Рішення № 17883844, 11.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/26111.07.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Веселка»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»

Простягнення 10997,45 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Веселка»до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енкрготрейд»про стягнення 10997,45 грн. попередньої оплати за договором № 1/616 КЕ постачання природного газу у зв?язку з невиконанням відповідачем взятого на себе зобов?язання щодо передачі товару.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності поставки природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. порушено провадження у справі № 17/261 та призначено її до розгляду на 27.06.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 11.07.2011 р. у звязку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.

Представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, повязаних з розглядом справи в сумі 115,60 грн. оплати послуг реєстратора, 600,00 грн. витрат на відрядження представника, 109,97 грн. витрат по сплаті державного митра та 236 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі з адреси відповідача не поверталась, що свідчить про наявність у останнього можливості зявитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.10.2008 р. між закритим акціонерним товариством «Веселка»(споживачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(постачальником) уклали договір постачання природного газу № 1/616 КЕ (далі - договір), за умовами якого відповідач зобовязувався передавати, а позивач приймати та оплачувати природний газ в обсязі, в термін та в порядку, визначених договором.

Сторонами була укладена додаткова угода від 01.12.2009 р. до договору, відповідно до якої обумовлено продовження дії договору до 31.12.2010 р. та визначений обсяг постачання природного газу протягом 2010 року.

Ціна та загальна вартість газу, що реалізується за договором, обумовлена у протоколах погодження ціни, підписаних сторонами 20.10.2008 р. та 30.12.2011 р. (додатки до договору ).

Пунктом 7.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку:

- 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначеному на підставі протоколу погодження цін на природний газ (п. 4.3.1.);

- оплата планового та фактичного обсягів, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання, здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати позивачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу і при наявності обумовленого у п. 2.2.5. письмового повідомлення, відповідач зараховує її як передплату наступного періоду споживання природного газу (п. 4.3.2.).

Виставлені відповідачем для оплати поставленого в жовтні 2010 року, грудні 2010 року та січні 2011 року природного газу рахунки-фактури, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем були сплачені в сумі 19855,05 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідачем не виконано взяте на себе зобовязання по поставці сплаченого позивачем природного газу в повному обсязі, поставивши в січні 2011 року природного газу лише на суму 8857,40 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі № КЕ-0000091 від 31.01.2011 р.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач частково виконав свої зобовязання, газ на суму 10997,45 грн. поставлено не було.

Отже, позивач за договором перерахував на 10997,45 грн. більше, ніж отримав газу.

Позивач направив відповідачу претензію № 22 від 27.01.2011 р., в якій просив розірвати договір № 1/616 КЕ від 20.10.2008 року та повернути сплачені за договором кошти на суму попередньої оплати. Претензія позивача залишилась без задоволення.

Проте, жодних доказів того, що відповідач продовжував постачати, а позивач приймати та споживати газ на умовах договору матеріали справи не містять.

Враховуючи, що умовами договору передбачена попередня оплата поставленого газу, а спірний договір припинив свою дію, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині повернення передоплати за договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог договору, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобовязання, мав певні обовязки перед платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 10997,45 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 115,60 грн. витрат по оплаті за витяг з Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців та юридичних осіб та 600,00 грн. витрат на відрядження працівника позивача для участі в судовому засіданні судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, понесені позивачем на оплату за витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 115,60 грн., на відрядження працівника позивача для участі в судовому засіданні в сумі 600 грн., суд визнає повязаними з розглядом справи, підтвердженими документально та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як судові витрати.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, ГПК України господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 29, к. 2, код 33240206, рахунок 2600436663201 у ПАТ «Енергобанк», МФО 300272, рахунок 26006052600701 у РЦ КБ «Приватбанк», МФО 320649, рахунок 2600800173918 в Райффайзен Банек Аваль, МФО 322904) на користь приватного акціонерного товариства «Веселка»(22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Н. Крупської, 30, рахунок 26002013042902 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, код 05523197) 10997 (десять тисяч девятсот девяносто сім) грн. 45 коп. попередньої оплати, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 60 коп. судових витрат по оплаті за витяг з Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, 600 (шістсот) грн. судових витрат на відрядження представника позивача, 109 (сто девять) грн. 97 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 03.08.2011 р.