Рішення № 17879033, 29.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 33/69

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвнешсервис”, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк

про стягнення інфляційних витрат у розмірі 8273грн.34коп., 3% річних у розмірі 6252грн.11коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник (за довіреністю б/н від 10.09.2010р.),

від відповідача:ОСОБА_2 представник (за довіреністю №01/4-739 від 30.03.2011р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвнешсервис”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у розмірі 8273грн.34коп., 3% річних у розмірі 6270грн.67коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати за договором на ремонт між панельних швів та козирків житлових будинків б/н від 01.05.2007., що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 6270грн.67коп. та інфляційних витрат у розмірі 8273грн.34коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2009р. по справі №30/136, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. по справі №30/136, банківських виписок, актів приймання виконаних підрядних робіт №1, №2, №3, №4.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 29.06.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути 3% річних у розмірі 6252грн.11коп.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Відповідно до вищевикладеного позовні вимоги судом розглядаються з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням по справі №30/136 від 12.11.2009р. господарський суд Донецької області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвнешсервіс”, м.Донецьк задоволені повністю та з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк стягнуто заборгованість у розмірі 75093грн.60коп., інфляційні витрати у розмірі 22741грн.01коп., відшкодування державного мита в розмірі 978грн.35коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. по справі №30/136 вищезазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2009р. в добровільному порядку виконав лише у листопаді 2010р., відповідно до чого позивачем нараховано інфляційні витрати за період з вересня 2009р. по листопад 2010р. в сумі 8273грн.34коп., 3% річних за період з 19.01.2008р. по 17.01.2011р. в сумі 6252грн.11коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні витрати в сумі 8273грн.34коп., 3% річних в сумі 6252грн.11коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвнешсервис”, м.Донецьк до відповідача, Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у розмірі 8273грн.34коп., 3% річних у розмірі 6252грн.11коп. задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька” (83121, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 299, код ЄДРПОУ 05514241, р/р 260005801197 в ДОФ АКБ УСБ м.Донецьк, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвнешсервис” (83048, м.Донецьк, вул.Кадієвська, 12/70, код ЄДРПОУ 20377511, р/р 26007000217100 в Донецькій філії АБ „Брокбізнесбанк”) 3% річних в сумі 6252грн.11коп., інфляційні витрати в сумі 8273грн.34коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 145грн.25коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.70коп

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 29.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2011р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >