Рішення № 17880138, 19.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2011 р.Справа № 35/17-2241-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В."

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд"

про стягнення 2893,49грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №066 від 04.08.11р.;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 2893,49грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.11р. порушено провадження у справі №35/17-2241-2011.

19.07.11р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява №677 від 15.07.11р.(вх.№23344/2011) позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з знаходженням обох представників у відпустці та у відрядженні до м. Івано-Франківськ для участі у іншому судовому процесі, а також про продовження строку розгляду справи.

За заявою позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-2241-2011 було продовжено до 22.08.2011р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.10.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" (орендар) було укладено договір №8.224 оренди майна (оперативна оренда), згідно умов якого орендодавець приймає на себе зобовязання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (майно) згідно додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невідємною частиною цього договору, а орендар, в свою чергу, прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів, з метою проведення будівельно-монтажних робіт(п.п.1.1, 1.3 цього договору).

Згідно п.2.1 вказаного договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч.1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Пунктом 2.2 зазначеного договору встановлено, що закінчення встановленого п.2.1 договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обовязку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

Відповідно до п.2.3 даного договору у випадку настання обставин, які унеможливлюють використання орендарем переданого йому в орендне користування майна, в тому числі через обставини, за які орендар не відповідає, орендар зобовязаний письмово повідомити про це орендодавця на протязі однієї доби з моменту настання таких обставин та повернути майно на умовах та в строки передбачені розділом 5 договору, якщо сторони не домовляться письмово про інше. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення орендодавця про неможливість користування майном лишають орендаря права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від належного виконання орендарем умов договору, в тому числі від сплати орендних платежів.

Відповідно до пункту 2.4 цього договору майно передається орендарю в орендне користування не менш ніж на тридцять календарних днів. У разі, якщо орендар повертає майно раніше зазначеного строку орендна плата в сторону зменшення не перераховується, а нараховується за повний календарний місяць.

Згідно п.10.1 названого договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобовязань.

Згідно п.3.1 зазначеного договору плата за тимчасове користування майном згідно Додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів(п.2.4. договору) і складає 3,8% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 1980,12грн., у т.ч. 330,02грн. ПДВ.

Пунктом 3.2 даного договору визначено, що у разі передачі у тимчасове користування орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Відповідно до п.3.4 названого договору фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Пунктом 3.6 вказаного договору встановлено, що орендна плата, незалежно від її розміру (п.п.3.1, 3.2), щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 100% від загальної орендної плати на місяць (п.3.1 договору) орендар зобовязується сплатити орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання цього договору, а решту та в подальшому сплачувати до 15 числа кожного місяця наступного за поточним місяцем користування майном.

Пунктом 3.8 цього договору визначено, що одностороння зміна умов, передбачених попередніх пунктів ч.3 договору, а так само й одностороння відмова від виконання зазначених умов не допускається та буде вважатися такою, що суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п.4.6 зазначеного договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

У розділі 5 вказаного договору сторони обумовили порядок повернення майна орендодавцю.

Пунктом 5.1 даного розділу визначено, що після закінчення терміну дії договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання), у тому числі на підставі та в порядку ст.782 Цивільного кодексу України або настання обставин передбачених п.2.3 договору, орендар, протягом пяти робочих днів, зобовязаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Згідно п.5.2 цього розділу орендар зобовязується узгодити з орендодавцем час повернення майна шляхом письмового попередження останнього за 24 години про прибуття транспортного засобу орендаря під розвантаження майна на склад орендодавця.

Відповідно до п.5.3. зазначеного розділу орендар в момент повернення майна повинен надати орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи на переміщення майна (накладну та/або відповідний акт).

Майно вважається повернутим від орендаря до орендодавця в момент підписання відповідної товаророзпорядчої документації (п.5.4 цього розділу).

Згідно п.5.7 названого розділу у випадку, якщо орендарем буде проведено часткове повернення майна або неповернення майна, орендна плата нараховується пропорційно частині майна, що залишилась у фактичному тимчасовому користуванні орендаря, або застосовуються санкції згідно діючого законодавства України.

Розділом 9 вказаного договору визначено форс-мажор (дія обставин непереборної сили).

Відповідно до п.9.1 цього розділу жодна зі сторін не несе відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання нею будь-якого з її зобовязань за договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання обумовлено виключно виникненням та/або дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). У даному випадку під обставинами непереборної сили слід розуміти події надзвичайного характеру, які виникли після укладення договору незалежно від волі й бажання сторін (сторони), наприклад, дії природних стихій і катаклізмів, війна, безпорядки та ін., заборона чи обмеження, що витікають із документів нормативного та ненормативного характеру органів державної влади та управління.

Згідно п.9.2 зазначеного розділу сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, зобовязана не пізніше 3-х банківських днів з дати настання таких обставин, в письмовій формі проінформувати контрагента про настання таких обставин та про їх наслідки, й прийняти всі можливі заходи з метою максимального обмеження негативних наслідків, що викликані форс-мажорними обставинами. Аналогічні умови стосуються інформування про припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, веде за собою втрату права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності (п.9.3 даного розділу договору).

Факт отримання відповідачем відповідних елементів опалубки підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на переміщення №ДК-0002268 від 02.10.08р.; ДК-0002267 від 02.10.08р.; №ДК-0002271 від 03.10.08р.; №ДК-0002292 від 07.10.08р.; №ДК-0002318 від 10.10.08р.; ДК-0002319 від 10.10.08р.; №ДК-0002327 від 14.10.08р.; №ДК-0002332 від 15.10.08р.; №ДК-0002337 від 16.10.08р.; №ДК-0002486 від 01.11.08р.; №ДК-0002409 від 03.11.08р., які належним чином підписані та скріплені печатками сторін.

В підтвердження виконання зобовязань за договором №8.224 оренди майна (оперативна оренда) від 01.10.2008р. позивач надав суду підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.08р. на суму 36403,21грн., рахунок-фактуру №0000002575 від 31.10.08р. та Акт наданих послуг по оренді майна №ДК-0002314 від 31.10.2008р. на суму 14796,40грн.; рахунок-фактуру №0000002844 від 30.11.2008р. та Акт наданих послуг по оренді майна №ДК-0002560 від 30.11.2008р. на суму 14772,37грн.; рахунок-фактуру №0000003073 від 31.12.08р. та Акт наданих послуг по оренді майна №ДК-0002766 від 31.12.2008р. на суму 6834,44грн.; рахунок-фактуру №0000000076 від 31.01.2009р. на суму 490,28 грн., на загальну суму 36893,49грн.

Відповідно до банківських виписок, відповідачем було проведено часткову оплату орендних платежів: 29.01.09р.-10000грн.; 12.02.09р.-7000грн.; 06.03.09р.-14000грн.; 04.09.09р.-3000грн., на загальну суму 34000грн.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, тому заборгованість перед позивачем складає 36893,49грн. - 34000грн. = 2893,49грн.

Посилаючись на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" прийнятого на себе зобовязання за договором №8.224 оренди майна (оперативна оренда) від 01.10.2008р. щодо своєчасної сплати орендної плати за орендоване майно, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2893,49грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого станом на 31.12.08р. за Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" рахується заборгованість на загальну суму 36403,21грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

В порушення умов зазначеного договору, договірні зобовязання щодо своєчасної сплати орендної плати за орендоване майно не виконувались, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2893,49грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" заборгованості у розмірі 2893,49грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване гірничо-будівельне підприємство "Одесгірбуд" (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 22; п/р 26000301000060 в ОФ ВАТ „ВТБ Банк” м. Одеса, МФО 388410, код ЄДРПОУ 32810794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-а; код 30530955; п/р2600515493 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 300335) заборгованість у розмірі 2893(дві тисячі вісімсот девяносто три)грн.49коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102(сто дві)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 23.08.2011р.