Постанова № 17876881, 16.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 2a-1925/11/0970

м. Івано-Франківськ

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Вилки О.С.

представників:

від позивача: Гринчак В.В.

від відповідача: Беркещук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Дах сервіс ІФ"

про стягнення заборгованості в сумі 2279329,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Дах сервіс ІФ" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2279329,60 гривень.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідач протиправно, в порушення ст.16.1.4 Податкового кодексу України не виконав податкові зобовязання з сплати: податку на прибуток в розмірі 1271021,55 гривень; податку на додану вартість в розмірі 1008308,05 гривень. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 2279329,60 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача, в судовому засіданні адміністративний позов визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідно до ст.112 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Уразі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, відповідач надати пояснення відмовився, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 28.02.2007 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства "Дах сервіс ІФ", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с.7). Відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську, як платника податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач є платником податку на прибуток підприємств.

30.03.2009 року службовими особами позивача, на підставі направлень від 03.03.2009 року за №00007175, від 18.03.2009 року за №00007290 проведено планову виїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.03.2007 року по 31.12.2008 року. Вказаною перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 02.03.2007 року по 31.12.2008 року встановлено заниження податку на прибуток в сумі 831956грн., за 4кв.2008року завищення на 2266,00грн., чим порушено вимоги пункту 5.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; також встановлено заниження податку на додану вартість за період з 02.03.2007 року по 31.12.2008 року у сумі 670866грн. Вказані обставини зафіксовані в акті перевірки за №4220/23-2/34844899 від 30.03.2009 року (а. с. 14 34 ).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями за №0000722302/0 від 13.04.2009 року визначено податкове зобовязання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 831956 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 417111 гривень та №0000732302/0 від 13.04.2009 року визначено податкове зобовязання з сплати податку на додану вартість в розмірі 670866 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 335433 гривень .

23.06.2009 року відповідач звернувся з адміністративним позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень за №0000722302/0 та №0000732302/0 від 13.04.2009 року.

07.10.2009 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв"язку з клопотанням ПП "Дах сервіс ІФ" про відкликання адміністративного позову.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу III «Податок на прибуток підприємств»Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Відповідно пункту 149.1. статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Статтею 152 даного Кодексу визначено порядок обчислення податку на прибуток підприємств, згідно якої податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5. статті 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу від 05.01.2011 року за №1/52, яку відповідач залишив без реагування.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, позивач за несплату відповідачем податку на прибуток підприємств в розмірі 831950,97 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 417111,00 гривень нарахував пеню в розмірі 21959,58 гривень , за несплату податку на додану вартість в розмірі 655454,43 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 335433,00 гривень та пені в розмірі 17420,62 гривень.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі 2279329,60 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську доПриватного підприємства "Дах сервіс ІФ" про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 2279329,60 гривень підлягає задоволенню в повному обязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок готівки ПП "Дах сервіс ІФ", вул.Ленкавського, 15-А, м.Івано-Франківськ, код 34844899 заборгованість в сумі 2279329,60 (два міліони двісті сімдесят дев"ять тисяч триста двадцять дев"ять) гривень 60 копійок з розрахункових рахунків № 26000262675 380805 "Райфайзкн банк Аваль", 26004266439 380805 "Райфайзкн банк Аваль", 26006266437 380805 "Райфайзкн банк Аваль" в дохід Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано

Суддя:Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 19.08.2011 року.