Рішення № 17880370, 19.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2011 р.Справа № 9/17-2024-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія" До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 40960,16грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3(за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 25.05.2011 року за вх. № 2911/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач) в сумі 40 960,16грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві, наданому в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія" в особі директора Смирнова Володимира Івановича (Орендодавець) та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 26 квітня 2003 року укладено договір оренди вантажно - підйомного крану козлового (обладнання) для здійснення розвантаження будівельних матеріалів, розташованого на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

Так, згідно з п 1.1. Договору оренди Орендодавець передав об'єкт оренди Орендарю за Актом прийому-передачі від 26 квітня 2003 року, що підтверджує належне виконання обов'язку Орендодавця.

Враховуючи п.2.4. укладеного Договору, Відповідач зобов'язаний в строк до 20 числа кожного поточного місяця здійснювати оплату за оренду обладнання. Крім цього, відповідно до п.3.3. Договору, зобов'язаний щомісяця в строк до 25 числа поточного місяця компенсувати Орендодавцю витрати за спожиту електричну енергію, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця згідно виставленого рахунку на підставі показників електролічильника.

Починаючи з березня 2007 року Відповідачем постійно порушувалися строки здійснення оплат за об'єкт.

Крім цього оплати здійснювалися нерівномірними сумами, що не відповідали сумам, зазначеним в виставлених рахунках на сплату, а починаючи з січня 2009 року жодних проплат за обєкт оренди здійснено не було, навіть незважаючи на те, що Відповідачу, згідно до його звернень, йшли на поступки, на певний період розмір орендної плати було зменшено, не застосовували штрафні санкції у зв'язку з порушенням строків здійснення передбачених Договором проплат.

До Відповідача неодноразово направлялись листи щодо погашення існуючої заборгованості, врегулювання в досудовому порядку конфлікту, що склався, однак Відповідач жодним чином не намагався вирішити данні питання, жодних пропозицій, листів щодо врегулювання конфлікту на надіслані йому листи так отримано й не було.

У зв'язку з цим Відповідачу в подальшому було надіслано листа щодо розторгнення Договору в односторонньому порядку, відповідно до умов Договору, з 01.04.2011 року та з вимогою погашення заборгованості зі сплати орендної плати в строк до 01.04.2011 року, а також повідомлено про необхідність передачі (повернення) обладнання впродовж 15 календарних днів з моменту розторгнення Договору, відповідно до п.2.10. цього ж Договору.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання (його невиконання або виконання з порушенням умов), визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)сплата неустойки.

Однак станом на сьогоднішній день заборгованість Відповідачем не погашена, а обладнання не повернуто.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість по договору оренди: заборгованість по сплаті за об'єкт оренди - 18702,68 грн., заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію 16303,05 грн., 3% річних від суми боргу за договором оренди - 460,07 грн., інфляційні витрати від суми боргу за обєкт оренди - 1586,72грн., 3 % річних від суми боргу за спожиту електроенергію 876,95 грн. та інфляційні витрати від суми боргу за спожиту електроенергію 2990,69 грн., тобто позовні вимоги Позивача у загальній сумі складають 40960,16 грн.

У судовому засіданні 25.07.11 року за вх. № 23961/2011 представник Відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.08.2011 року від представника Позивача до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди (підйомного крану) від 26.04.2003 року, згідно з яким позивач (Орендодавець) передав обєкт оренди відповідачу (Орендар) за актом прийому-передачі від 26.04.2011 року у тимчасове користування для здійснення розвантаження будівельних матеріалів, які є власністю Орендодавця, а відповідач зобовязався прийняти орендоване майно, відповідно до його призначення, та в строк до 20 числа кожного поточного місяця здійснювати оплату за оренду обладнання

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом визначено, що позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується актом приймання-передачі по оренді майна: Акт по договору від 26.04.2003 року.

Також слід зазначити що, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверсія» укладено Договір з Північним РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»договір про постачання електричної енергії №017900 від 20.01.2011 р. за адресою: АДРЕСА_1, крім цього ТОВ «Конверсія»є власником електричних мереж.

У зв'язку з здійсненням господарської діяльності Відповідачем, а саме для здійснення розвантаження будівельних матеріалів вантажно-підйомним краном, Відповідачем укладено з ТОВ «Конверсія»Договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 6 від 21.12.2006 г.

Жодних звернень від Відповідача щодо бажання самостійного укладання з Північним РЕМ ВАТ «Одесаобленерго»договору на постачання електричної енергії, визначення технічних можливостей не надходило.

Слід зазначити, що за весь час співпраці Позивача та Відповідача за Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача №6 від 21.12.2006 р., жодних зауважень з приводу неякісного надання послуг, заперечень щодо допущення помилок в знятті показань розрахункового засобу обліку, нарахування оплати за використання електричних мереж не надходило, до того ж будь-яких скарг Відповідачем не надсилалося.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання щодо розрахунку з позивачем за орендоване майно, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за оренду майна 17377,16 грн., борг за спожиту електроенергію 14880,08 грн.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч,2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок штрафних санкцій, який здійснений позивачем у позовній заяві, становить: пеня за прострочення орендної плати 1365,52 грн., сума пені за несвоєчасну плату за спожиту електроенергію 1422,97 грн., 3% річних від суми боргу за договором оренди 460,07 грн., інфляційні втрати від суми боргу за обєкт оренди 1586,72 грн., 3% річних від суми боргу за спожиту електроенергію 876,95 грн., інфляційні витрати від суми боргу за спожиту електроенергію 2990,69 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо порушення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65042, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в 2 ОФ АК Укргазбанке м. Одеси, МФО 328588, ОКПО НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія" (65058, м. Одеса, пр-т. Шевченко,8а, код ЄДРПОУ 31368284, п/р 26006001000001 в АТ „Імексбанк” м. Одеси МФО 328384, ОКПО 31368284; Поштова адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,25) суму основного боргу 40960,16 грн., з яких сума основного боргу за оренду 17377,16 грн., сума пені за прострочення орендної плати 1365,52 грн., сума боргу за спожиту електроенергію 14880,08 грн., сума пені за несвоєчасну плату за спожиту електроенергію 1422,97 грн., 3% річних від суми боргу за договором оренди 460,07 грн., інфляційні втрати від суми боргу за обєкт оренди 1586,72 грн., 3% річних від суми боргу за спожиту електроенергію 876,95 грн., інфляційні витрати від суми боргу за спожиту електроенергію 2990,69 грн., держмито 409,60 грн., та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2011 року.