Постанова № 17875684, 11.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2011 р. (12:15) Справа №2а-5555/11/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим

до Білогірської районної організації демократичної партії України

про стягнення

Обставини справи: Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Білогірської районної організації демократичної партії України (далі відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 508,00 грн., з яких 168,00 грн. з податку на прибуток підприємств, 340,00 грн. з комунального податку.

Позовні вимоги мотивовані тім, що відповідачем несвоєчасно подається податкова звітність з податку на прибуток підприємств а також розрахунок з комунального податку, в зв'язку з чим до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем у добровільному порядку не сплачені .

Позивач у судове засідання не з'явився, про дуту, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак 11.07.2011р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією, але вона повернулась з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу на підставі наявних документів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Білогірська районна організація демократичної партії України зареєстрована Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 21.04.2000р. як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво (а.с.6), та з 22.10.2009р. перебуває на податковому обліку в ДПІ в Білогірському районі АР Крим за № 6782 (а.с.18).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, чинним до 01.01.2011р., що визначав порядок та строки подання декларації та нарахування та сплати податку на прибуток підприємств був Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі-Закон № 334/94).

Відповідно до п. 16.4 статті 16 Закону України № 334/94 платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань визначав також п. 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, чинний до 01.01.2011р. (далі-Закон № 2181), згідно з яким податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. "а" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п. 17.1.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що 01.12.2010р. ДПІ в Білогірському районі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої встановлено факт неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, що є порушенням п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181.

За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 01.12.2010р. № 2986/1501/36499497 (а.с. 8-9), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2010р. № 000851501/0 на суму 170,00 грн. (а.с. 14).

Зазначені санкції застосовані в порядку ст. 17 Закону № 2181 та на підставі ст. 5 цього Закону підлягають сплаті в десятиденний строк від дня отримання податкового повідомлення-рішення.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України)

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.12.2010р. № 000851501/0 на суму 170,00 грн. повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково сплачена заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств в розмірі 2,00 грн. Таким чином заборгованість складає 168,00 грн. (170,00-2,00).

Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу в розмірі 168,00 грн. позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 14.02.2011р. № 22 (а.с.19).

Таким чином сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств в розмірі 168,00 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки не була їм сплачена у добровільному порядку.

Розглядаючи питання про законність стягнення ДПІ в Білогірському районі АР Крим штрафних (фінансових) санкцій з комунального податку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17.12.2010р. ДПІ в Білогірському районі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку стосовно подання податкового розрахунку по комунальному податку, в ході якої встановлено факт неподання відповідачем податкового розрахунку по комунальному податку за 3 квартал 2010р. та 4 квартал 2010р., що є порушенням п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181.

За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 17.12.2010р. № 3071/15-3/36499497 (а.с.11), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.01.2011р. № 0000081503/0 на суму 340,00 грн. (а.с. 13).

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначене, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-          після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-          сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період з кожних конкретних підстав. Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв’язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за ненадання податкового розрахунку по комунальному податку є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковими повідомленням-рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2010р. № 0000081503/0 на суму 340,00 грн. повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідної штрафної (фінансової) санкції за ненадання податкового розрахунку по комунальному податку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 340,00 грн. необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення 340,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкового розрахунку по комунальному податку.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.07.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 15.07.2011р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білогірської районної організації демократичної партії України (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Горького, б. 1-а, ЄДРПОУ 364994997, розрахункові рахунки не відомі) до державного бюджету м. Білогірська (р/р 31113009700067, ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34640761, код платежу 11021000) заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 168,00 грн.

3. В інший частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Євдокімова О.О.