Постанова № 17875664, 18.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 серпня 2011 р. (15:55) Справа №2а-5629/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 170,00 грн.,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 170,00 грн. заборгованості з фінансових санкцій, застосованих до відповідача на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином – шляхом направлення на його адресу судової повістки. Заперечення на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.11.2007 року зареєстрована Совєтською районною державною адміністрацією в АР Крим в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В03 № 149053 від 15.11.2007 року.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим за № 25112705.

Порядок надання відомостей до системи персоніфікованого обліку визначено Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Частиною 3 статті 15 Закону було встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. З

Статтею 17 Закону передбачалось, що страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Частиною 1 статті 21 Закону було встановлено, що органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять зокрема від роботодавців.

Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, затверженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, передбачалось, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

На підставі зазначеного вище, керуючись п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Пенсійним фондом прийнято рішення № 58 від 11.04.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сроки, визначені законодавством.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачалось, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення— у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, виключено п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 1 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Таким чином, на момент прийняття позивачем рішення № 117 від 02.06.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн., норми, що передбачали відповідальність за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку, а саме п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», втратили чинність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем притягнуто відповідача до відповідальності на підставі норм, що втратили чинність, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 170,00 грн. фінансових санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.08.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.08.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

          У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.