Постанова № 17873423, 18.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р.Справа № 5024/1042/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Мацюри П.Ф.

Суддів: Андрєєвої Е.І., Колоколова С.І,

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.,

Представники сторін в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 07 липня 2011 р.

у справі №5024/1042/2011

за позовом Компанії "Пі Джі Трейд" дочірнього підприємства компанія "Палма Груп С.А."

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9160,69 грн.,

встановив :

В червні 2011 року Компанія " ПІ ДЖІ ТРЕЙД" дочірнє підприємство Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А."(Далі позивач) звернулася до господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Далі відповідач) про стягнення боргу за договором купівлі продажу №6794 від 05.01.2009р.(Далі Договір) в сумі 8671.72 грн., пені в сумі 230.93 грн., та 20% річних, відповідно Договору, в сумі 298.04 грн. відповідно до ст. ст. 526, 539, 549, 546, 625, 655 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06 червня 2011р. (суддя Остапенко Т.А.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 8631.72 грн. заборгованості, 223,6 грн. пені, 288,51 грн. 20% річних, 101.8 грн. державного мита та 235.53 грн. витрат на ІТЗ.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати , прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На думку скаржника рішення господарського суду першої інстанції було прийнято в наслідок не повного встановлення обставин справи, з порушеннями застосування норм матеріального та процесуального права, в наслідок чого були зроблені невірні правові висновки, які не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому не ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні та оцінці всіх наявних матеріалів справи у сукупності, чим порушене вимоги ст. 43 ГПК України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

05.01.2009 р. між компанією "Пі Джі Трейд" дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до ст. 655 ЦК України укладено договір купівлі-продажу № 6794, відповідно до умов якого позивач зобов'язується продати та доставити власними силами відповідачу продукцію Procter&Gamble в асортименті і кількості, зазначеними в додатках, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його вартість.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання відповідно до п.1.1 Договору виконав належним чином, здійснивши поставку, передав відповідачу товар за накладними на загальну суму 22639грн. 49коп.: № 773491 від 06.01.2011р. на суму 4326грн. 78коп., № 775692 від 10.01.2011р. на суму 6165грн. 72коп., № 775702 від 10.01.2011р. на суму 3942грн. 05коп., № 823629 від 02.02.2011р. на суму 4644грн. 29коп., № 825247 від 02.02.2011р. на суму 4875грн. 89коп., №825237 від 02.02.2011р. на суму 3011грн. 54коп.

Відповідач поставлений товар отримав, що підтверджується підписом представника покупця на видаткових накладних та, відповідно, зобовязаний був через 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.5.1. Договору) розрахуватись в повному обсязі. В порушення умов договору відповідачем товар оплачено не в повному обсязі: за видатковими накладними - № 825247 від 02.02.2011р. на суму 4875грн. 89коп., № 825237 від 02.02.2011р. на суму 3011грн. 54коп. відповідач не розрахувався, за видатковою накладною №823629 від 02.02.2011р. на суму 4644грн. 29коп. проведено часткову оплату в сумі 3900 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін, звітами касира (а.с. 29, 37-41).

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За визначенням ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 662 ЦК України передбачений обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. А статтею 663 ЦК України встановлено, що передача товару покупцеві здійснюється у строк, передбачений в договорі. Моментом виконання обовязку продавця по передачі товару відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар. Статтею 691 ЦК України покупця зобовязано оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Проте, відповідачем зобовязання щодо оплати придбаного товару виконані не в повному обсязі. Станом на момент подання позову до господарського суду Херсонської області, сума простроченої заборгованості за договором купівлі-продажу № 6794 від 05.01.2009 р. складає 8631 грн. 72 коп.

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8631 грн. 72 коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 230 грн. 93 коп. пені за несвоєчасну оплату за поставлений товар та 298 грн. 04 коп. 20 % річних.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасну оплату за отриманий товар, на підставі п. 6.1 Договору позивачем відповідачеві нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, суд, перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення боргу та оплати товару, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару є законними.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Невиконання відповідачем зобовязання по оплаті придбаного товару в сумі 8631грн. 72коп. на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 20% річних, розмір яких узгоджений сторонами в договорі, за неналежне виконання грошового зобовязання є правомірними та обґрунтованими і задовольняються .

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99; 101; 103 105 ГПК України, суд,-

Постановив

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 07 липня 2011р. у справі № 5024/1042/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя С.І. Колоколов