Рішення № 17880239, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р.Справа № 26/17-2528-2011 Господарський суд Одеської області у складі : судді Никифорчука М.І.

при секретареві Бахарєві К.Б.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 10.05.2011р.;

від відповідача : не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл»;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморінвестгруп»

про стягнення заборгованості за договором по наданню послуг в сумі 146087 грн. 15 коп., -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл»( далі - Позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморінвестгруп»( далі Відповідач ) про стягнення заборгованості за договором по наданню послуг в сумі 146087 грн. 15 коп. посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 61 від 01 липня 2010 року, про надання послуг з обслуговування суден (надалі - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2 договору на Позивача покладався обов'язок збору підсланевих вод та інших відходів згідно з письмовими заявками Відповідача, а Відповідач зобов'язувався оплатити вартість наданих послуг згідно з актами виконаних робіт.

Позивач виконував свої обов'язки згідно з Договором у повному обсязі на вимогу Відповідача, але останній в свою чергу здійснив оплату лише частини наданих послуг. На даний час неоплаченими є наступні рахунки, складені на підставі актів виконаних робіт:

Рахунок-фактура № СФ-863 від 09.12.2010 р. на суму 44919 грн. 30 коп.

Рахунок-фактура № СФ-883 від 22.12.2010 р. на суму 23162 грн. 70 коп.

Рахунок-фактура № СФ-914 від 31.12.2010 р. на суму 6532 грн. 20 коп., всього на суму 74614,2 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору Відповідач був зобов'язаний оплатити рахунок не пізніше 5 днів після надання Позивачем послуг.

Тобто рахунок від 09.12.2010 р. повинен бути сплачений 14.12.2010 р.,

Рахунок від 22.12.2010 р. повинен бути сплачений 27.12.2010 р.

Рахунок від 31.12.2010 р. повинен бути сплачений 05.01.2011 р.

Відповідно до складеного та підписаного сторонами 28 березня 2011 р. ( без зауважень) Акту звірки взаємних розрахунків, борг відповідача перед позивачем складає 136154,10 грн. Дотепер вказана сума боргу відповідачем не погашена.

На заявлену 16.05.2011 р. відповідачеві претензію № 185 останній не відповів.

За приписами ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності з п.3.3 Договору у випадку невиконання договірних зобов'язань, винна сторона виплачує постраждалій стороні пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3%річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приведеного позивачем розрахунку заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 146087, 15 грн., а саме основного боргу у розмірі 74614,20грн., пені 66344,7 грн., 3% річних -1090,09 грн., інфляційних 4038,16 грн.

Представник відповідача з вимогами позивача не згоден, про що зазначив у наданому до суду відзиву на позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини повністю підтверджуються наданими ним же доказами, які не викликають у суду сумніву.

Надані позивачем акти здачі-приймання робіт № ОУ-863 від 09.12.2010 р. на суму 44919 грн. 30 коп., № ОУ-883 від 22.12.2010 р. на суму 23162 грн. 70 коп., № ОУ -914 від 31.12.2010 р. на суму 6532 грн. 20 коп. складені відповідно до умов договору та свідчать про виконання з боку позивача робіт відповідно до п.1.1 Договору. Як свідчить зміст цих актів вони підписані обома сторонами без зауважень. Сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, оскільки позивачем вказані роботи були виконані без зауважень то вони повинні бути сплачені відповідачем в повному обсягу відповідно до п.3.1 Договору та приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зворотнього відповідачем суду в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Таким чином, суд відхиляє зауваження відповідача щодо цих актів викладених у відзиву на позов.

Дотепер відповідач суму боргу не погасив, чим порушив умови договору. Доказів сплати боргу відповідачем не надано.

Проведений позивачем розрахунок сум стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним. Посилання позивач в обґрунтування своїх вимог на вищевказані норми Цивільного кодексу України суд вважає правильним.

Відтак, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33,43, 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл»- задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморінвестгруп» (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4а, код ЄДРПОУ 36289815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл»(54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 14, оф.201, код ЄДРПОУ 31268062, р/р 26007300001429 в АТ «Златобанк», МФО 380612 ) - 74614 (сімдесят чотири тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 20 коп. - основного боргу, 66344 (шістдесят шість тисяч триста сорок чотири) грн. 70 коп. - пені, 1090 (одна тисяча девяносто) грн. 09 коп. - 3% річних, 4038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 16 коп. - втрати від інфляції, 1460 (одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 87 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 19.08.2011 р.