Рішення № 17884693, 10.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа№ 5015/3578/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД», м. Львів

про: стягнення 10214 грн. 55 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Цинайко А.І. помічник прокурора;

позивача: ОСОБА_1. представник на підставі довіреності 06-5879 від 26.05.2011 року;

відповідача: не зявився

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 30.06.2011 року порушено провадження у справі за позовом Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД»про стягнення 10214 грн. 55 коп.

В судовому засіданні 20.07.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, вимоги ухвали господарського суду виконав, оригінали представлених доказів в судове засідання для огляду подав. Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив. Конверт, адресований відповідачу повернувся із позначкою «адресат вибув». У звязку із відсутністю доказів про отримання відповідачем ухвали суду розгляд справи відкладено на 10.08.2011 року. В судовому засіданні 10.08.2011 року позивач позов підтримав. Відповідач в судове засіданні не зявився, хоча був належним чином повідомлений судом за юридичною адресою відповідно до даних довідки з ЄДР.

Справу розглянуто в порядку вимог ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

10.08.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 12.08.2011 року.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

30.12.2009р. між позивачем (Облгаз) та відповідачем (Споживач) укладено договір №Г494 з постачання природного газу, предметом якого, згідно п.1.1. договору, є постачання Облгазом природного газу (надалі - газу) Споживачу та здійснення Споживачем оплати згідно умов цього договору. Даний договір набирає чинності з 01 січня 2010 року і діє в частині надання послуг до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Термін дії даного договору може бути продовжений додатковою угодою до даного договору (п. 10.1. договору). Ціна на газ по цьому договору узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору та залежить від ресурсу, з якого газ отримується. Ціна газу розраховується на підставі: тарифу на газ, офіційного курсу гривні щодо доларів США, встановленого Національним Банком України на дату укладення додаткової угоди, тарифів на постачання та транспортування газу, а також повинна включати всі податки та обовязкові платежі, встановленні чинним законодавством України та є звичайною (п. 4.1. договору). Додатковою угодою №1 до договору від 30.12.2009 року № Г494 з постачання природного газу сторони погодили, що ціна за 1000,00 кубічних метрів газу з врахуванням тарифу на постачання та тарифу на транспортування природного газу складає всього 2675 гривень 58,6 коп., в тому числі ПДВ 445 гривень 93,1 коп.

Крім того, відповідно до п. 1.2. вказаного договору, укладення даного договору можливе при умові наявності договору з транспортування природного газу.

Судом також встановлено, що 30.12.2008 року між позивачем (Облгаз) та відповідачем (Споживач) укладено договір № 5636 про надання послуг з транспортування природного газу, предметом якого, згідно п.1.1. договору, є надання Облгазом послуг з транспортування природного газу Споживачу роздільними мережами та оплата наданих послуг Споживачем. За умовами п.1.3. вказаного договору, при транспортуванні природного газу, отриманого з ресурсів НАК Нафтогаз України, даний договір вважається Технічною угодою щодо порядку організації та обліку газу.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2009 року до договору від 30.12.2008 року № 5636 про надання послуг з транспортування природного газу, сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з 01 січня 2009 року і діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення. Термін дії даного договору може бути продовжений додатковою угодою до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладених між сторонами договорів протягом періоду з лютого 2009 року по травень 2010 року позивачем поставлено відповідачу природного газу в обємі 2865 м. куб. на загальну суму 7606,61 грн. Зокрема, в лютому 2009 року поставлено відповідачу 1465 м. куб. природного газу на суму 3848,71 грн.; в березні 2009 року поставлено відповідачу 646 м. куб. природного газу на суму 1697,11 грн.; в квітні 2009 року поставлено відповідачу 453 м. куб. природного газу на суму 1255,54 грн.; в квітні 2010 року поставлено відповідачу 259 м. куб. природного газу на суму 692,98 грн.; в травні 2010 року поставлено відповідачу 42 м. куб. природного газу на суму 112,27 грн. Вказані обєми природного газу прийняті відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № Г494/02 від 28.02.2009 року в обсязі 1465 м. куб., № Г494/023 від 31.03.2009 року в обсязі 646 м. куб., № Г494/04 від 30.04.2009 року в обсязі 453 м. куб., № Г494/05 від 31.05.2009 року в обсязі 259 м. куб.

Таким чином, позивачем свої зобовязання перед відповідачем виконано в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, відповідач у відповідності до умов договору, не повів в повному обсязі розрахунок за поставлений природний газ. 31.03.2010 року відповідачем проведено часткову оплату в розмірі 1000,00 грн. У звязку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природній газ становить 6602,31 грн.

Вказана обставина послужила підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.1. договору від 30.12.2008 р. № 5636 про надання послуг з транспортування природного газу, оплата за послуги по транспортуванню газу здійснюється Споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу в наступному порядку: 100% від вартості запланованих для транспортування місячних обсягів за 5 днів до початку місяця; остаточний розрахунок за фактичні надані послуги по транспортуванню газу здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Облгазу, а не дата внесення готівкових коштів в касу (п.7.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору від 30.12.2009 року № Г494 з постачання природного газу, оплата за надання послуг здійснюється Споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу в наступному порядку: 100% від запланованих обсягів надання послуг до 25 числа місяця, що передує звітному (пп. 5.1.1. п. 5.1. договору); остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним (пп. 5.1.2. п.5.1. договору).

Встановивши усі обставини справи та надавши правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд робить висновок, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами спору протягом лютого - травня 2009р. регулюються положеннями договору від 30.12.2009 р. № Г494 з постачання природного газу, а спірні правовідносини, що виникли між сторонами спору протягом квітня - травня 2010 року договором від 30.12.2008 року № 5636 про надання послуг з транспортування природного газу.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що останнім проведено повний розрахунок за поставлений у спірний період природний газ.

За наведеного, невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо оплати поставленого позивачем природного газу розцінюється судом як порушення зобовязання.

Таким чином, встановлена судом сума заборгованості у розмірі 6602,31 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1. договору від 30.12.2008 року № 5636 про надання послуг з транспортування природного газу, сторони несуть відповідальність за невиконання умов даного договору згідно вимог чинного законодавства та умов даного договору. Згідно п. 8.3. цього договору, за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу Споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.1. договору від 30.12.2009 року № Г494 з постачання природного газу, сторони несуть відповідальність за невиконання умов даного договору згідно з вимог чинного законодавства та умов даного договору. Пунктом 6.2. вказаного договору передбачено, що за порушення строків виконання зобовязань, зазначених у розділі 5 даного договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості. Пеня за цим договором нараховується протягом 3-х років.

За встановлених судом обставин справи, які підтвердженні матеріалами справи, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з відповідача 1661,41 грн. пені, 3% річних в розмірі 359,29 грн., інфляційні втрати в розмірі 1123,32 грн. та 7% штрафу в розмірі 468,22 грн., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 546, 550, 610, 612, 624, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 229, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД»(79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 35Б, код ЄДРПОУ 143316913032) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 10214 (Десять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 55 коп. заборгованості, з яких 6602 (Шість тисяч шісток дві) гривні 31 коп. основного боргу, 1661 (Одна тисяча шістсот шістдесят одну) гривню 41 коп. пені, 359 (Триста пятдесят девять) гривень 29 коп. 3% річних, 1123 (Одна тисяча сто двадцять три) гривні 32 коп. інфляційних втрат, 468 (Чотириста шістдесят вісім) гривень 22 коп. 7% штрафу, 102,14 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ на виконання рішення господарського суду буде виданий порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Матвіїв Р.І.