Ухвала суду № 17883510, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/11028.07.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ойл" До1) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія"

ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа"

(відповідач -2 за зустрічним позовом ПАТ "Укрнафта"

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма Трейд"

Прозобовязання вчинити дії та стягнення 436 000,00 грн.

За заявоюВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

Прозміну способу та порядку виконання рішення

Судді:Прокопенко Л.В. (гол.)

Любченко М. О.

Шаптала Є. Ю.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. представник (дов. № б/н від 10.01.2011 р.)

від відповідача 1ОСОБА_2. представник (дов. № юр 805/д)

ОСОБА_3. представник (дов. № юр-809/д від 11.07.2011 р.)

від відповідача 2

від відповідача 2

(за зустрічним позовом ПАТ "Укрнафта")ОСОБА_4. предст. ( дов. б/н від 10.01.2011 р.)

ОСОБА_5.- предст. за дов.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимогОСОБА_6. представник (дов. № б/н від 10.03.2011 р.)

від відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті КиєвіОСОБА_7. представник (дов. б/н від 01.07.2011 р.) Представник Державної виконавчої служби УкраїниОСОБА_8 представник (дов. №20.01.22/77 від 23.06.2011 р.) Суть спору: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ойл" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про зобов'язання останнього передати позивачу 9 000 тон нафти за договором № А69/3278-Н від 28.04.2004 р. та стягнення 196 200 грн. штрафу. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. в задоволенні позовних вимог ВАТ «Укрнафта»про розірвання договору купівлі-продажу № А69/3278-Н від 28.04.2004 р. відмовлено, задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Трейд»про визнання недійсним договору про уступку права вимоги № 112 від 23.12.2004 р., визнано недійсним договір про уступку права вимоги № 112 від 23.12.2004 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія», з моменту його укладення, в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»про зобовязання поставити 20000 тон нафти та стягнення 426000 грн. штрафних санкцій відмовити, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»задовольнити частково, зобовязано Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл», скасувано ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову від 07.06.2004 р. по справі № 6/308 про накладення арешту на 9000 тон нафти, що знаходяться у ВАТ «Укрнафта», стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»(04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4-Б, код ЄДРПОУ 31031180, п/р 26008042560091 у філії АКІБ “УкрСибБанк”, Київське регіональне управління, МФО 300733) 239800 грн. штрафу, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2007 р. касаційну скаргу ВАТ "Укрнафта" залишено без задоволення. Касаційні скарги ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" та ТОВ "Альфа-Ойл" задоволено частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 р. у справі № 6/308- 34/267-6/15-17/77-41/110 скасовано в частинах:

задоволення позовних вимог ТОВ "Оптіма Трейд" про визнання недійсним договору про уступку права вимоги № 112 від 23.12.2004 р-;

відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" про зобов'язання поставити 20000 тон нафти та стягнення 426000 грн. штрафних санкцій;

задоволено позовні вимоги ТОВ "Альфа-Ойл" про зобов'язання поставити 20000 тон нафти та стягнення 239800 грн. штрафу.

Прийнято в зазначених частинах нове рішення:

В позові ТОВ "Оптіма Трейд" відмовлено.

В зустрічному позові ТОВ "Альфа-Ойл" відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" задоволено частково:

зобов'язано ВАТ "Укрнафта" поставити ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" 20000 тон нафти відповідно до умов договору купівлі-продажу № А69/3278-Н від 28.04.2004 р., укладеного між ВАТ "Укрнафта" та ТОВ "Альфа-Ойл";

стягнуто з ВАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" 239 800 грн. штрафу.

В іншій частині зустрічного позову ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" відмовлено.

В решті Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 р. у справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 залишити без змін.

Доручено господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постановою Верховного суду України від 29.01.2008 р. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2007 р. в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 р. в частині задоволення позову ТОВ "Оптіма Трейд" про визнання недійсним договору про уступку права вимоги №112 від 23.12.2004 року; відмови в задоволенні позову ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" про зобов'язання поставити 20 000 тон нафти та стягнення 426 000 грн. штрафних санкцій; задоволення позову ТОВ "Альфа-Ойл" про зобов'язання поставити 20 000 тон нафти та стягнення 239 800 грн. та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Оптіма Трейд" та зустрічного позову ТОВ "Альфа-Ойл" про часткове задоволення зустрічного позову ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Нафтотранспортна компанія" і зобов'язання ВАТ "Укрнафта" поставити позивачу цього позову 20 000 тон нафти до умов договору № 69 та стягненні 239800 грн. штрафу скасувати Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 року в цій частині залишити без змін.

В решті постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2007 р. залишити без змін.

07.07.2011 р. відділом діловодства суду отримано від ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, а саме: просить змінити спосіб та порядок виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 в частині зобов'язання ПАТ «Укрнафта»поставити на користь ТОВ «Альфа-Ойл»20 000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н від 28.04.2004 - на стягнення з ПАТ «Укрнафта»(код ЄДРПОУ 00135390) на користь ТОВ «Альфа-Ойл»(код ЄДРПОУ 31031180) грошового еквіваленту ринкової вартості 20 000 тон нафти, що становить 149 660 000,00 (сто сорок дев'ять мільйонів шістсот шістдесят тисяч) грн., або іншу суму визначену судом, виходячи з вартості 20 000 тон нафти.

В обґрунтування свого клопотання заявник посилається на неможливість виконання рішення суду від 14.03.2007 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 встановленим способом.

Позивач надану ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві заяву № 169/12 від 04.06.2011 р. підтримав у повному обсязі та листом б/н від 18.07.2011 р. долучив до матеріалів справи висновок експертного товарознавчого дослідження № 6231/11-16 від 15.07.2011 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо визначення ринкової вартості спірного майна на час розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Відповідач проти задоволення заяви № 169/12 від 04.06.2011 р. заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях № юр-1441 від 12.07.2011 р. та надав до суду клопотання № юр-1571 від 28.07.2011 р. про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи.

Одночасно, 28.07.2011 р. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»звернулося із заявою б/н від 28.07.2011 р. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Прокопенко Л.В., суддів Любченко М.О., Шаптали Є.Ю. від розгляду заяви № 169/12 від 04.06.2011 р. ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення.

Згідно із ч. 3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»під час розгляду, зокрема, заяви № 169/12 від 04.06.2011 р. про зміну способу та порядку виконання рішення неодноразово зверталося з заявами про відвід колегії суддів, внаслідок розгляду яких судом було постановлено мотивовані ухвали.

Відповідно до змісту Листа № 01-08/140 від 15.03.2010 р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” у випадку, якщо на порушення приписів ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасник судового процесу вдається до відвертого зловживання своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді (суддям), явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, господарський суд не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж засіданні з обов'язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів.

Аналогічну правову позицію викладено в Інформаційному листі № 01-8/622 від 03.08.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України”.

За таких обставин, враховуючи приписи ст.20 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що спір по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 є фактично вирішеним на час звернення з заявами про відвід, клопотання б/н від 28.07.2011 р. підлягає залишенню без задоволення, а судове засідання продовженню.

28.07.2011 р. в судовому засіданні представник ПАТ "Укрнафта" подав клопотання про припинення провадження у справі з розгляду Заяви державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про зміну способу і порядку виконання рішення від 04.06.2011 р. № 169/12 в звязку з відсутністю предмету спору.

Суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання.

Розглянувши заяву № 169/12 від 04.06.2011 р. ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписом ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Згідно із мотивувальною частиною Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі «Шмалько проти України»(заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 р. по справі «Чіжов проти України»(заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За приписами ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»рішення вказаного суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України та Господарського процесуального кодексу України рішення суду по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110, яке набрало законної сили, є обовязковим до виконання та має бути виконане, зокрема, в частині поставки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл” 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл”, зобовязаною особою Відкритим (Публічним) акціонерним товариством “Укрнафта”.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, покладено на державну виконавчу службу.

Як свідчать матеріали справи, старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 25.07.2008 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №8361641 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №6/308-34/267-6/15-17/77-41/110, виданого 29.02.2008 р. про зобовязання Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл” 20000 тон нафти відповідно до умов договору №А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл”.

16.06.2011р. Публічному акціонерному товариству «Укрнафта»було вручено вимогу №169/12 державного виконавця, якою боржника зобовязано поставити на користь стягувача 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., надати відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції до 10 годин 00 хвилин 20.06.2011 р. документи, що підтверджують виконання наказу № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 від 29.02.2008 р. та до вказаної дати повідомити виконавця про посадових осіб відповідальних за збереження 20 000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р. та місцезнаходження резервуарів та/або інших ємкостей із зазначенням їхніх відмінних ознак, де зберігається 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл».

Вказану вимогу боржником отримано, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт від 16.06.2011р.

Вимогу № 169/12 від 16.06.2011р. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»не виконало, внаслідок чого на останнього постановою від 20.06.2011 р. державного виконавця було накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

24.06.2011р. боржнику було повторно вручено вимогу щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 29.02.2008 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 та постановою від 29.06.2011р. державного виконавця накладено штраф у розмірі 1360,00 грн. у звязку із тим, що виконання проведе не було.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є, зокрема, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.

Згідно із п.5.9.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, яку затверджено наказом №74/5 від 15.12.1999 р. Міністерства юстиції України, якщо боржник не виконав рішення добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу у трьох примірниках.

При цьому, суд підкреслює, що рішенням від 14.03.2007 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 обовязок поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл” 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р. було покладено саме на відповідача. За висновками суду, враховуючи специфічні характеристики предмету договору та велику кількість нафти, яка підлягала вилученню у боржника та передачі стягувачеві згідно наказу господарського суду, державний виконавець був позбавлений можливості самостійно, без добровільної участі Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», вилучити та передати стягувачу належне майно.

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110, в частині зобовязання Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл” 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл”, станом на день розгляду заяви не виконано.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги тривале невиконання судового рішення, суд дійшов висновку, що встановлений судом спосіб його виконання перешкоджає фактичному виконанню.

Пунктом 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За приписом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Аналогічні приписи містить ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

При цьому, у разі зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення грошового еквіваленту майна, вартість останнього має визначатися згідно із ринковою вартістю такого майна на дату проведення відповідної зміни способу і порядку виконання рішення. Вказану правову позицію також було відображено у постановах Вищого господарського суду України від 26.08.2010 р. по справі № 3/247, від 14.08.2008 р. по справі №33/73-07.

Згідно із п.п.20 п.4 Постанови № 1577 від 14.11.2006 р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України»експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних розробок в галузі судової експертизи організовує Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань.

За приписами п.п. 1.3, 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом № 53/5 від 08.10.1998 р. Міністерства юстиції України, експертизи та дослідження проводяться експертними установами. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України. Згідно Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції України місто Київ обслуговується Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно до п.1.4 вказаної Інструкції проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо методичного регулювання оцінки майна.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»до матеріалів справи надано експертний висновком № 6231/11-16 від 15.07.2011 р., складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за змістом якого ринкова вартість 20000 тон нафти українського походження складає 149 660 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приймає до уваги вказаний вище висновок як належний доказ, що підтверджує вартість 20 000 тон нафти українського походження у визначеному розмірі, враховуючи, що експертиза проведена повно та всебічно, відповідними методами та належною експертною установою з посиланням на норми діючого законодавства.

При цьому, посилання Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»на те, що зазначений висновок не є належним документом, що підтверджує вартість нафти на теперішній час, оскільки експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність є необґрунтованими, враховуючи, що засади відповідальності експерта, у тому числі, кримінальної, визначені Законом України «Про судову експертизу», Кримінальним кодексом України, нормами яких можливість притягнення експерта до відповідальності не ставиться в залежність від попередження або не попередження останнього судом про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку експерта.

Твердження відповідача про неправомірність прийняття до уваги вказаного висновку при визначенні вартості 20000 тон нафти на теперішній час, з огляду на те, що останній складений не за результатами проведення судової експертизи є неспроможними, враховуючи, що відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України експертний висновок № 6231/11-16 від 15.07.2011 р. є одним із письмових доказів по справі, що повинен оцінюватися судом з урахуванням норм ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, посилання відповідача на ринкову вартість спірної нафти в сумі 21460600,00 грн., визначену у червні 2009 року, є неправомірними, враховуючи, що, за висновками суду, вартість майна має визначатися станом на дату винесення ухвали про зміни способу і порядку виконання рішення.

Крім того, представленні відповідачем суду роздруківки з мережі Інтернет в якості підтвердження вартості нафти у липні 2011 року на рівні 7 264,00 грн. з ПДВ за тону, судом до уваги не приймаються враховуючи, що вказані документи не є належними доказами у розумінні норми ст. 34 ГПК України.

Будь-яких інших належних доказів спростування вартості 20 000 тон нафти на рівні, який визначено у висновку № 6231/11-16 від 15.07.2011р., учасниками господарського процесу до матеріалів справи не надано.

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»№юр-1571 від 28.07.2011р. про призначення комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи та доручення проведення останньої Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке:

Згідно із ч. 1, ч. 5 ст. 47 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Кожна із сторон, згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, ст.43 вказаного кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи приписи ч.1, ч.5 ст.47 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та ст.ст.4-3, 4-7, 33, 43 ГПК України, визначення предмету доказування по справі, вирішення питання щодо наявності у матеріалах справи всіх необхідних документів або необхідності вчинення процесуальних дій стосовно збирання додаткових доказів, зокрема, призначення і проведення судової експертизи згідно приписів ст. 41 ГПК України, вирішується самостійно суддею (колегією суддів), в проваджені якого (яких) знаходиться відповідна справа.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи Висновку № 6231/11-16 від 15.07.2011р., який складено експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, клопотання відповідача № юр-1571 від 28.07.2011р. підлягає залишенню без задоволення.

При цьому, судом враховано, що у заяві про призначення комплексної судово-економічної товарознавчої експертизи в якості експертної установи відповідачем визначено Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, який склав висновок № 6231/11-16 від 15.07.2011р., наявний у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту неможливості виконання судового рішення по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 іншим способом ніж стягнення з боржника на користь стягувача грошового еквіваленту ринкової вартості 20 000 тон нафти, приймаючи до уваги гарантування ефективного виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо можливості зміни способу виконання рішення суду по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 шляхом стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»(ЄДРПОУ 31031180) грошового еквіваленту ринкової вартості 20000 тон нафти, що становить 149 660 000,00 грн., внаслідок чого заява №169/12 від 04.06.2011р. ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві підлягає задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1.Заяву № 169/12 від 04.06.2011 р. ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, м.Київ про зміну способу та порядку виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2007 р. по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 задовольнити.

2.Змінити спосіб виконання рішення по справі № 6/308-34/267-6/15-17/77-41/110 в частині зобовязання Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл” 20000 тон нафти відповідно до умов договору № А69/3278-Н купівлі-продажу нафти від 28.04.2004 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Ойл”.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»(ЄДРПОУ 31031180) грошовий еквівалент ринкової вартості 20 000 тон нафти, що становить 149 660 000,00 грн.

4.Видати наказ.

5.На цю ухвалу може бути подана апеляційна скарга у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддяПрокопенко Л.В.

СуддяЛюбченко М. О.

СуддяШаптала Є. Ю.