Постанова № 17880807, 10.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 5021/786/2011

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Карнаухова А.М.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2843С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 16.06.11 р. у справі № 5021/786/2011

за позовом ВАТ "Алчевський коксохімічний завод"

до ВАТ "Сумихімпром"

про стягнення 34986,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за непоставлену продукцію згідно умов договору № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р. на загальну суму 34986 грн. 23 коп., в тому числі: 24322 грн. 28 коп. - сума попередньої оплати за непоставлену продукцію, 10546 грн. 00 коп. - неустойка, 117 грн. 95 коп. - 3% річних; а також 349 грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.01.2011 р. по справі № 5021/786/2011 ( суддя Заєць С.В.) позов задоволено частково,стягнуто з відповідача 10 546 грн. 00 коп. пені, 348 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита, 235 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Провадження по справі в частині стягнення 24322 грн. 28 коп. суми попередньої оплати за непоставлену продукцію припинено, а у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 117 грн. 95 коп. 3% річних відмовлено, з посиланням на повернення попередньої оплати, відсутність грошового зобов’язання у відповідача, прострочення поставки продукції.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та в задоволені позову відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що попередніх заявок по поставку товару покупець не надавав, посилання на факт попередньої оплати за товар, як на підставу для визначення кількості та строків поставки є необґрунтованим та нарахування неустойки є неправомірним.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини не прибуття суд не повідомив, не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наявність попередніх заявок, які не повинні узгоджуватись сторонами, проведення попередньої оплати та несвоєчасне постачання товару.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, щоміж сторонами укладений договір купівлі-продажу № 22-0810-12/278-271ю від 08.04.2010р., відповідно до п. 1.1 якого продавець (відповідач) зобов`язується передати у власність покупцеві (позивачу), а покупець (позивач) зобов`язується прийняти і оплатити на умовах даного договору кислоту сірчану технічну ГОСТ 2184-77 першого ґатунку на загальну суму 714000 грн. 00 коп. Договір підписаний з протоколом розбіжностей.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється згідно з попередніми заявками, але не раніше одержаної попередньої оплати вартості партії товару, протягом 12 днів з дати оплати заявленої партії продукції.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 3117 від 29.04.2010р., № 3421 від 12.05.2010р., № 3977 від 2.06.2010р., № 4650 від 24.06.2010р.,№ 4070 від

12.07.2010р. перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 178800,04 грн., але відповідач несвоєчасно постачав товар, а продукцію на загальну суму 24322 грн. 28 коп. не поставив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п. 4 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі прострочення поставки товару (партії товару) по договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на кінець прострочення поставки товару від суми вартості товару поставленого з простроченням.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що факт прострочення поставки продукції відповідачем підтверджується матеріалами справи та стягнув з відповідача 10 546 грн. 00 коп. пені за прострочення поставки, але при цьому безпідставно посилався на вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», так як зобов’язання по постачанню не є грошовим.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у відповідача за умовами договору не існувало грошових зобов’язань в розумінні ст. 625 ЦК України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов’язання та відмовив у стягненні з відповідача 117 грн. 95 коп. річних.

Згідно зі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд першої інстанції, у зв’язку з тим, що грошові кошти в розмірі 24322 грн. 28 коп. повернуті позивачу платіжним дорученням № 3396 від 27.04.211р. та між сторонами відсутній спір, обґрунтовано припинив провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в цієї частині.

Посилання відповідача на відсутність попередніх заявок та неправомірне нарахування неустойки безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема копіями заявок на підставі яких відповідачем надавались рахунки –фактури, за якими проводилась попередня оплата продукції, договором встановлений строк поставки протягом 12 днів з дати оплати заявленої партії продукції, який відповідачем порушувався.

Твердження відповідача про неможливість постачання залишку сірчаної кислоти у кількості 47,6 т., так як ємкість однієї цистерни складає 60 т. безпідставне, так як відповідач не повідомляв позивача про зазначені обставини, не вимагав проведення додаткової оплати, як свідчать матеріали справи зазначений залишок склався на підставі недовантаження цистерн, які проводив відповідач. зокрема по накладної №43143210 вантажопідйомність вагона 70 т., а завантажено 60,7 т. кислоти та іншим накладним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача за первісним позовом не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2011 р. по справі №5021/786/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підприсаний 10.08.2011 р.