Рішення № 17884664, 16.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.11 Справа№ 5015/4209/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ)

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів)

про:відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7 164,21 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. - представник, довіреність від 25.02.2010 року

від відповідача:Не зявився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7 164,21 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 01.08.2011 року. Ухвалою від 01.08.2011 року розгляд справи відкладено до 05.08.2011 року, у звязку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 05.08.2011 року розгляд справи відкладено до 11.08.2011 року, у звязку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 11.08.2011 року розгляд справи відкладено до 16.08.2011 року, у звязку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 01.08.2011 року, від 05.08.2011 року, від 11.08.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

11.08.2011 року за вх.№18050/11 позивач подав пояснення по справі.

16.08.2011 року за вх.№18405/11 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 01.08.2011 року, від 05.08.2011 року, від 11.08.2011 року не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 26.07.2011 року, від 05.08.2011 року, від 11.08.2011 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

01.08.2011 року за вх.№17118/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

04.08.2011 року за вх.№17536/11 відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі представника відповідача.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.08.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач у позовній заяві зазначає, що 30.10.2009 року близько 14 год. 30 хв., на перехресті вулиць Дорошенка - Ст. Бандери у місті Львові, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108»(д.н.з. НОМЕР_1), не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стан проїжджої частини, при виникненні перешкоди не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота Камрі»(д.н.з. НОМЕР_2), який належить ОСОБА_3, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Позивач стверджує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали технічні пошкодження, а 08 грудня 2009 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, внаслідок вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

У позовній заві позивач також зазначає, що автомобіль марки «Тойота Камрі»(д.н.з. НОМЕР_2), на день ДТП був застрахований у ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»(згідно Закону України «Про акціонерні товариства»змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО - Україна») за договором страхування засобів наземного транспорту № 640530031 від 14.09.2007 року. За твердженням позивача, він здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 7 164 грн. 21 коп., що, на думку позивача, підтверджується платіжним дорученням №6246 від 08 грудня 2009 року.

Позивач стверджує, що на день ДТП автомобіль марки «ВАЗ-2108»(д.н.з. НОМЕР_1) був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4171120, страховиком за цим полісом, як зазначає позивач, являється ВАТ «НАСК Оранта».

Позивач також стверджує, що на адресу ЛОД ВАТ «НАСК «Оранта»була направлена претензія про врегулювання збитків в порядку регресу, яку відповідач отримав 25.03.2011 року. Після отримання листа-претензії, як зазначає позивач, жодних відповідей на адресу ПАТ «АСК «ІНГО Україна» по вказаному випадку не надходило, жодних додаткових документів, необхідних для розгляду претензії по суті відповідач не просив.

Таким чином, на думку позивача, борг відповідача перед позивачем складає 7 164 грн. 21 коп.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, однак, подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що в частині відшкодування суми ПДВ у розмірі 1432,84 грн. позов не визнає, оскільки, на думку відповідача, згідно платіжного доручення №6246 від 08.12.2009 року суму страхового відшкодування було перераховано на рахунок АКБ «Укрсоцбанк», а при виплаті страхового відшкодування, як стверджує відповідач, безпосередньо Страхувальнику, коли кошти не спрямовуються безпосередньо на придбання у платників ПДВ послуг ( в т.ч. по ремонту застрахованого майна), податок на додану вартість не нараховується. Таким чином, на думку відповідача, позов в частині стягнення ПДВ у розмірі 1432,84 грн. є безпідставним, таким, що суперечить нормам чинного законодавства України, а тому, відповідач вважає, в цій частині в задоволення позову треба відмовити. В решті частині позовних вимог відповідач не заперечив.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення діяльності відповідно до закону не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 30.10,2009 року на перехресті вулиць Дорошенка - Ст. Бандери у місті Львові, відбулося зіткнення автомобіля марки «ВАЗ-2108»(д.н.з. НОМЕР_1) з автомобілем марки «Тойота Камрі»(д.н.з. НОМЕР_2).

08 грудня 2009 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області винесена постанова про притягнення ОСОБА_2, власника автомобіля марки «ВАЗ-2108» (д.н.з. НОМЕР_1) до адміністративної відповідальності, внаслідок вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Автомобіль марки «Тойота Камрі»(д.н.з. НОМЕР_2), на день ДТП був застрахований у ЗАТ «АСК «ІНГО Україна», що підтверджується договором страхування засобів наземного транспорту № 640530031 від 14.09.2007 року. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту № 640530031 від 14.09.2007 року на суму 7 164 грн. 21 коп., що підтверджується платіжним дорученням №6246 від 08 грудня 2009 року.

Автомобіль марки «ВАЗ-2108»(д.н.з. НОМЕР_1), на день ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4171120, а страховиком за цим полісом являється ВАТ «НАСК Оранта».

Відповідно до Закону України "Про страхування", страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Отже, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Відповідач стверджує, що оскільки, згідно платіжного доручення №6246 від 08.12.2009 року, суму страхового відшкодування було перераховано на рахунок АКБ «Укрсоцбанк», а при виплаті страхового відшкодування, безпосередньо Страхувальнику, коли кошти не спрямовуються безпосередньо на придбання у платників ПДВ послуг, в т.ч. по ремонту застрахованого майна, податок на додану вартість не нараховується. Однак, з таким твердженням погодитися неможна, оскільки, податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), тому, що такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, а також з урахуванням позиції Державної податкової адміністрації, викладену у Листі №10143/5/16-1516 від 21.08.2009 року, в якому зазначено, що страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи. Отже, розрахунок суми матеріальних збитків здійснюється з розміру вартості послуг з відновлення (ремонту) майна, якому завдано збитків, з урахуванням податку на додану вартість, тобто, у разі, якщо страхові суми спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п.п. 3.2.3. п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»стосується оплати послуг страхувальника, а саме страхових платежів, які виплачуються страхувальником за надання послуг страховиком.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було відшкодовано збитки страхувальнику, у звязку із проведенням платником податку на додану вартість (автосервісним підприємством) відновлювальних робіт по ремонту автомобіля страхувальника, який був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що є страховим випадком, відповідальність за відшкодування збитків за який взяв на себе відповідач. Тому, відшкодування шкоди повинно здійснюватися з урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що позов є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 7 164,21 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №89 від 14.07.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №86 від 15.07.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути із Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (79018, м.Львів, вул. Бортнянського,12; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м.Київ, вул. Вороновського,33, код ЄДРПОУ 16285602, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) 7 164 (сім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 21 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.