Постанова № 17877251, 19.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2604/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кооперативної автостоянки «Каскад-166»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (далі Фонд) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кооперативної автостоянки «Каскад-166»(далі кооператив) мотивуючи його тим, що підприємства, установи, організації відповідно до п.9 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон), у разі наявності працюючих за основним місцем роботи восьми і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцем знаходження і щорічно подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Згідно акту перевірки від 13.09.2010 року №314 у кооперативі середньооблікова численність штатних працівників за 2009 рік склала 10 осіб. Стаття 19 Закону встановлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньо облікової численності працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Згідно цих норм Закону відповідач повинен був створити 1 місце для працевлаштування інваліда, але не створив такого місця, тому відповідно до ст.20 Закону повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію в розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві, помножену на кількість нестворених робочих місць для інвалідів. Сума відрахувань відповідача за одне нестворене робоче місце для інваліда становить 4300 гривень. Крім того, відповідно до ст.20 Закону за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню, яка станом на 14.02.2011 рік склала 393,45 гривень.

У судовому засіданні представник Фонду посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві (а.с.2-5), підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 4693,45 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснивши при цьому, що кооператив є не прибутковою організацією і на них не розповсюджуються вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв’язку з чим кооператив не повинен створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив, що кооператив зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.03.1998 року за номером 15561200000002498 та має ознаки юридичної особи, що підтверджується довідкою (а.с.18).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою циєї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно акту перевірки відповідача від 13.09.2010 року №314 щодо дотримання вимог ст.ст.19, 20 Закону за 2009 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2009 рік у кооперативі склала 10 осіб, у зв’язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 1 місце, проте відповідач не створив у 2009 році таке місце (а.с.6-7), що не заперечував у судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

На підставі зазначеної норми позивачем зроблений розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій, згідно якого сума відрахувань за не зайняте 1 робоче місце для інваліда склала 4300 гривень, які відповідачем сплачені не були.

Згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до зазначеної норми за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню, яка станом на 14.02.2011 рік склала 393,45 гривень.

На час розгляду справи заборгованість в розмірі 4693,45 грн. відповідачем не сплачена, що не заперечував представник відповідача та підтвердив представник позивача.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що Фонд, здійснюючи перевірку та нараховуючи відповідачу адміністративно –господарської санкції та пеню за не створене робоче місце для одного інваліда в 2009 році, діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень, у зв’язку з чим заявлені ним позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно –господарської санкції та пені в загальному розмірі 4693,45 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що кооператив є неприбутковою організацією і тому не повинен працевлаштовувати інвалідів та сплачувати адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання вказаних нормативів, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст.ст.18, 19 Закону вказані обставини не звільняють відповідача від виконання обов’язків щодо створення місця для працевлаштування інвалідів та від сплати санкцій за невиконання вказаних нормативів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі, а відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ним виконано вимоги діючого законодавства України і вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.                                                                                                    

          Стягнути з Кооперативної автостоянки «Каскад-166» (ІК 25421820, м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 166, к.29) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на р/р 31217230700005 Банк – ГУ ДКУ в Одеській області, одержувач ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23213460, код 50070000, суму адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 4693,45 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

19 серпня 2011 року