Постанова № 17877122, 12.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 р. № 2а-6686/11/1370

о 10 год., 13 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

до Малого підприємства «Біотерм»

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого підприємства «Біотерм»про припинення юридичної особи.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не подає звітність до ДПІ у Залізничному районі м. Львова з девяти місяців 2001 року, що підтверджується актом від 28.03.2011 року, чим систематично порушує п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 16 Податкового кодексу України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Ухвалою суду від 10.06.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач в зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

На адресу року суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині відсутності відповідача за вказаною у позовній заяві адресою. Судом здійснено надсилання поштової кореспонденції за адресою зазначеною у позовній заяві, Свідоцтві про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

24.05.1991 року Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому проведено державну реєстрацію Малого підприємства «Біотерм», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи.

20.02.1992 відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 13805662, що підтверджується довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова про взяття на облік платника податків від 23.03.2011 року за № 10522/10/29-017.

Згідно акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 28.03.2011 року, відповідач не звітується до органів ДПС з девяти місяців 2001 року, що підтверджується актом від 28.03.2011 року, чим систематично порушує п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 16 Податкового кодексу України.

Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 10788/9/19-023/584 від 24.03.2011 року, станом на 22.03.2011 року заборгованість відповідача зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджету не має.

Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові № 1020/05 від 01.03.2011 року підтверджується, що у відповідача заборгованість перед відділенням Фонду відсутня.

Листом Залізничної районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 184 від 02.03.2011 року підтверджується, що відповідач у Фонді на обліку не перебуває.

Листом Львівського міського центру зайнятості № 1301/10 від 28.02.2010 року підтверджується, що відповідач не зареєстрований як платник внесків.

Листом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 01-7/123-243 від 28.02.2011 року підтверджується, що відповідач на обліку у фонді не перебуває.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № 3682/06-26 від 14.03.2011 року підтверджується, що відповідач на обліку в управлінні фонді не перебуває.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року із змінами та доповненнями, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), ПК України, КАС України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі); звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п.п. 16.1.3., 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 67.2. ст. 67 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 38 цього ж Закону, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 38 цього ж Закону, суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Позивач подав клопотання у якому запропоновано суду призначити ліквідаційну комісію Малого підприємства «Біотерм»з числа їх засновників: ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Вказане клопотання є підставним та підлягає задоволенню.

Таким чином, відповідачем, відповідно до закону, не подано протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, що підтверджується вищевказаними доказами, відтак суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про припинення юридичної особи Малого підприємства «Біотерм»підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Припинити юридичну особу Малого підприємства «Біотерм»(ЄДРПОУ 13805662, Таллінська, 1, м. Львів).

3. Зобовязати Мале підприємство «Біотерм»виконати постанову негайно.

4. Державному реєстратору, у відповідності до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», направити копію постанови суду.

5. Призначити ліквідаційну комісію щодо припинення Малого підприємства «Біотерм»з числа його засновників:

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1),

встановити строк і порядок її роботи згідно розділу IV Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 12.08.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.