Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2011 № 18/5026/776/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Ропій Л.М.
суддів: Рябухи В.І.
Гольцової Л.А.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2 представник, дов. № 278804 від 29.04.2010;
від відповідача:не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від третьої особи:не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3
на рішення Господарського судуЧеркаської області від25.05.2011
у справі№ 18/5026/776/2011 (суддя Васянович А.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"
доВідкритого акціонерного товариства "Уманьагрохім"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_3
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.05.2011 у справі № 18/5026/776/2011 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 631 462,12 грн. заборгованості за кредитом, 73 138,15 грн. заборгованості за відсотками, 7 045,87 грн. витрат на сплату державного мита, 233,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель та споруд складського призначення загальною площею 1 482,2 кв.м, розташованого в Черкаській області, Уманського району, с. Піківець, по вул. Уманській, 152, що належить відповідачу; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу позивачем предмета іпотеки комплексу будівель та споруд складського призначення загальною площею 1 482,2 кв.м, розташованого в Черкаській області, Уманського району, с. Піківець, по вул. Уманській, 152, від свого імені на підставі іпотечного договору № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 будь-якій особі покупцю, визначивши початкову ціну вартості предмету іпотеки в розмірі 1 505 269,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що позичальником несвоєчасно сплачується сума боргу по кредиту та процентів за користування кредитом; з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань, згідно із умовами кредитного договору № 010/02-47/1326-07 між банком (іпотекодержателем) та відповідачем (майновим поручителем) було укладено договір іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007; право позивача на предявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки грунтується на умовах договору іпотеки, кредитному договорі, а також підтверджується матеріалами справи; у звязку із невиконанням відповідачем зобовязання, забезпеченого заставою, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідача підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі третя особа просить рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2011 у справі №18/5026/776/2011 скасувати в частині звернення стягнення заборгованості за відсотками, з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, судом порушено норми ст. 33 Закону України "Про іпотеку", оскільки стягнення звернено на комплекс будівель та споруд, вартість яких перевищує розмір заявленої позивачем заборгованості.
Як стверджує скаржник, розмір заборгованості по сплаті відсотків не відповідає дійсному стану сплати станом на 01.06.2011, проте витяги по особовому рахунку та меморіальні ордери не були витребувані судом першої інстанції.
Скаржник вважає, що позивачем не доведено наявності збитків, які він зазначав в результаті порушення основного зобовязання; банк в своїх позовних вимогах не звертається до суду з проханням припинити дію іпотечного договору № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007, до третьої особи, в порядку судового провадження з вимогою розірвати чи припинити дію кредитного договору № 010/02-47/1326-07, а зважаючи на термін його дії та наявності заборони в державному реєстрі на майно, відповідно до якого позивач є його іпотекодержателем, доведеність наявних збитків не підкріплено належними доказами.
Також скаржник звертає увагу на те, що судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовженні процесуального строку вирішення спору, чим було позбавлено можливості надати належні докази та захистити свої права, з огляду на те, що докази отримання копії позовної заяви в матеріалах справи відсутні, та були отримані лише 24.05.2011, що фізично унеможливило подання пояснень.
Скаржником 17.08.2011 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 18/5026/776/2011 до прийняття рішення та набрання ним законної сили у справі № 02/5026/1106/2011.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки апеляційною інстанцією переглядається рішення у справі № 18/5026/776/2011, прийняте 25.05.2011, на час прийняття оскаржуваного рішення не було прийняте рішення у справі № 02/5026/1106/2011, розгляд апеляційної скарги є можливим до набрання законної сили рішення у справі № 02/5026/1106/2011, то підстави для задоволення клопотання відсутні, у звязку із чим клопотання залишається без задоволення.
17.08.2011 відповідачем подана заява про перенесення розгляду справи у звязку із відрядженням директора та юриста.
Розглянувши подану заяву, враховуючи те, що відповідач не був позбавлений права уповноважити іншу особу взяти участь у судовому засіданні, те, що строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст. 102 ГПК України спливає, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відкладення розгляду справи, у звязку із чим заява залишається без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву, у якій просив з метою погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд складського призначення загальною площею 1 482,2 кв.м, розташованого в Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул. Уманській, 152, що належить відповідачу, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем, з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом, з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
На підставі ст. 22 ГПК України позивачем подані клопотання, а саме:
- 18.05.2011 клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому позивач просить, з метою погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 в розмірі 704 600,27 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд складського призначення загальною площею 1 482,2 кв.м, розташованого в Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул. Уманській, 152, що належить відповідачу та стягнути з відповідача судові витрати;
- 24.05.2011 клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить з метою погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 в розмірі 704 600,27 грн. (за тілом 631 462,12 грн. та за відсотками 73 138,15 грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс будівель та споруд складського призначення загальною площею 1 482,2 кв.м, розташованого в Черкаській області, Уманському районі, с. Піківець, по вул. Уманській, 152, що належить відповідачу та стягнути з відповідача судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та третьою особою укладено кредитний договір № 010/02-47/1326-07, відповідно до п. 1.1 ч. 2 якого, Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", за договором банк, на положеннях та на умовах цього договору, надає ОСОБА_3, за договором позичальнику, кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 цього договору, а позичальник зобовязується належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно із умовами договору та тарифів, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" зареєстрованого 27.05.2010, номер запису 10701050032010012, позивач є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі і заставою, окремим видом якої за ст. 575 ЦК України є іпотека.
25.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем, який за вказаним нижче договором є майновим поручителем за боржника, укладено договір іпотеки № 010/02-47/1326-07і, відповідно до п. 1.1 якого, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникають з кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного, відповідно між іпотекодержателем та ОСОБА_3, за договором боржником, за умовами якого боржник зобовязаних до 20.09.2014 повернути кредит у розмірі 1 010 000,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом, згідно із умовами кредитного договору в розмірі 13,5% річних, комісію за обслуговування кредиту, а також можливу неустойку (пеню, штрафи) у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором; відповідно до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржниками своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, що є предметом цього договору заставленого на вказаних умовах.
Згідно із п. 1.2 договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: с. Піківець, Уманського району, Черкаської області, по вул. Уманська, 152; предмет іпотеки, що забезпечує вимоги іпотекодержателя за цим договором, складається з адмінбудівлі цегляної, площею 632,5 м2, позначеної в плані літерою "А"; котельні з прибудовою цегляної, площею 354,4 м2, позначеного в плані літерою "В"; вбиральні, позначеної в платні літерою "Г"; насосної цегляної, площею 20,5 м2 , позначеної в плані літерою "Д"; КПП цегляного, площею 33,3 м2, позначеного в плані літерою "Е"; заправки цегляної, площею 34,4 м2, позначеної в плані літерою "Ж"; склада цегляного, площею 407,1 м2, позначеного в плані літерою "З"; ганків, позначених в плані цифрами "І, ІІ, ІІІ, IV"; замощення, позначеного в плані цифрою "V"; навіса, позначеного в плані цифрою "VІ"; огорожі металевої, позначеної в плані цифрою "1"; воріт металевих, позначених в плані цифрою "2"; воріт з хвірткою металевих, позначених в плані цифрою "3"; огорожі з металевої сітки, позначеної в плані цифрою "4" та належить іпотекодавцю на праві власності.
Пунктом 1 частини 1 кредитного договору № 010/02-47/1326-07 встановлено, що позивач зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 1 010 000,00 грн. строком по 20.09.2014 зі сплатою 13,5% річних.
Відповідно до п. 1.4.1.1 ч. 2 кредитного договору № 010/02-47/1326-07 позивач надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору № 010/02-47/1326-07 підтверджується меморіальними ордерами, а саме: від 25.09.2007 на суму 250 000,00 грн., від 26.09.2007 на суму 500 000,00 грн., від 01.10.2007 на суму 52 500,00 грн., від 26.10.2007 на суму 207 500,00 грн.
Умовами п. 1.5.1 кредитного договору № 010/02-47/1326-07 передбачено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний у частині 1 цього договору.
Згідно із графіком, передбаченим у додатку № 1 від 21.09.2007 до кредитного договору № 010/02-47/1326-07 погашення позичальником кредитних коштів здійснюється з 30.04.2008 кожного місяця рівними частинами по 12 948,72 грн. не пізніше останнього дня поточного місяця, по 31.08.2014, а останній платіж повинен був відбутись 20.09.2014.
Договором про зміни № 1 від 05.08.2008 та додатковою угодою № 2 від 12.11.2009 до кредитного договору № 010/02-47/1326-07 сторонами внесено зміни до п. 3 ч. 1 зазначеного кредитного договору щодо розміру плати за користування кредитом, а саме: з 05.08.2008 встановлено плату в розмірі 17% річних, а з 12.11.2009 20% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Однак, свої зобов'язання за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 позичальником виконувались не у повному обсязі, у звязку із чим, відповідно до розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, станом на 25.03.2011 у позичальника утворилась заборгованість за кредитом на суму 631 462,12 грн. та 73 138,15 грн. заборгованості по відсотках.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV зі змінами, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону; вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору № 010/02-47/1326-07 позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадках невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених в п.п. 2.3.8 2.3.13, 1.4.1 та ст. 3 цього договору), та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі вимога); при цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
Згідно із п. 6.1 договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і у разі порушення боргового зобовязання, умов кредитного договору або умов цього договору позивач надсилає відповідачу письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога позивача залишається без задоволення, позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивачем було надіслано відповідачу та позичальнику претензії за № С24-120-1/791 та № С24-120/1/790, відповідно, в яких зазначено про наявність заборгованості позичальника перед позивачем та попереджено, що в разі відмови добровільно погасити заборгованість, матеріали щодо примусового стягнення суми заборгованості, в тому числі й за рахунок заставного майна, будуть направлені до суду.
Докази виконання вимог позивача відсутні.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не відповідають нормам законодавства та не підтверджені матеріалами справи.
Та обставина, що розмір заявленої позивачем заборгованості є меншим ніж вартість комплексу будівель та споруд, на які звернено стягнення, не позбавляє можливості позивача скористатись своїм правом, адже, згідно зі ст. 38 Закону України "Про іпотеку" розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюються відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав та вимог, решта коштів повертається іпотекодавцю.
Твердження про те, що розмір заборгованості по сплаті відсотків, не відповідає дійсному стану сплати станом на 01.06.2011, є голослівним, не підтвердженим документально. У матеріалах справи наявні копії меморіальних ордерів.
Нормою ст. 39 Закону України "Про іпотеку" не зобовязано суд відмовляти у задоволенні позову іпотекодержателя у разі, якщо порушення не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, або, якщо відсутні вимоги банку розірвати чи припинити дію кредитного договору, тому у суду першої інстанції не було підстав вимагати доказів таких обставин та їх досліджувати, у тому числі розмір збитків, крім того, враховуючи, що відсутність у розпорядженні банку грошових коштів, що передбачалось договором, у будь-якому разі спричиняє збитки.
Із матеріалів справи не вбачається наявності порушень судом першої інстанції прав скаржника, наданих ГПК України.
Разом із тим, суд першої інстанції безпідставно, всупереч позовним вимогам, прийняв рішення у частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому у цій частині рішення підлягає зміні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, встановлені нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги відсутні, а оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2011 у справі №18/5026/776/2011 змінити, виключивши із пункту 2 резолютивної частини рішення слова:
"7 045 грн. 87 коп. витрат на сплату державного мита та 233 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" та доповнити резолютивну частину рішення пунктами 4 та 5 наступного змісту:
"4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Уманьагрохім" (20392, Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 152; ідентифікаційний код 05491623) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224; ідентифікаційний код 21366225) 7 046,00 грн. державного мита, 233,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
3. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.
4. Справу № 18/5026/776/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддяРопій Л.М.
СуддіРябуха В.І.
Гольцова Л.А.
19.08.11 (відправлено)
Судове рішення № 17884850, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/5026/776/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: