Рішення № 17873211, 18.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 5016/1926/2011(3/129)

за позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

65110, м. Одеса, вул. Банківська, 1-б

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Висмут Н»

54042, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6, кв. 3

Про: стягнення заборгованості в сумі 2169,80 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2169,80 грн. з якої: 1967,95 грн. борг по орендній платі; 169,12 грн. пені; 32,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору оренди № ТГО-256/10 від 01.07.2010 року, норм Цивільного й Господарського законодавства України та мотивовані тим, що у відповідача за період з 01.07.2010 р. по 01.10.2010 р. перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 1967,95 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника двічі в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвал та поштові повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

18.08.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

01.07.2010 р. між сторонами був укладений договір оренди № ТГО-256/10 згідно з умовами якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає нерухоме майно: асфальтовану площадку загальною площею 8.8 кв.м. та частку даху котельної загальною площею 20,0 кв.м, що знаходиться на балансі орендодавця (далі - обєкт) за адресою: м. Одеса, вул. Недєліна, 82. За цим договором орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю передбачену договором оренди орендну плату, а також сплачувати орендодавцю плату за використану електроенергію та експлуатаційні витрати по електроенергії за договором на спільне використання електромереж основного споживача (п. 5.3 договору).

Відповідно до умов п. 1.3 договору протягом строку дії договору оренди орендар використовує «обєкт оренди»для розміщення та обслуговування свого телекомунікаційного обладнання та/або третіх осіб, зокрема обладнання цифрового стільникового звязку, в тому числі стандарту ІМТ-2000 CDMA (UMTS/WCDMA) для здійснення діяльності з надання послуг звязку.

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, орендодавець виставляє орендарю рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за попередній місяць. Щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за місяцем оплати, орендар надає звіт про використання електроенергії орендодавцю.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про найм (оренду), зокрема Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За правилами ч. 1 ст. 761 та ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 3.1 договору оренди позивачем за актом приймання-передачі 01 липня 2010 року було здійснено передачу відповідачу у користування обєкту оренди у належному технічному стані.

01.11.10 р. сторони додатковою угодою дійшли взаємної згоди про розірвання договору оренди № ТГО-256/10 від 01.07.10 р. з дати підписання цієї угоди та актом від 01.11.2010 р. нерухоме майно від орендаря було повернуто орендодавцю.

Фактично орендар користувався обєктом оренди з 01.07.2010 року по 01.11.2010 р. (4 місяці).

За даними позивача, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобовязання за договором, не сплатив орендну плату за користування майном в період з 01.07.2010 р. по 01.10.2010 р. в звязку з чим у товариства виникла заборгованість перед комунальним підприємством в розмірі 1967,95 грн., що підтверджується як розрахунком позивача так і наданими рахунками на оплату.

Умовами договору визначено обовязок відповідача щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 480,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 4.2 договору).

При цьому сторони домовились, що нарахування орендної плати починається з дати, зазначеної в акті прийому-передачі «обєкту оренди»(п. 4.3 договору).

Відповідно до вимог ч. 1 та 3 ст. 19, ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. За невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

У відповідності до ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змінайого умов не допускається, якщоіншеневстановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договорута вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту абоінших вимог, щозвичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Норми чинного господарського процесуального законодавства передбачають, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст.ст. 32, 33 ГПК України).

Відповідач двічі не скористався своїм процесуальним правом скерувати відзив на позов та направити свого представника в судове засідання для дачі пояснень щодо спростування вимог позивача. Фактично відповідач не довів суду шляхом подання належних доказів відсутність вини в спірних правовідносинах.

Позивач крім основного боргу просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних за порушення останнім взятих на себе зобовязань.

Але, беручи до уваги неналежне виконання умов п. 4.6 договору, а саме відсутність актів виконаних робіт, звітів орендаря, документальних доказів надсилання рахунків відповідачу, скерованих претензій до останнього, суд залишає без задоволення вимогу кредитора про стягнення з боржника штрафних санкцій.

Відсутність вищенаведених документів представник в судовому засіданні підтвердив.

Відповідно ж до змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Висмут Н»(54042, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 34234455) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»(65110, м. Одеса, вул. Банківська, 1-б, код ЄДРПОУ 34674102) 1967,95грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3.В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 23.08.2011 ркоу.