума заборгованості в розмірі 73 317,48 грн. (134 126,19 грн. – 60 808,71 грн. = 73 317,48 грн.).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ч. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання, а тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача розмір інфляційних втрат та 3% річних, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, однак за розрахунком суду апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3863,83 грн. – інфляційних нарахувань та 1633,07 грн. – 3% річних.

З урахуванням обставин справи та суми позову, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна” підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року у справі №1/91 – зміні.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Наталка” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 року у справі №1/91 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

” Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»(02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка 43, код ЄДРПОУ 32049199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Наталка» (14013, м. Чернігів, вул. Пушкіна 16, код ЄДРПОУ 35315770) 73 317,48 грн. (сімдесят три тисячі триста сімнадцять гривень 48 коп.) –основного боргу, 3863,83 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят три гривні 83 коп.) – інфляційних втрат, 1633,07 грн. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 07 коп.) – 3% річних, 788,14 грн. (сімсот вісімдесят вісім гривень 14 коп.) – державного мита, 129,74 грн. (сто двадцять дев’ять гривень 74 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000 (десять тисяч гривень) – витрат за надання адвокатських послуг.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.”

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 1/91 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.