Рішення № 17884128, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/9401.08.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»

До 1) Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Космос»

Про відшкодування матеріальної шкоди - 24 799,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 за дов. №б/н від 03.11.2010р.

Від відповідача1) не зявилися

2) не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 799,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»на підставі договору страхування транспортного засобу №1-152-005/07 від 13.04.2007р., наслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «ХОНДА АККОРД»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ДАФ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»а підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3366448) позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 було порушено провадження у справі № 49/94 та призначено розгляд справи на 20.04.2011.

Ухвалою Господарського суду від 20.04.2011 розгляд справи відкладався на 16.05.2011 відповідно до вимо ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.05.2011 оголошувалася перерва до 23.05.2011.

Ухвалами Господарського суду від 23.05.2011, від 06.06.2011 розгляд справи відкладався відповідно до вимо ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання призначене на 22.06.2011 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2011 призначено розгляд справи на 13.07.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2011 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 01.08.2011.

Представник позивача у судове засідання 01.08.2011 зявився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача-1 у судове засідання 01.08.2011 не зявився, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідача-2 у судове засідання 01.08.2011 не зявився, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

29 березня 2008 року у м. Києві на площі Шевченка е/о 9 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ХОНДА АККОРД, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить під керуванням ОСОБА_4, який належить на праві власності TOB «Космос».

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ХОНДА АККОРД, реєстраційний номер НОМЕР_1, що застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Соверен»згідно з умовами договору страхування транспортного засобу №1-152-005/07 від 13.04.2007р., який належить ОСОБА_2 (далі Страхувальник) на праві власності.

Вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля визначено на підставі висновку автотоварознавчого дослідження №51 від 14.04.2008р. ОСОБА_3 у розмірі 25300,14 грн. Враховуючи умови Договору, Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 24799,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 142 від 11.02.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідно до якої (шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Таке ж право визначено положеннями чинного законодавства окремо для страхових компаній (ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»), згідно з якими, до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідної за заподіяні збитки.

Отже, вина особи, що завдала збиток, має бути підтверджена, і лише в такому разі виникатиме цивільно-правова відповідальність.

Крім того, позивач довів суду, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», а тому до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної у заподіяних збитках особи, тобто до відповідача.

Відповідач проти позову заперечує про що зазначив у відзиві на позовну заяву, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до статей 1166, 1172, 1187 Цивільного Кодексу України підставами настання цивільно правової відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки є вина особи, що заподіяла шкоду. Так належним доказом вини водія у дорожньо транспортній пригоді є постанова суду в адміністративній справі.

У матеріалах справи міститься лист №1077/1 від 06.04.2011, яким відповідач повідомляв Позивача про необхідність подання додаткових документів на підтвердження вини водія ОСОБА_4 та настання страхового випадку. Однак зазначений лист залишений без відповіді та належного реагування.

Відповідно до п. 2.1. «нструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року N 1217 «При вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції згідно із ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог cт. 254 КУпАП роз'яснює порушникові його права й обов'язки відповідно до cт. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі».

Згідно ст. 213 КУпАП передбачає, які органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.221 КУпАП саме судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124. Крім того, “розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення».

При прийнятті рішення про відмову у порушені кримінальної справи, повинно бути виконано вимоги ст. 6 КПК України: якщо в ході дізнання, досудового чи судового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 ст. 97 цього Кодексу, поряд з обставинами, зазначеними у пунктах 1, 2, 4, 6, 7,9 - 11 частини 1 цієї статті, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов'язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення", якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах дітей, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення».

Отже, згідно матеріалів дорожньо-транспортної пригоди рішення в порядку ст.97 КПК України не приймалося. Жодних документів, які б свідчили про направлення матеріалів до суду для застосування адміністративного стягнення, та притягнення винної особи до відповідальності в матеріалах справи не міститься та Позивачем надано не було.

Таким чином Позивачем не надано документального підтвердження вини Відповідача, тому відповідно у Відповідача не виникає зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Також, відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994р. “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” “Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (ст. 1188 ЦК України).

Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві №8065595.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-2 позовних вимог у розмірі 510,00 грн. потрібно зазначити наступне.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Пунктом 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Однак, Відповідачем-2 не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача-2 франшизи у розмірі 510,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у судовому засіданні та доданими документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» (49055, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 94, код ЄДРПОУ 20197631) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, 24, оф. 54, код ЄДРПОУ 25264645) 510,00 грн. розмір франшизи, крім того 4,96 грн. державного мита та 4,72 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 05.08.2011