Рішення № 17880339, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р.Справа № 12-28/17-984-2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгро"; до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" про стягнення 357732,62 грн.;

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 14.03.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгро" (надалі ТОВ "УкрАгро") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (далі по тексту СТОВ "Комінтернівська птахофабрика") грошової суми в розмірі 357732,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Гуляк Г.І., порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 28/17-984-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

02.06.2011р. в порядку ст. 2-1. ГПК України, справу № 28/17-984-2011 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2011р. справу №28/17-984-2011 до розгляду суддею Цісельським О.В. та присвоєно їй №12-28/17-984-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011р., строк розгляду справи було продовжено до 17.08.2011р.

16.05.2011р. суд отримав від відповідача відзив на позовну заяву від 13.05.2011р., відповідно до якого відповідач проти заявленої позивачем суми не заперечує та просить суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

15.08.2011р. позивач надав суду клопотання відповідно до якого позивач визначив суми з яких складається позовна вимога, а саме стягнути з відповідача 341570 грн. сума боргу за поставлений товар; 8079 грн. пені; 1563 грн. 3% річних; 6520,62 грн. індекс інфляції.

Представник позивача на позовних вимогах наполягав, просив суд їх задовольнити. Проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення на 3 місяці не заперечував.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.07.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В процесі розгляду справи представником позивача надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24 грудня 2010 року між ТОВ "УкрАгро" (далі - Продавець) та СТОВ "Комінтернівська птахофабрика" (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 2412/2010 (далі - Договір) відповідно до якого Продавець продає а Покупець купує партіями пшеницю фуражну, урожаю 2010 року (далі Товар).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна Товару за одну метричну тону визначається в товарних накладних та/або в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно п. 2.4. Договору, Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав Товар у розпорядження Покупця на складі у машинах, зі здійсненням його відвантаження.

Відповідно до п. 3.3. Договору, обов'язок оплатити партію Товару у Покупця виникає не пізніше 5 банківських днів з дати відвантаження Товару.

На виконання умов Договору, Позивач продав Покупцю партії Товару 27 грудня, 29 грудня, 30 грудня 2010 року та 11 січня 2011 року, які були прийняті Покупцем, про що свідчать відповідні видаткові накладні №РН-2712/03 від 27.12.2010р.; №РН-2912/01 від 29.12.2010р.; №РН-3012/01 від 30.12.2010р.; №РН-1101/01 від 11.01.2011р. Загальна вартість партій Товару, що продав Відповідачу Позивач становить - 360720 грн.

Таким чином, свої зобов'язання за Договором позивач виконував перед відповідачем в повному обсязі.

Свої зобов'язання щодо розрахунку виконав не в повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 341570 грн.

Цей факт підтверджує укладений між сторонами акт взаєморозрахунків за 01.12.2010р. - 03.03.2011р., відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором перед позивачем складає 341570 грн.

Пунктом 5.2. Договору, за прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості Товару, оплата якого прострочена, за кожен день прострочки.

Як зазначає позивач, внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, за відповідачем на час подачі позову утворився борг у розмірі 357732,62 грн., який складається з 341570 грн. суми боргу за поставлений товар; 8079 грн. пені; 1563 грн. 3% річних; 6520,62 грн. індекс інфляції, у звязку з чим позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати за отриманий товар не виконувались, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 341570 грн. суми боргу за поставлений товар; 8079 грн. пені; 1563 грн. 3% річних; 6520,62 грн. індекс інфляції.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні 15.08.2011р. клопотання відповідача викладене у відзиві на позовну заяву від 13.05.2011р. про розстрочку виконання рішення, заслухавши з цього приводу пояснення представника позивача, суд, вирішив надати відповідачу розстрочку виконання рішення на 3 місяці рівними частинами.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 00852832) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгро" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 72, код ЄДРПОУ 00852832) 341570 грн. сума боргу за поставлений товар; 8079 грн. пені; 1563 грн. 3% річних; 6520,62 грн. індекс інфляції; 3577,33 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з наданням розстрочки згідно наступного графіку:

до 01.10.2011р. 120515,32 грн.;

до 01.11.2011р. 120515,32 грн.;

до 01.12.2011р. 120515,31 грн.;

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 22.08.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.