Рішення № 17878875, 18.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2011Справа №5002-19/2604-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра ЛВС», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 36228951)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АР Крим, м.Феодосія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 2919,23 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра ЛВС» звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 2919,23 грн., з яких заборгованість за Договором у розмірі 1400,00 грн., індекс інфляції у розмірі 77,23 грн., 3% штрафу у розмірі 42,00 грн., 1400,00 грн. за дострокову відмову від укладеного договору, а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

Сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неприбуття суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, сторони не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, надання доказів, враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра - ЛВС» (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено Договір № 2/0210 на бухгалтерський супровід, відповідно до п.1.1 Замовник доручає, та зобовязується оплачувати, а Виконавець приймає на себе зобовязання по здійсненню бухгалтерського супроводу підприємницької діяльності (а.с.11-14).

Згідно п.3.1 Договору Замовник зобовязався у встановлені строки сплачувати Виконавцю суму за Договором, передбачену розділом 4 даного Договору.

Загальна сума Договору складає 8400 грн. на рік. Розрахунок за Договором здійснюється, шляхом щомісячного перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в сумі 700,00 грн. двома частками 400,00 грн.: до 15 числа поточного місяця, та 300,00 грн. до 1-го числа місяця наступного за поточним. Розрахунки за даним Договором проводяться Замовником у повному обсязі у встановлені строки (п.4.1-4.3 Договору).

Пункт 5.1 Договору передбачає, що даний Договір укладено на строк з 01.03.2010 р. на 12 місяців, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення строку Договору не заявила про його розірвання, Договір продовжується на той же строк з погодженням умов Договору щодо суми оплати.

У разі ініціювання розірвання Договору Замовником до закінчення строку його дії, Замовником оплачується повна сума за даним Договором (п.5.3 Договору).

Заявою про бажання розірвати Договір відповідач повідомив позивача про дострокову відмову від укладеного Договору № 2/0210 на бухгалтерський супровід від 25.02.2010 р. (а.с.15).

Актом прийомки виконаних робіт до Договору від 25.02.2010 р. підписаного сторонами 31.12.2010 р. відповідач підтвердив виконання позивачем своїх зобовязань за Договором та наявність боргу за надані послуги у розмірі 1400,00 грн. (а.с.18).

Несплата відповідачем за надані послуги й стало підставою для звернення до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, Актом прийомки виконаних робіт до Договору від 25.02.2010 р. підписаного сторонами 31.12.2010 р. відповідач підтвердив виконання позивачем своїх зобовязань за Договором та наявність боргу за надані послуги у розмірі 1400,00 грн. (а.с.18), позовна вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1400,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Пунктом 6.3 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 3% від суми несплати даного Договору.

Таким чином сума штрафу у розмірі 42 грн. (1400,00 грн. * 3% = 42,00 грн.) підлягає задоволенню.

Пункт 5.1 Договору передбачає, що даний Договір укладено на строк з 01.03.2010 р. на 12 місяців, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення строку Договору не заявила про його розірвання, Договір продовжується на той же строк з погодженням умов Договору щодо суми оплати.

У разі ініціювання розірвання Договору Замовником до закінчення строку його дії, Замовником оплачується повна сума за даним Договором (п.5.3 Договору).

Заявою про бажання розірвати Договір відповідач повідомив позивача про дострокову відмову від укладеного Договору № 2/0210 на бухгалтерський супровід від 25.02.2010 р. (а.с.15).

Оскільки, відповідачем не сплачена сума за даним Договором у розмірі 1400,00 грн., суд вважає за необхідне позов в цієї частині задовольнити та стягнути з відповідача 1400,00 грн. за дострокову відмову від укладеного Договору № 2/0210 на бухгалтерський супровід від 25.02.2010 р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за поставлений товар, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 3% річних від простроченої суми, як цього просить позивач у розмірі 77,23 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідачем перед позивачем частково або повністю суду не представлено.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача. Також, суд вважає за необхідне достягнути з відповідача до Державного бюджету державне мито, оскільки позивачем при поданні позову невірно сплачена сума державного мита.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра ЛВС» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Ростовська, 19, корпус А, кв.33; ідентифікаційний код 36228951) заборгованість у розмірі 1400,00 грн., індекс інфляції у розмірі 77,23 грн., 3% штрафу у розмірі 42,00 грн., 1400,00 грн. за дострокову відмову від укладеного договору, державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 51,00 грн. державного мита.

·Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 22.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.