ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.08.11 Справа № 5021/1317/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №5021/1317/2011
за позовом:публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми
до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми
про стягнення 2611662,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 1515 від 13.10.2010р.)
від відповідача:Фанта Т.О.
У судовому засіданні від 11.07.2011р. судом оголошено перерву до 04.08.2011р., 11 год. 30 хв.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 327542,78 доларів США (в т.ч. 280000 доларів США за кредитом, 25824,66 доларів США за відсотками, 20502,47 доларів США пені на суму простроченого кредиту, 1215,65 доларів США пені на суму прострочених відсотків), що у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на 06.06.2011р. складає 2611662,36 грн. (1USD=7,9735 грн.) відповідно до кредитного договору № 012/06-11/2094 від 28.07.2006р., укладеного між сторонами даного спору.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав відзив, у якому, у звязку із тяжким матеріальним станом підприємства, просить зменшити розмір пені на 50 % та розстрочити сплату боргу рівними частинами строком на 36 місяців та повідомляє, щодо зміни його організаційно правової форми, яка на даний час відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 310853 доданої до відзиву на позов є наступною публічне акціонерне товариство «Сумихімпром».
Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо зменшення відповідачу розміру пені на 50 % та розстрочення сплати боргу рівними частинами строком на 36 місяців.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
28.07.2006р. між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» і відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» був укладений кредитний договір № 012/06-11/2094.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, укладеного між сторонами даного спору, позивач відкриває відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у 2000000 доларів США строком до 28.07.2009р.
17.09.2009р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 012/06-11/2094/1 до кредитного договору, відповідно до якої термін дії кредитного договору було продовжено до 15.12.2009р. та встановлено ліміт кредитування в розмірі 3000000 доларів США, а додатковою угодою № 012/06-11/2094/2 від 16.12.2009р. термін дії кредитного договору було продовжено до 15.12.2010р.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору № 012/06-11/2094 від 28.07.2006р. та п. 1 додаткової угоди № 012/06-111/2094/3 від 04.06.2011р. до кредитного договору відповідач зобовязаний використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредит відповідач сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів позивача № 20686782 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом погашається відповідачем у відповідності до графіку погашення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в п.1.1. кредитного договору.
Відповідно до п. 10.2. кредитного договору, укладеного між сторонами даного спору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1., п. 1.6. даного договору відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення для кредитів, наданих в національній валюті України, або пеню в розмірі 0,1 % від суми наданого кредиту за кожен день прострочення для кредитів, наданих в іноземній валюті.
У звязку із невиконанням відповідачем умов договору позивачем відповідачу була надіслана претензія № с-19-120-1/197 від 10.05.2011р. на суму 2555383,02 грн., яку, як зазначає в позовній заяві позивач, відповідач залишив без задоволення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобовязання по кредитному договору не виконав, строк погашення кредиту сплив 15.12.2010р., а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми боргу за несвоєчасне повернення кредиту станом на 06.06.2011р. відповідно до договору № 012/06-11/2094 від 28.07.2006р. публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» має наступну заборгованість перед позивачем, а саме: 327542,78 доларів США (в т.ч. 280000 доларів США за кредитом, 25824,66 доларів США за відсотками, 20502,47 доларів США пені на суму простроченого кредиту, 1215,65 доларів США пені на суму прострочених відсотків), що у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на 06.06.2011р. складає 2611662,36 грн. (1USD=7,9735 грн.)
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 280000 доларів США заборгованості за основною сумою кредиту та 25824,66 доларів США заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, суд вимоги позивача щодо стягнення з 20502,47 доларів США пені на суму простроченого кредиту, 1215,65 доларів США пені на суму прострочених відсотків визнає правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, доказів сплати боргу по кредиту, відсоткам, пені відповідачем суду не подано, також не подано і аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 10561 Цивільного Кодексу України.
Щодо клопотання відповідача викладеного ним у відзиві на позов та уточненнях до такого відзиву про зменшення пені на 50 % і розстрочення виконання рішення рівними частинами строком на 36 місяців, воно підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.
Враховуючи, що сума пені не перевищує суму основного боргу, зобовязання відповідачем не виконувались взагалі та позивач заперечує проти зменшення пені, суд відмовляє відповідачеві в частині його клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 %.
Що ж до клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення на 36 місяців, то пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.
Право суду на надання розстрочки або відстрочки також передбачено і ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Таким чином, системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду на будь-якій стадії (на час прийняття рішення чи під час його виконання) є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Відповідно до п. 2 Розяснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з поданого клопотання, на підприємстві відповідача склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача. Утворення заборгованості відповідача перед позивачем було спричинено рядом обєктивних причин, зокрема, подальшим поглибленням кризових явищ в економіці, суттєвим зниженням платоспроможності попиту на продукцію підприємства, практично повною відсутністю внутрішнього ринку та інертністю зовнішнього ринку мінеральних добрив, зменшенням цін реалізації через погіршення ситуації на ринку продукції хімічної промисловості, гострим дефіцитом обігових коштів, значною заборгованістю держави перед підприємством з відшкодування ПДВ тощо.
Враховуючи позицію позивача та скрутне фінансове становище відповідача, ступінь вини відповідача у невиконанні зобовязань перед позивачем, обставини, які зумовили виникнення заборгованості, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення щодо стягнення 327542,78 доларів США, що у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на 06.06.2011р. складає 2611662,36 грн. (1USD=7,9735 грн.) по даній справі на чотири місяці, за умови сплати: до 30.09.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 31.10.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 30.11.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 31.12.2011р. 81885,71 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.).
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити.
2.Клопотання відповідача викладене ним у відзиві про зменшення розміру пені на 50 % та розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців задовольнити частково, а саме: в частині зменшення пені на 50 % - відмовити, а в частині розстрочення виконання рішення на 36 місяців розстрочити виконання рішення суду строком на 4 місяці.
3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (м. Суми, пл. Незалежності, 1, і.к. 21125295) 327542,78 доларів США (в т.ч. 280000 доларів США за кредитом, 25824,66 доларів США за відсотками, 20502,47 доларів США пені на суму простроченого кредиту, 1215,65 доларів США пені на суму прострочених відсотків), що у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на 06.06.2011р. складає 2611662,36 грн. (1USD=7,9735 грн.), розстрочивши виконання рішення на 4 місяці, за умови сплати: до 30.09.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 31.10.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 30.11.2011р. 81885,69 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.), до 31.12.2011р. 81885,71 доларів США (що еквівалентні 652915,59 грн.).
4.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (м. Суми, пл. Незалежності, 1, і.к. 21125295) 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011 р.
Судове рішення № 17873289, Господарський суд Сумської області було прийнято 04.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5021/1317/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: