Рішення № 17882712, 28.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/17528.07.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 26943,25 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 по дов. № 1577 від 27.07.2011

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 26943, 25 грн. заборгованості, яка складається з 21293,15 грн. борг по орендній платі, відшкодування плати за землю в сумі 429,30 грн., в сумі 724,39 пеня, 126,60 грн. експлуатаційні витрати в сумі 126,60 грн., ПДВ з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю в розмірі 4369,81 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди нежитлового приміщення № 67 від 20.03.2008.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 15.07.2011.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 20.07.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 28.07.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 67 (далі договір).

Відповідно до п. 1.2. договору орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 241 від 25.02.2008 та ордеру № 74 від 05.03.2008 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 8 загальною площею 42,2 кв. м., в тому числі для використання під розміщення офісу площею 42,2 кв. м., в т.ч. підвал (напівпідвал) 42,2 кв. м.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг оренди, а тому у орендаря у період з лютого 2011 по червень 2011 виникла заборгованість, яка складається з орендної плати 21 293,15 грн., експлуатаційних витрат 126,60 грн., відшкодування плати за землю 429,30 грн., ПДВ з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю 4369,81 грн. Також за несвоєчасне виконання зобовязань позивачем нарахована пеня в розмірі 724,39 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п. 6.1. договору орендодавець зобовязався передати орендарю нежитлове приміщення згідно п. 1.2. цього договору по акту прийому-передачі, який підписується одночасно з цим договором.

Факт передачі та відповідно прийняття відповідачем в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 8 загальною площею 42,20 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі від 20.03.2008.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 20.03.2008 до 20.02.2011.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата розраховується відповідно до Методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 3873,96 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (додаток № 1 до договору).

Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Відповідно до п. 3.6. договору крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю, амортизаційні відрахування за орендоване майно, експлуатаційні витрати, повязані з утриманням приміщення.

Додатком № 4 до договору розмір відшкодовування плати за землю складає 103,03 грн., а розмір експлуатаційних витрат - 30,38 грн.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків у звязку чим у останнього виникла заборгованість у період з лютого 2011 року по червень 2011 року, яка складається з орендної плати 21 293,15 грн., експлуатаційних витрат 126,60 грн., відшкодування плати за землю 429,30 грн., ПДВ з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю 4 369,81 грн., пеня - 724,39 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обовязком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, повязані з утриманням приміщенням, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 21293,15 грн. та відповідно 429,30 грн. відшкодування плати за землю, а також ПДВ з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю 4369,81 грн., експлуатаційних витрат 126,60 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за послуги оренди та плати за землю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 3.10. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо сплати платежів у вигляді пені.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.10. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі до 10 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті наданих послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.10. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 724,39 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 724,39 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) борг по орендній платі 21293 (двадцять одна тисяча двісті девяносто три) грн. 15 коп., експлуатаційні витрати 126 (сто двадцять шість) грн.60 коп., відшкодування плати за землю 429 (чотириста двадцять девять) грн. 30 коп., ПДВ з орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю 4369 (чотири тисячі триста шістдесят девять) грн.81 коп., пеня - 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 39 коп., 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 01.08.2011.